Громадська антикорупційна рада (ГАР) при Міноборони звинуватила високопосадовців Агенції оборонних закупівель у службовій недбалості через закупівлю бракованих боєприпасів.
Про це йдеться у повідомленні ради.
Про браковані боєприпаси, які отримали українські військові, у 2024 році писали низка медіа, зокрема «Цензор.НЕТ». Мова, зокрема, йшла про міни калібру 120 мм.
За даними антикорупційної ради, понад 20 військових частин скаржились, що змушені були повертати браковані боєприпаси виробнику.
Антикорупціонери зʼясували, що з 15 запитуваних контрактів 14 мають додаткові угоди щодо продовження строків постачання.
У відомстві пояснили, що в контракті завжди вказані точні обсяги і кінцеві дати постачання боєприпасів. Якщо постачальник не може поставити зазначену кількість боєприпасів відповідної якості у зазначені строки, його мають оштрафувати.
«У нашому конкретному кейсі про постачання мінометних пострілів жодних штрафів ані за строки постачання, ані за обсяг, ані за якість не накладалось, при тому що проблеми в тому чи іншому обсязі були по всіх трьох пунктах із трьох можливих», — зазначають в раді.
Проаналізувавши відповідь стосовно державних контрактів, антикорупціонери зазначили, що деякі контракти виконуються з продовженням строків та вже мають акти рекламації щодо постачання неякісної продукції. Більша частина рекламаційнійних актів датована періодом з листопада по грудень 2024 року і стосується боєприпасів калібрів 155 мм, 120 мм та 82 мм.
«Чому це важливо? Окрім очевидного — необхідності повноцінного та своєчасного забезпечення війська — існує проблема з накладенням штрафів, а саме дискреція з боку закупівельної агенції, яка в тому числі може містити корупційні ризики. Разом з дивною поведінкою судів навколо визнання форс-мажорів оборонних підприємств це спотворює внутрішній ринок постачання зброї та толерує або неефективність, або корупцію, або і те і те разом узяте. Штрафи або накладаються однаково, або не накладаються однаково», — кажуть в ГАР.
Антикорупціонери вважають, що високопосадовці державного підприємства — виробника боєприпасів систематично порушували умови договорів з державним замовником та постачали неякісну критичну номенклатуру. Вони звинувачують їх у шахрайстві в особливо великих розмірах. А керівництво Агенції оборонних закупівель вони звинувачують у службовій недбалості.
У відомстві додали, що вже подали відповідні заяви до Держбюро розслідувань та Національного антикорупційного бюро.
Що передувало
Агенцію оборонних закупівель створили в липні 2022 року за зразком Агенції НАТО з підтримки й постачання. Її завдання — зробити закупівлі зброї для України прозорими й унеможливити корупцію. Із січня 2024 року агенцію очолювала Марина Безрукова. Наглядова рада АОЗ 20 січня 2025 року подала міністру оборони Рустему Умєрову рекомендацію продовжити контракт чинної директорки Агенції Марини Безрукової на один рік.
Уже 23 січня наглядова рада уклала додаткову угоду про продовження дії контракту з Безруковою. Однак наступного дня Умєров анонсував зміну керівництва Агенції оборонних закупівель. Умєров зазначив, що результат закупівель озброєнь був незадовільним, тож треба змінити систему.
25 січня АОЗ заявила, що продовжить роботу під керівництвом Безрукової, попри рішення Умєрова. Однак 27 січня «Суспільне» з посиланням на власні джерела писало, що міністр ініціював службове розслідування в агенції, а Безрукову на час розслідування відсторонили від роботи.
Сама Безрукова говорила, що в неї «почали погіршуватися» відносини з міністром оборони Рустемом Умєровим через інцидент з неякісними 120-мм мінами.
Вже 31 січня у Міноборони заявили, що з 1 лютого Агенцію з оборонних закупівель замість Марини Безрукової очолюватиме Арсен Жумаділов, який до того керував Державним оператором тилу. Безрукова звернулась до президента Володимира Зеленського із закликом втрутитися в конфлікт. Зеленський сказав, що міністр Умєров має право робити все, щоб уникнути гальмування в забезпеченні української армії озброєнням.