Ізраїль планував атакувати іранські ядерні обʼєкти цього травня. Але президент США Дональд Трамп відмовився підтримати ізраїльський удар на користь переговорів із Тегераном про обмеження його ядерної програми.
Про це пише The New York Times із посиланням на джерела.
Рішенню Трампа передували місяці внутрішніх дебатів у його адміністрації. Очільник Центрального командування США генерал Майкл Курилла і радник із національної безпеки Майк Волтц обговорювали, як США могли б потенційно підтримати ізраїльську атаку.
На одній із наступних зустрічей директорка ЦРУ Тулсі Габбард презентувала нову оцінку американської розвідки — там вказали, що нарощування американського озброєння в регіоні може потенційно спровокувати масштабніший конфлікт з Іраном, чого США не хочуть. Побоювання Габбард підтримали міністр оборони Піт Гегсет, віцепрезидент США Джей Ді Венс і голова апарату Білого дому Сьюзі Вайлс.
Ізраїльські посадовці, які розробили плани нападу на іранські ядерні обʼєкти, були оптимістичні щодо підтримки США. Метою ударів було відсунути здатність Тегерану розробляти ядерну зброю на рік або більше. Але майже всі плани потребували допомоги США не тільки для захисту Ізраїлю від іранської відповіді, а й для успіху самої атаки. Навіть ті, хто спершу підтримав ізраїльський удар, як-от радник Волтц, сумнівалися щодо його успішності без американської підтримки.
На зустрічі з премʼєр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу, який приїхав до Вашингтону 7 квітня, Трамп повідомив йому про відмову підтримати ізраїльську атаку. Тоді ж президент США публічно оголосив про майбутні переговори з Іраном. У своїй заяві на івриті після зустрічі Нетаньягу написав, що угода з Іраном працюватиме тільки в тому разі, якщо всі ядерні обʼєкти підірвуть, а обладнання «демонтують під американським наглядом».
Ядерна угода з Іраном
Ядерну угоду з Іраном у 2015 році підписали США, Велика Британія, Росія, Франція, Китай, Німеччина та ЄС. Вони домовилися, що іранська влада відмовляється від своєї ядерної програми в обмін на скасування економічних санкцій.
У 2018 році тодішній президент США Дональд Трамп вивів країну з угоди щодо ядерної програми Ірану та запровадив нові санкції проти іранського режиму.
Виробництво урану Тегеран відновив після того, як Трамп розірвав угоду. За час президентства Джо Байдена ядерна програма Ірану, як зазначав Axios, «значно просунулася».
Адміністрація Байдена вела непрямі переговори з Іраном, щоб відновити іранську ядерну угоду. Ці зусилля зазнали краху наприкінці 2022 року, коли США звинуватили Іран у тому, що він висуває «необґрунтовані» вимоги, повʼязані з дослідженням Міжнародним агентством з атомної енергії незрозумілих слідів урану, знайдених на нерозкритих іранських обʼєктах. Протягом наступних місяців Адміністрація президента США стверджувала, що іранська ядерна угода «не стоїть на порядку денному».
Що відбувається зараз
У вересні 2024 року під час передвиборчої гонки Трамп заявив, що він відкритий до нової ядерної угоди з Іраном. Тоді Politico зазначало, що своїми заявами він намагався послабити напруженість у відносинах з іранським урядом — за тиждень до цього республіканцю повідомили, що Іран планував убити Трампа.
На початку лютого американський президент підписав документ, який відновлює «максимальний тиск» на Іран, щоб знизити іранський експорт нафти до нуля і завадити країні отримати ядерну зброю.
А вже 6 лютого Міністерство фінансів США ввело санкції проти міжнародної мережі, яка спрямовує доходи від продажу іранської нафти на потреби армії Ірану, в обхід уже діючих обмежень.
Уже 12 квітня відбулися непрямі переговори представників Тегерану і Вашингтону в Омані. Іран схарактеризував їх як «продуктивні». Тегеран обережно ставиться до перемовин, пише Reuters. Там не довіряють Дональду Трампу, адже він неодноразово погрожував військовим ударом по Ірану. Попри відкритість до обговорення, сторони ще далекі від зближення, додає агентство.