Іран надіслав офіційну відповідь на лист президента США Дональда Трампа верховному лідеру Ірану Алі Хаменеї. Американські медіа писали, що в листі Трамп поставив дедлайн для досягнення нової ядерної угоди — два місяці.
Про відповідь написало іранське державне медіа IRNA.
Жодних подробиць відповіді Ірану та змісту листа Трампа до Алі Хаменеї не наводять. Відповідь від Ірану надіслали «як належить, через Оман».
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі додав, що іранська політика «залишається твердою стосовно відмови від прямих переговорів під максимальним тиском і військовими загрозами». Однак зазначив, що непрямі переговори, які велися за попередніх адміністрацій США, можуть продовжуватися.
Лідер Ірану Алі Хаменеї раніше казав, що його країна не буде вести переговори зі Сполученими Штатами, оскільки Тегеран не вірить, що Вашингтон дотримуватиметься будь-яких договірних зобовʼязань.
Упродовж останніх чотирьох років ядерна програма Ірану прогресувала, і Тегеран зараз ближче ніж будь-коли до створення ядерної зброї. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) підрахувало, що іранських запасів урану, збагаченого на 60%, достатньо для шести ядерних бомб, якщо збагатити його до 90%. Проте офіційно Іран заперечує, що розробляє ядерну зброю.
Позиція Трампа щодо Ірану
У вересні минулого року під час передвиборчої гонки Трамп заявив, що він відкритий до нової ядерної угоди з Іраном. Тоді Politico зазначало, що своїми заявами Трамп намагався послабити напруженість у відносинах з іранським урядом — за тиждень до цього республіканцю повідомили, що Іран планував його вбити.
Трамп не вдавався в подробиці майбутньої співпраці з Іраном, але зазначив, що переговори потрібні в будь-якому разі — через загрозу, яку створює Іран зі своїм прагненням мати ядерну зброю.
На початку лютого американський президент підписав документ, який відновлює «максимальний тиск» на Іран, щоб знизити іранський експорт нафти до нуля і завадити країні отримати ядерну зброю.
Вже 6 лютого Міністерство фінансів США ввело санкції проти міжнародної мережі, яка спрямовує доходи від продажу іранської нафти армії Ірану в обхід вже чинних обмежень.
У березні Bloomberg писав, що Путін погодився допомогти Трампу в ядерних переговорах з Іраном.
Що передувало
Ядерну угоду з Іраном у 2015 році підписали США, Велика Британія, Росія, Франція, Китай, Німеччина та ЄС. Вони домовилися, що іранська влада відмовляється від своєї ядерної програми в обмін на скасування економічних санкцій.
У 2018 році тодішній президент США Дональд Трамп вивів країну з угоди щодо ядерної програми Ірану та запровадив нові санкції проти іранського режиму.
Виробництво урану Тегеран відновив після того, як Трамп розірвав угоду. За час президентства Джо Байдена ядерна програма Ірану, як зазначав Axios, «значно просунулася».
Адміністрація Байдена вела непрямі переговори з Іраном, щоб відновити іранську ядерну угоду. Ці зусилля зазнали краху наприкінці 2022 року, коли США звинуватили Іран у тому, що він висуває «необґрунтовані» вимоги, повʼязані з дослідженням Міжнародним агентством з атомної енергії незрозумілих слідів урану, знайдених на нерозкритих іранських обʼєктах. Протягом наступних місяців Адміністрація президента США стверджувала, що іранська ядерна угода «не стоїть на порядку денному».