В суботу, 12 квітня, відбулися непрямі переговори представників Тегерану і Вашингтону в Омані. Іран схарактеризував їх як «продуктивні».
Про це повідомляє Reuters.
Це були перемовини між очільником Міністерства закордонних справ Ірану Аббасом Арагчі та спецпредставником президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом. Посередником виступив голова МЗС Оману Бадра Аль-Бусаїді.
Посадовці з двох країн перебували в окремих залах і передавали свою позицію через представника Оману, каже речник МЗС Ірану Есмаїл Багаї. Саме на такому форматі наполягав Тегеран, попри те що Трамп прагнув особистої зустрічі.
Арагчі запевнив, що переговори відбулися в «спокійній і позитивній атмосфері». Це перші прямі контакти між Іраном і адміністрацією Трампа, включно з його попереднім президентським терміном у 2017–2021 роках.
«Обидві сторони погодилися продовжити переговори, ймовірно, наступної суботи. І Іран, і США зацікавлені швидко досягти угоди. Ми не прагнемо перемовин заради самих перемовин», — додав голова іранського МЗС.
Після завершення офіційної частини, що тривала понад дві години, Аббас Арагчі та Стів Віткофф коротко поспілкувалися в присутності міністра з Оману.
Джерело в оманському МЗС каже, що на цьому етапі сторони зосереджені на зменшенні регіональної напруги, обмінах ув’язненими та пом’якшенні санкцій проти Ірану в обмін на контроль за його ядерною програмою.
Тегеран обережно ставиться до перемовин, пише Reuters. Там не довіряють Дональду Трампу, адже він неодноразово погрожував військовим ударом по Ірану. Попри відкритість до обговорення, сторони ще далекі від зближення, додає агентство.
Позиція Трампа щодо Ірану
У вересні минулого року під час передвиборчої гонки Трамп заявив, що він відкритий до нової ядерної угоди з Іраном. Тоді Politico зазначало, що своїми заявами він намагався послабити напруженість у відносинах з іранським урядом — за тиждень до цього республіканцю повідомили, що Іран планував вбити Трампа.
Трамп не вдавався в подробиці майбутньої співпраці з Іраном, але зазначив, що переговори потрібні в будь-якому разі — через загрозу, яку створює Іран, прагнучи мати ядерну зброю.
На початку лютого американський президент підписав документ, який відновлює «максимальний тиск» на Іран, щоб знизити іранський експорт нафти до нуля і завадити країні отримати ядерну зброю.
А вже 6 лютого Міністерство фінансів США ввело санкції проти міжнародної мережі, яка спрямовує доходи від продажу іранської нафти на потреби армії Ірану, в обхід уже діючих обмежень.
У березні Bloomberg писав, що Путін погодився допомогти Трампу в ядерних переговорах з Іраном.
Що передувало
Ядерну угоду з Іраном у 2015 році підписали США, Велика Британія, Росія, Франція, Китай, Німеччина та ЄС. Вони домовилися, що іранська влада відмовляється від своєї ядерної програми в обмін на скасування економічних санкцій.
У 2018 році тодішній президент США Дональд Трамп вивів країну з угоди щодо ядерної програми Ірану та запровадив нові санкції проти іранського режиму.
Виробництво урану Тегеран відновив після того, як Трамп розірвав угоду. За час президентства Джо Байдена ядерна програма Ірану, як зазначав Axios, «значно просунулася».
Адміністрація Байдена вела непрямі переговори з Іраном, щоб відновити іранську ядерну угоду. Ці зусилля зазнали краху наприкінці 2022 року, коли США звинуватили Іран у тому, що він висуває «необґрунтовані» вимоги, повʼязані з дослідженням Міжнародним агентством з атомної енергії незрозумілих слідів урану, знайдених на нерозкритих іранських обʼєктах. Протягом наступних місяців Адміністрація президента США стверджувала, що іранська ядерна угода «не стоїть на порядку денному».