Минулого тижня на переговорах Іран заявив США, що готовий прийняти деякі обмеження на збагачення урану, але потребує чітких гарантій, що президент Дональд Трамп знову не відмовиться від ядерної угоди. Країни зможуть домовитись, якшо США «продемонструють серйозність намірів і не висуватимуть нереалістичних вимог».
Про це пише Reuters із посиланням на заяву високопоставленого іранського чиновника в п’ятницю, 18 квітня.
Перший раунд непрямих переговорів щодо ядерної угоди між Іраном і США пройшли в Омані — обидві сторони оцінили його позитивно. Очікують, що наступний раунд перемовин відбудеться в Римі в суботу, 19 квітня.
Офіційний представник Ірану, говорячи анонімно, заявив Reuters, що під час переговорів не можна порушувати червоні лінії Тегерану, «визначені уповноваженими верховним лідером аятоллою Алі Хаменеї».
За його словами, ці червоні лінії означають, що Іран ніколи не погодиться на демонтаж своїх центрифуг для збагачення урану, повне припинення збагачення чи зменшення запасів збагаченого урану нижче рівня, який був узгоджений в угоді 2015 року, із якої пізніше вийшов Трамп.
Він також не буде вести переговори щодо своєї ракетної програми, яку Тегеран вважає поза сферою будь-якої ядерної угоди.
«Під час непрямих переговорів в Омані Іран зрозумів, що Вашингтон не хоче, щоб Іран припинив всю ядерну діяльність, і це може бути спільною основою для Ірану та США для початку чесних переговорів», — сказало джерело Reuters.
За словами джерела, Тегеран заявив, що готовий співпрацювати з Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ), яке він вважає «єдиним прийнятним органом у цьому процесі», щоб надати гарантії, що його ядерна програма є мирною.
Джерело додало, що заступник міністра закордонних справ Ірану Аббас Аракчі повідомив американцям, що в обмін на таку співпрацю Вашингтон має негайно зняти санкції з нафтового і фінансового секторів Ірану.
Позиція Трампа щодо Ірану
У вересні минулого року під час передвиборчої гонки Трамп заявив, що він відкритий до нової ядерної угоди з Іраном. Тоді Politico зазначало, що своїми заявами він намагався послабити напруженість у відносинах з іранським урядом — за тиждень до цього республіканцю повідомили, що Іран планував вбити Трампа.
Трамп не вдавався в подробиці майбутньої співпраці з Іраном, але зазначив, що переговори потрібні в будь-якому разі — через загрозу, яку створює Іран, прагнучи мати ядерну зброю.
На початку лютого американський президент підписав документ, який відновлює «максимальний тиск» на Іран, щоб знизити іранський експорт нафти до нуля і завадити країні отримати ядерну зброю.
А вже 6 лютого Міністерство фінансів США ввело санкції проти міжнародної мережі, що спрямовує доходи від продажу іранської нафти на потреби армії Ірану, в обхід уже діючих обмежень.
У березні Bloomberg писав, що Путін погодився допомогти Трампу в ядерних переговорах з Іраном.
Що передувало
Ядерну угоду з Іраном у 2015 році підписали США, Велика Британія, Росія, Франція, Китай, Німеччина та ЄС. Вони домовилися, що іранська влада відмовляється від своєї ядерної програми в обмін на скасування економічних санкцій.
У 2018 році тодішній президент США Дональд Трамп вивів країну з угоди щодо ядерної програми Ірану та запровадив нові санкції проти іранського режиму.
Виробництво урану Тегеран відновив після того, як Трамп розірвав угоду. За час президентства Джо Байдена ядерна програма Ірану, як зазначав Axios, «значно просунулася».
Адміністрація Байдена вела непрямі переговори з Іраном, щоб відновити іранську ядерну угоду. Ці зусилля зазнали краху наприкінці 2022 року, коли США звинуватили Іран у тому, що він висуває «необґрунтовані» вимоги, повʼязані з дослідженням Міжнародним агентством з атомної енергії незрозумілих слідів урану, знайдених на нерозкритих іранських обʼєктах. Протягом наступних місяців Адміністрація президента США стверджувала, що іранська ядерна угода «не стоїть на порядку денному».