Премʼєр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що Київ і Вашингтон завершили переговори стосовно угоди про рідкоземельні ресурси та фактично випрацювали її остаточний варіант.
«Європейська правда» публікує повний текст документа.
Наразі існує текст «Угоди про копалини», яка встановлює правила й умови створення інвестиційного фонду відбудови. Головне, що на цьому етапі потрібно від України, — розпочати нові переговори зі США про більш ґрунтовну угоду, що регулюватиме діяльність інвестиційного фонду відбудови України. Документ, попередньо, підписуватимуть міністр фінансів США Скотт Бессент і перша віцепремʼєр-міністерка України, міністерка економіки Юлія Свириденко.
Першим реченням рамкової угоди стало те, що «США надали значну фінансову та матеріальну підтримку Україні з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року», і тепер «американський народ бажає інвестувати разом з Україною у вільну, суверенну та безпечну Україну».
США та Україна підтвердили, що прагнуть тривалого миру в Україні та тривалого партнерства, визнають український внесок у міжнародний мир і безпеку (бо Україна відмовилася від третього за величиною у світі арсеналу ядерної зброї), а також хочуть, щоб «ті держави та інші особи, які діяли вороже проти України в конфлікті», не мали вигоди від відбудови України.
Уряди України та США створять Інвестиційний фонд відбудови (Фонд) для відновлення України, визначивши умови спільної власності та управління в окремій угоді. Фондом управлятимуть українські й американські представники.
Фонд реінвестуватиме доходи та монетизуватиме природні ресурси України. Україна вноситиме 50% надходжень від їхньої майбутньої монетизації, не включаючи поточні бюджетні доходи. Жоден з учасників не може передавати свою частку без згоди іншого. Внески у Фонд реінвестуватимуться щонайменше раз на рік для безпеки та розвитку України.
США зобовʼязуються підтримувати довгострокові фінансові вкладення для відбудови України, надаючи гроші, фінансові інструменти та критично важливі активи. Фонд інвестуватиме в українські проєкти та залучатиме капітал для розвитку і монетизації державних і приватних активів, зокрема природних ресурсів, інфраструктури та держпідприємств.
Учасники мають право захищати свої економічні інтереси у Фонді. Угода передбачатиме гарантії, щоб зобовʼязання України перед третіми сторонами не призводили до відчуження її внесків у Фонд.
Документ (наступна угода) узгоджуватиметься з міжнародними зобовʼязаннями України та матиме комерційний характер. Його ратифікуватиме Верховна Рада України.
Угода про Фонд передбачатиме механізми контролю для запобігання обходу санкцій та обмежень. Її текст розроблять робочі групи під керівництвом представників урядів України та США, включно з Мінфінами обох країн і Міністерством економіки України.
Двостороння угода та угода про Фонд стануть ключовими елементами міжнародних домовленостей для зміцнення безпеки та економічної стійкості України. США підтримують прагнення України отримати гарантії безпеки.
Сторони зобовʼязуються виконувати Двосторонню угоду і негайно розпочати переговори щодо Угоди про Фонд.
Що за угода про українські корисні копалини
Міністр фінансів США Скотт Бессент 12 лютого привіз в Україну пілотний проєкт угоди про корисні копалини. У Вашингтоні сподівалися, що Київ її одразу підпише. Президент Зеленський сказав, що заборонив підписувати угоду, оскільки вона не зможе захистити інтереси України — немає звʼязку з інвестиціями, прибутками та гарантіями безпеки.
До цього Трамп заявляв, що Україна «по суті погодилася» передати Вашингтону рідкоземельні метали на пів трильйона доларів як оплату за американську військову допомогу.
Україна казала, що готова підписати угоду щодо рідкоземельних металів, але Києву потрібні гарантії безпеки. Зеленський додав: «Документ був чіткий лише в одному — 50% ми повинні віддати від всього того, що там перераховано».