Адміністрація Трампа закликала український уряд прийняти невизначену кількість депортованих зі США громадян інших країн — відповідні документи Києву передав високопоставлений американський дипломат наприкінці січня, у перші дні президентства Дональда Трампа.
Про це пише газета The Washington Post із посиланням на документи, з якими вона ознайомилась.
У документах не йшлося про реакцію українських посадовців. Українська дипломатка повідомила посольство США про те, що її уряд надасть відповідь, щойно сформулює позицію.
У документах, з якими ознайомилося видання, йшлося: український дипломат заявив американським колегам, що хоча Україна має «сталу практику прийому своїх громадян, депортованих зі Сполучених Штатів», уряд у Києві стикається з переважаючими реаліями «гострих воєнних обставин».
Колишні американські чиновники заявили, що діалог між США та Україною щодо депортацій був незвичайним і не був частиною жодного звичайного дипломатичного листування.
Двоє українських чиновників у коментарі The Washington Post заявили, що цю тему ніколи не обговорювали на найвищому рівні уряду. Один з посадовців сказав, що йому невідомо про жодні «політичні вимоги» з боку США в контексті того, щоб Україна приймала депортованих.
Україна не приймала жодних громадян третіх країн зі Сполучених Штатів, зазначає видання.
Державний департамент США зазначив, що «постійна взаємодія з іноземними урядами» є «надзвичайно важливою для стримування незаконної і масової міграції та забезпечення безпеки наших кордонів». На запитання щодо пропозиції, пов’язаної з Україною, відомство переадресувало журналістів до Міністерства внутрішньої безпеки. Але там на запити про коментар не відповіли.
Пропозиції іншим країнам
Такі пропозиції отримала не лише Україна, але й низка інших країн, зазначає The Washington Post. Наприклад, Сальвадор, Мексика, Коста-Рика та Панама погодилися приймати депортованих, які не є їхніми громадянами.
Президент Сальвадору Найіб Букеле отримав запрошення до Білого дому, а його уряду виплатили мільйон доларів за розміщення депортованих зі США. Іншим державам Вашингтон погрожував митами, але це був не єдиний вид тиску. Зокрема, у випадку з Панамою звучали навіть погрози повернути контроль над Панамським каналом.
Лідери Руанди погодилися прийняти громадян третіх країн, яких депортують США. Примітно, що у випадку з Руандою Вашингтон також хоче врегулювати військовий конфлікт — з Демократичною Республікою Конго.
Директорка з питань Америки та Європи гуманітарної організації Refugees International Яель Шахер заявила, що, імовірно, адміністрація Трампа націлена на уряди, що за її даними хочуть заручитися прихильністю США та перебувають під тиском.
Адміністрація Трампа з моменту його інавгурації працювала над тим, щоб збільшити перелік країн, які прийматимуть громадян третіх країн зі США, регулярно пропонуючи стимули або використовуючи перспективу покращити відносини з Вашингтоном для досягнення своїх цілей.
За словами Шахер, попередні уряди США співпрацювали з іноземними державами для прийняття громадян третіх країн, «але масштаби цієї інформаційно-просвітницької роботи є новими».
«Незвична різноманітність домовленостей, їхній ситуативний характер, чіткі принципи «послуга за послугу» та сума грошей, яку адміністрація під них виділяє», — додала вона.
США заплатили Руанді $100 000 за прийом іракського депортованого, і країна погодилася прийняти ще 10 осіб різних національностей у межах довгострокової програми. Лідери Руанди, ймовірно, хочуть показати Вашингтону свою готовність підтримувати політику America First.
Хоча кількість громадян третіх країн, яких можуть депортувати до Руанди, наразі невелика, є ознаки, що вона може зрости. В інтервʼю руандійському телебаченню в неділю міністр закордонних справ Олівʼє Ндухунгірехе заявив, що переговори перебувають лише на «початкових етапах».
Адміністрація Трампа працювала не лише над тим, щоб країни приймали депортованих, але й над тим, щоб використовувати їх як логістичні хаби для цього.
У березні в документах йшлося, що США намагалися домовитися з Узбекистаном, аби використовувати країну як транзитний пункт для депортації людей з Росії та Білорусі. Прямі рейси між цими країнами та Штатами припинили через напруженість, яку спричинила війна в Україні.
Представник Узбекистану не одразу відмовив. Американська сторона запропонувала зацікавити його «конкретними стимулами» — наприклад, розмовою між лідерами обох країн або іншою зустріччю на високому рівні. Посольство Узбекистану у Вашингтоні не відповіло на запити про коментарі.
Минулого тижня Узбекистан прийняв понад 100 депортованих зі США — серед них були не лише узбеки, але й громадяни Казахстану та Киргизстану (19 і 20 людей відповідно). У Держдепі підкреслили, що росіян і білорусів на борту не було, а казахи та киргизи скористалися Ташкентом як транзитним пунктом на шляху додому.
У документах, оприлюднених цього вівторка, американські чиновники дякують Узбекистану за організацію спецрейсу. Там же зазначили, що уряд країни «прагне залишатися на нашому боці».
Один із чиновників написав, що Штатам варто діяти обережно, якщо хочуть переконати Ташкент брати більше людей з третіх країн — це може бути надто складно для місцевої влади. Він також застеріг, що програму можуть використати Китай чи Росія, щоб зірвати співпрацю між країнами.
Інші документи, які переглянуло видання, свідчать: у перші тижні після повернення Трампа до Вашингтону США також обговорювали з урядом Грузії можливість прийому людей з третіх країн. Чи були ці переговори результативними — невідомо.
Політика Трампа щодо мігрантів
У перший день президентства Дональд Трамп підписав указ, який забороняє видавати документи про американське громадянство дітям, народженим на території США від батьків, які або незаконно перебувають у США, або в ситуаціях, коли мати тимчасово перебуває у США, наприклад, за візою, а батько не є громадянином.
А наступного дня він підписав указ, яким закрив південний кордон країни з Мексикою для «нелегальних мігрантів» і наказав депортувати тих, хто нелегально потрапив у США з Мексики.
Згодом у США призупинили низку програм, які дозволяли іммігрантам тимчасово оселитися в країні. Зокрема, програму Uniting for Ukraine, за якою вʼїжджали українці. Це рішення заблокує в’їзд іммігрантів, що тікають з деяких найбільш нестабільних і небезпечних місць у світі. Крім України, програми пропонували тимчасовий захист іммігрантам з Куби, Гаїті та Венесуели.
А наприкінці березня Трамп позбавив 530 тисяч кубинців, гаїтян, нікарагуанців і венесуельців правового статусу, який дозволяв легально перебувати у США.