Державний секретар США Ентоні Блінкен прибув до ізраїльської столиці Тель-Авіва з близькосхідним туром, метою якого є посилення дипломатичного тиску для досягнення перемир’я в секторі Гази цього тижня. Це вже десята його поїздка до регіону від початку війни ісламістського угруповання ХАМАС із Ізраїлем 7 жовтня 2023 року.
Про це повідомляє Reuters.
Завтра Блінкен зустрінеться з лідерами Ізраїлю, зокрема і з премʼєр-міністром Біньяміном Нетаньягу. Після Ізраїлю держсекретар США вирушить до Єгипту.
Зараз «переломний момент» переговорів про укладення угоди щодо перемир’я та обміну заручниками, сказав високопосадовець з адміністрації президента США Джо Байдена журналістам дорогою до Тель-Авіва. Він додав, що Блінкен збирається наголосити всім сторонам на важливості виходу цієї угоди на фінішну пряму.
«Ми вважаємо, що це критичний час», — сказав високопосадовець.
Країни-посередники — Катар, США та Єгипет — після місяців переговорів досі не змогли подолати розбіжностей, щоб досягти угоди про перемирʼя в секторі Гази.
Офіс Нетаньягу, як і раніше, наполягає на тому, щоб ізраїльські збройні сили залишалися на прикордонній смузі між сектором Гази і Єгиптом, відомої як Філадельфійський коридор, — щоб запобігти контрабанді зброї в Газу.
Там також заявили, що Нетаньягу продовжуватиме просувати угоду, яка дозволить звільнити якомога більше живих заручників і досягти військові цілі Ізраїлю, зокрема не дозволити ХАМАС зберегти контроль над Газою.
8 серпня лідери Катару, США та Єгипту закликали Ізраїль і ХАМАС відновити переговори щодо угоди в Досі або в Каїрі. Наступного дня Ізраїль погодився відправити свою делегацію. Натомість ХАМАС 13 серпня заявив, що не приєднається до переговорів про припинення вогню в секторі Гази, оскільки Нетаньягу начебто «незацікавлений у досягненні угоди, яка б повністю припинила агресію».
Ця заява ХАМАС зʼявилася на тлі повідомлень про те, що Блінкен відклав свою поїздку на Близький Схід через «невизначеність ситуації» — він повинен був вилетіти у вівторок.
Член політичного бюро ХАМАС Самі Абу Зухрі вважає, що на сторони «чекає не угода чи реальні переговори, а скоріше нав’язування американського диктату».
Що передувало
Ситуація на Близькому Сході сильно загострилась минулого місяця. 13 липня Ізраїль вдарив по сектору Гази, ліквідувавши командира бригади ХАМАС Рафаа Саламеха в Хан-Юнісі, а також командира військового крила угруповання Мухаммада Дейфа.
Підтримуване Іраном ліванське угруповання «Хезболла» 27 липня атакувало Голанські висоти, що на півночі Ізраїлю. Ракета вдарила по футбольному полю, вбивши 12 дітей і підлітків. У відповідь Ізраїль масово обстріляв обʼєкти «Хезболли» в Лівані.
А 31 липня в Тегерані (Іран) вбили лідера політичного крила ХАМАС Ісмаїла Ханію, який приїхав на інавгурацію нового президента Ірану Масуда Пезешкіана. ХАМАС звинувачує Ізраїль, однак офіційно Ізраїль цього не коментував. Після смерті Ханії новим лідером політичного бюро ХАМАС призначили Яхʼю Сінвара.
Війна між Ізраїлем і ХАМАС
Війна триває від 7 жовтня 2023 року, коли бойовики ХАМАС провели масований ракетний обстріл південних і центральних районів Ізраїлю, вторглися на територію країни й убили 1 195 мирних жителів.
Жертвами тієї атаки стали понад 1 200 людей, ще понад 250 захопили в заручники та вивезли в Газу. У відповідь Ізраїль почав військову операцію в секторі Гази, у ній загинули близько 300 військових ЦАХАЛ.
ХАМАС заявляє, що під час ізраїльської операції загинуло щонайменше 39,7 тисячі жителів Гази, а сотні тисяч були змушені залишити свої домівки. Підтвердити ці дані неможливо, особливо щодо загиблих. ХАМАС не відокремлює цивільних і бійців у статистиці.