Президент Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати проведуть прямі переговори з Іраном для обговорення ядерної угоди. У Тегерані ж наполягають, що перемовини будуть непрямі.
Про це передає The New York Times.
Американський президент оголосив про ці плани після зустрічі з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу і зазначив, що Іран буде «у великій небезпеці», якщо переговори не увінчаються успіхом.
Натомість міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі наголосив, що переговори відбудуться в Омані та за допомогою посередників, які працюватимуть з двома сторонами.
«Іран і Сполучені Штати зустрінуться в Омані в суботу для непрямих переговорів на високому рівні. Це як можливість, так і випробування. Мʼяч на полі Америки», — написав Арагчі.
За наказом верховного лідера Ірану Алі Хаменеї Тегеран відмовився від прямих ядерних переговорів з американськими посадовцями. Однак зараз аятола Хаменеї змінив свою позицію і потенційно може дозволити прямі переговори.
Якщо суботній раунд перемовин буде вдалим і продуктивним, то аятола схвалить і прямі контакти двох країн щодо ядерної угоди. Очікується, що в суботу переговори очолять іранець Аббас Арагчі та спецпредставник Трампа Стівен Віткофф.
«Усі погоджуються, що домовитися — краще, ніж вдаватися до очевидного. А очевидне — це те, чого ми хочемо уникнути, й Ізраїль також... Подивимося, чи вдасться уникнути небезпечного сценарію. Ми сподіваємося на успішні переговори», — зазначив Донадьд Трамп.
Іран навряд чи погодиться повністю згорнути свою ядерну програму. Зараз у нього є можливість за кілька тижнів виготовити паливо для ядерної бомби, а за кілька місяців — і саму бомбу. Після обмінів ракетними ударами з Ізраїлем минулого року в Ірані все більше людей відкрито говорять про те, що країні потрібна ядерна зброя для захисту.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу наполягає, що будь-яка угода між Іраном і США має йти за «лівійським сценарієм». Тобто Іран мусить повністю знищити свою ядерну інфраструктуру і вивезти її за межі країни. Та на відміну від Лівії, яка не встигла розгорнути свої ядерні потужності, в Ірані є розвинена програма, що працює вже багато років і частково розташована під землею.
У 2015 році Іран погодився вивезти 97% свого збагаченого урану за угодою, яка залишила б у країні лише мінімальні запаси та обладнання для виробництва ядерного палива. Однак під час свого першого президентства Трамп вийшов з цієї угоди, а Іран знову зміг наростити свої потужності.
Зараз ядерні обʼєкти Ірану стали більш вразливі, особливо після ударів Ізраїлю, зокрема по тих обʼєктах, де виготовляли ракетне паливо. Те, що Іран взагалі погодився на переговори, показує, наскільки ослабленою є його позиція. Однак він все одно не погодиться на повне знищення своєї ядерної інфраструктури.
Позиція Трампа щодо Ірану
У вересні минулого року під час передвиборчої гонки Трамп заявив, що він відкритий до нової ядерної угоди з Іраном. Тоді Politico зазначало, що своїми заявами він намагався послабити напруженість у відносинах з іранським урядом — за тиждень до цього республіканцю повідомили, що Іран планував вбити Трампа.
Трамп не вдавався в подробиці майбутньої співпраці з Іраном, але зазначив, що переговори потрібні в будь-якому разі — через загрозу, яку створює Іран зі своїм прагненням мати ядерну зброю.
На початку лютого американський президент підписав документ, який відновлює «максимальний тиск» на Іран, щоб знизити іранський експорт нафти до нуля і завадити країні отримати ядерну зброю.
А вже 6 лютого Міністерство фінансів США ввело санкції проти міжнародної мережі, яка спрямовує доходи від продажу іранської нафти армії Ірану в обхід вже діючих обмежень.
У березні Bloomberg писав, що Путін погодився допомогти Трампу в ядерних переговорах з Іраном.
Що передувало
Ядерну угоду з Іраном у 2015 році підписали США, Велика Британія, Росія, Франція, Китай, Німеччина та ЄС. Вони домовилися, що іранська влада відмовляється від своєї ядерної програми в обмін на скасування економічних санкцій.
У 2018 році тодішній президент США Дональд Трамп вивів країну з угоди щодо ядерної програми Ірану та запровадив нові санкції проти іранського режиму.
Виробництво урану Тегеран відновив після того, як Трамп розірвав угоду. За час президентства Джо Байдена ядерна програма Ірану, як зазначав Axios, «значно просунулася».
Адміністрація Байдена вела непрямі переговори з Іраном, щоб відновити іранську ядерну угоду. Ці зусилля зазнали краху наприкінці 2022 року, коли США звинуватили Іран у тому, що він висуває «необґрунтовані» вимоги, повʼязані з дослідженням Міжнародним агентством з атомної енергії незрозумілих слідів урану, знайдених на нерозкритих іранських обʼєктах. Протягом наступних місяців Адміністрація президента США стверджувала, що іранська ядерна угода «не стоїть на порядку денному».