Нещодавні заяви президента Франції Емманюеля Макрона про можливість відправки військ НАТО до України розізлили американських посадовців, які побоюються ескалації з росією.
Про це пише Bloomberg із посиланням на неназваного високопоставленого чиновника, що знайомий з дискусіями між союзниками.
За словами джерел видання, коментар Макрона викликав миттєву реакцію з боку канцлера Німеччини Олафа Шольца, який одразу ж категорично заперечив можливість відправки європейських військ в Україну. Bloomberg пише, що заяви Макрона також розлютили американських посадовців, які приватно кажуть, що це може розпалити конфлікт з росією.
Натяки Макрона, імовірно, мали на меті змусити путіна думати, але співрозмовники Bloomberg кажуть, що слова французького президента, імовірно, мали зворотний ефект. Після того як Німеччина заперечила можливість відправки військ, розвіялась неоднозначність стосовно «червоних ліній» союзників України.
Заяви Макрона «не були розумними» з точки зору оперативної безпеки, особливо з огляду на те, що кілька країн уже мають певний персонал в Україні, стверджують неназвані європейські посадовці.
Питання військової єдності Європи стає ще більш важливим зараз, коли путін «переміг» на «виборах» у росії, а союзники продовжуть затримувати зброю для України. Проте заяви Макрона можуть лунати й для посилення його позицій на внутрішньополітичній арені Франції — Макрон виводить Україну на перший план передвиборчої кампанії на виборах до Європейського парламенту, що відбудуться в червні цього року, а його ультраправа суперниця Марін Ле Пен виступає як союзниця путіна.
Bloomberg зазначає, що оскільки Велика Британія більше не є членом Європейського Союзу, а уряд Німеччини розколотий, то Макрон «перетворює себе на фактичного главу зовнішньої політики континенту». Не всі союзники думають, що він найкращий поборник їхніх інтересів. Однак, за словами джерел Bloomberg у Брюсселі, деякі лідери ЄС сподіваються на лідерство Макрона і вітають його жорстку позицію щодо росії.
Водночас критики президента Франції кажуть, що він більше говорить, ніж діє. Як приклад наводять ініціативу Чехії із закупівлі артилерійських боєприпасів для України поза межами Євросоюзу. Ще минулого місяця Макрон заявив, що підтримує чеську ініціативу, але Франція досі не зробила фінансового внеску. А Німеччина, навпаки, витратить €300 мільйонів на закупівлю 180 тисяч снарядів для України.
Що передувало
26 лютого 2024 року майже 20 європейських лідерів зустрілися в Парижі, щоб обговорити загрози з боку росії. Після завершення конференції президент Франції Емманюель Макрон заявив, що в майбутньому не слід виключати відправку військ країн НАТО в Україну.
Ця заява викликала жваві обговорення. Генсек НАТО Єнс Столтенберг і лідери країн Альянсу заявили, що таке рішення не ухвалювали, а в росії заявили, що такий крок буде оголошенням війни. Частина членів НАТО виступили з підтримкою Макрона. Фінляндія і країни Балтії закликали Захід не відкидати ідею розташування військ в Україні на випадок критичної ситуації.
Заяви Макрона лунають на тлі затримки військової допомоги Києву з боку США і нездатності інших союзників швидко вирішити питання боєприпасів для ЗСУ. Також Макрон користується нерішучістю німецького канцлера Олафа Шольца, зокрема його відмовою передавати Україні далекобійні авіаракети Taurus.
Після цього риторика Макрона щодо України почала посилюватись. Він закликав Європу готуватися до різних сценаріїв і заявив про відсутність лімітів у допомозі Україні з боку Парижу. Однак міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що під відправкою військ НАТО в Україну Макрон мав на увазі навчання. Кулеба зауважив, що Україна ніколи не просила союзників відправляти війська.