Іран може запропонувати проміжну ядерну угоду на переговорах зі США, перш ніж продовжити діалог про повноцінну угоду.
Про це повідомляє Axios із посиланням на джерела.
Американський президент Дональд Трамп встановив двомісячний термін для перемовин з Тегераном. Водночас він віддав наказ наростити військові сили США на Близькому Сході як запасний варіант, якщо дипломатія не спрацює. У такому разі Вашингтон може вдарити по ядерних обʼєктах Ірану або підтримати удар Ізраїлю.
За словами співрозмовників Axios, іранці вважають нереальним досягти складної ядерної угоди зі США за два місяці. Тому вони хочуть отримати більше часу, щоб уникнути ескалації.
У межах проміжної угоди Тегеран може призупинити деяку діяльність зі збагачення урану, зменшити запаси збагаченого урану до 60% і надати інспекторам ООН більший доступ до своїх ядерних обʼєктів.
Ці кроки несуттєво збільшать терміни створення Іраном ядерної бомби, але можуть вибудувати довіру для подальших переговорів, кажуть експерти. Проміжна угода також може стати продовженням дії Snapback-механізму, що був частиною ядерної угоди 2015 року. Термін його дії спливає в жовтні.
Проміжні домовленості, ймовірно, вимагатимуть від Трампа призупинити кампанію «максимального тиску» на іранську економіку. Поки що невідомо, чи буде президент США готовий піти на це.
Позиція Трампа щодо Ірану
У вересні минулого року під час передвиборчої гонки Трамп заявив, що він відкритий до нової ядерної угоди з Іраном. Тоді Politico зазначало, що своїми заявами він намагався послабити напруженість у відносинах з іранським урядом — за тиждень до цього республіканцю повідомили, що Іран планував вбити Трампа.
Трамп не вдавався в подробиці майбутньої співпраці з Іраном, але зазначив, що переговори потрібні в будь-якому разі — через загрозу, яку створює Іран зі своїм прагненням мати ядерну зброю.
На початку лютого американський президент підписав документ, який відновлює «максимальний тиск» на Іран, щоб знизити іранський експорт нафти до нуля і завадити країні отримати ядерну зброю.
А вже 6 лютого Міністерство фінансів США ввело санкції проти міжнародної мережі, яка спрямовує доходи від продажу іранської нафти армії Ірану в обхід вже діючих обмежень.
У березні Bloomberg писав, що Путін погодився допомогти Трампу в ядерних переговорах з Іраном.
Що передувало
Ядерну угоду з Іраном у 2015 році підписали США, Велика Британія, Росія, Франція, Китай, Німеччина та ЄС. Вони домовилися, що іранська влада відмовляється від своєї ядерної програми в обмін на скасування економічних санкцій.
У 2018 році тодішній президент США Дональд Трамп вивів країну з угоди щодо ядерної програми Ірану та запровадив нові санкції проти іранського режиму.
Виробництво урану Тегеран відновив після того, як Трамп розірвав угоду. За час президентства Джо Байдена ядерна програма Ірану, як зазначав Axios, «значно просунулася».
Адміністрація Байдена вела непрямі переговори з Іраном, щоб відновити іранську ядерну угоду. Ці зусилля зазнали краху наприкінці 2022 року, коли США звинуватили Іран у тому, що він висуває «необґрунтовані» вимоги, повʼязані з дослідженням Міжнародним агентством з атомної енергії незрозумілих слідів урану, знайдених на нерозкритих іранських обʼєктах. Протягом наступних місяців Адміністрація президента США стверджувала, що іранська ядерна угода «не стоїть на порядку денному».