США опираються тому, щоб в угоді з Україною щодо рідкоземельних металів були гарантії безпеки.
Про це пише канал CNN із посиланням на джерела, деталі також повідомляє Axios.
Доопрацьований проєкт українсько-американської угоди про ресурси був представлений у Вашингтоні й зосереджується на створенні Інвестиційного фонду реконструкції. Проблемні технічні деталі, зокрема гарантії безпеки, залишили для подальшого обговорення, каже джерело каналу.
За словами співрозмовника медіа, «американська сторона дуже сильно опирається включенню гарантій безпеки», і Київ сподівається, що цей момент обговорять під час майбутньої зустрічі президентів Володимира Зеленського та Дональда Трампа.
«З нашого боку все готово. Ми завершили роботу над проєктом. Ми зробили все можливе, щоб зробити умови прийнятними. У підсумку йдеться про рамкову угоду про створення фонду реконструкції України. Передбачено окрему угоду про те, як він працюватиме», — каже українське джерело.
Журналісти Axios тримали в своє розпорядження проєкт угоди. В ньому йдеться, що «уряд США має намір надати довгострокові фінансові зобовʼязання для розвитку стабільної та економічно процвітаючої України».
Також у документі додається, що фонд буде створений «для інвестування в проєкти в Україні та залучення інвестицій для прискорення розвитку», в тому числі в таких галузях, як гірничодобувна промисловість і порти.
Але також передбачається, що США відшкодують частину своїх витрат, повʼязаних із «захистом, відновленням та поверненням України» до довоєнного рівня ВВП.
В Axios зазначили, що у проєкті висловлюється бажання, щоб Україна залишалася вільною, але не вказується жодних військових зобовʼязань США.
Він також передбачає, що Україна має внести до фонду $500 мільярдів, і що внесок України має бути вдвічі більшим за внесок США, але не передбачає, що ця сума має бути сплачена Штатам.
Проєкт передбачає, що 50% доходів України (за вирахуванням операційних витрат) від «видобувних матеріалів» — включаючи мінерали, нафту і газ — будуть сплачуватися до фонду.
Також у тексті є положення про проєкти на територіях, «тимчасово окупованих Російською Федерацією, у разі деокупації таких територій».
Що за угода про українські корисні копалини
Міністр фінансів США Скотт Бессент 12 лютого привіз в Україну пілотний проєкт угоди про корисні копалини. У Вашингтоні сподівалися, що Київ її одразу підпише. Президент Зеленський сказав, що заборонив підписувати угоду, оскільки вона не зможе захистити інтереси України — немає звʼязку з інвестиціями, прибутками та гарантіями безпеки.
До цього Трамп заявляв, що Україна «по суті, погодилася» передати Вашингтону рідкоземельні метали на пів трильйона доларів як оплату за американську військову допомогу.
Україна готова підписати угоду щодо рідкоземельних металів, але Києву потрібні гарантії безпеки, а їх в угоді не було. Зеленський додав: «Документ був чіткий лише в одному — 50% ми повинні віддати від всього того, що там перераховано».
Після відмови підписати документ Вашингтон зробив угоду ще жорсткішою, пише NYT. Тепер США вимагають 100% доходів від природних ресурсів, включно з корисними копалинами, газом і нафтою, а також доходів від портів та іншої інфраструктури.