1.
Вадиму Мошкіну 62 роки, сторожем у київській поліклініці він працював понад п’ять років. Вдень доглядав за територією, поливав ділянку, косив траву, ввечері чергував у приміщенні. Медсестри кажуть «Бабелю», що нарікань на роботу Мошкіна не було — свої обовʼязки він виконував.
Разом із дружиною Тетяною Мошкін жив у гуртожитку неподалік. Тетяна розповідає: вони з Харківщини, переїхали до Києва 15 років тому. Раніше вона займалася фермерством, Вадим працював двірником. «Ми разом 40 років, любимо одне одного, прожили, як один день. Свою зарплату він віддає внукам, був на гарному рахунку в лікарні», — говорить Мошкіна.
Сусіди про сторожа теж нічого поганого згадати не можуть — був «нормальний» і «адекватний». «Ну говорив сам із собою, наспівував щось, конфліктів із ним ніхто не мав», — розповідає один із сусідів Мошкіних.
Точно відтворити події ночі проти 1 червня важко — деталі своєї версії прокуратура поки не озвучує. За версією адвоката Мошкіна Сергія Моргуна, який безкоштовно захищає його з власної ініціативи, тривога застала сторожа в туалеті, через це він не чув сирени. Коли вийшов із вбиральні, пішов до сховища вмикати світло. Через травму коліна Мошкін ішов повільно й кульгав. В момент вибуху він уже був біля дверей поліклініки, щоб їх відчинити. Коли впали уламки, Мошкіна відкинуло вибуховою хвилею, а склом поранило руки й ноги. Люди біля сховища, за словами адвоката, побили Мошкіна і стверджували, що він був пʼяний. Однак експертиза цього не підтвердила. Не виключено, що за спʼяніння люди прийняли контузію — після вибуху Мошкін, за словами адвоката, говорив загальмовано.
Віктор Шевчук, перший адвокат Мошкіна, який захищав його до 14 червня, стверджує, що в жовтні 2022 року сторож отримав інструкцію від директора поліклініки не пускати в укриття сторонніх людей. Дружина сторожа Тетяна каже, теж бачила цей документ, але людей в укриття вони все одно пускали. «Це єдине укриття на весь масив, люди приходили і просили пустити. Ми відчиняли на свій страх і ризик. Дякую, що керівництво нічого нам за це не казало», — розповідає вона «Бабелю». Нинішній адвокат Моргун каже, цього документа поки не бачив — він лише входить в курс справ.
Сторож Вадим Мошкін (зліва) і його перший адвокат Віктор Шевчук.
Тридцятого грудня 2022 року директор поліклініки видав новий наказ — під час тривог відчиняти укриття для всіх. Цей документ є в справі. За ним «відповідальність за своєчасне відкриття підвальних приміщень під час повітряної тривоги покладено на сторожа». Під документом стоїть підпис, схожий на підпис Мошкіна. Однак Моргун каже, що сторож цього документа не бачив і не підписував. Він припускає, що підпис Мошкіна під документом могли згодом підробити, щоб перекласти відповідальність на нього — слідство має це перевірити.
Тетяна Мошкіна пояснює: гарантувати вільний доступ в укриття її чоловік не міг. Для цього двері треба було тримати відчиненими постійно, адже у випадку з балістикою від сирен до «прильотів» проходять лічені хвилини. Таких розпоряджень ніхто не давав. «Тут при вході [в поліклініку] — компʼютери, а ми матеріально відповідальні. Ми відчиняли, коли люди стукали», — пояснює вона.
Прокуратура заперечує. Посилаючись на слова місцевих жителів, речниця прокуратури Києва Надія Максимець говорить, що Мошкін регулярно не відчиняв укриття. Саме через це для нього попросили суворіший запобіжний захід — не домашній арешт, а перебування в СІЗО.
Люди, яких опитав «Бабель», версію прокуратури не підтверджують — під час тривог укриття було відчинене. За словами Ольги, яка в ніч проти 1 червня не встигла добігти до поліклініки, сторож відчиняв двері приблизно через пʼять хвилин після сирен. Цього часу цілком вистачало під час обстрілів крилатими ракетами і дронами, але не балістикою.
Адвокат хоче добитися для Мошкіна хоча б домашнього арешту. Апеляція по цій справі мала відбутися 14 червня, але засідання перенесли — судді не вивчили справу. Наступне засідання запланували на 26 червня. Моргун говорить, що дії сторожа не можна кваліфікувати як «залишення в небезпеці», адже він ішов відчиняти сховище. «Як юрист я поки не бачу цієї кваліфікації, — каже він. — Сторож ужив усіх заходів: увімкнув світло, йшов і просто не дійшов. «Залишення в небезпеці» — це коли він бачить, що люди стукають, і не відчиняє, іде не по ключ, а, наприклад, попити води. Врахуйте його похилий вік і те, що він був у туалеті. Він не відмовлявся відчиняти — почув сирену і пішов».
2.
Через справу Мошкіна на проблему укриттів у Києві нарешті звернула увагу влада — і місцева, і Офіс президента. Першого червня директор департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук заявив, що укриття мають бути відчинені цілодобово. Раніше цієї норми не було — власники укриттів просто мали відчиняти їх у разі повітряної тривоги. Ткачук пояснює, рішення про цілодобовий доступ не ухвалювали раніше, щоб відремонтовані укриття не стали притулком для бездомних. Що змінилось тепер, він не уточнює.
Через три тижні після трагедії Офіс президента і мер Києва Віталій Кличко не можуть розібратись, хто глобально в ній винен. Заступник голови ОП Олексій Кулеба в коментарі «Бабелю» заявив: організувати безпечні укриття і гарантувати вільний у них доступ мала Київська міська рада на чолі з мером. Віталій Кличко говорить: за укриття відповідають голови районів, яких призначає президент.
Поки що єдиний реальний результат суперечки — перевірка всіх укриттів Києва. Її провели Кличко і міністр стратегічної промисловості Олександр Камишін — його делегував ОП. Результати кожен трактував по-своєму. Камишін сказав, що лише 15% укриттів виявились придатними без суттєвих зауважень .У КМДА говорять, що насправді 15% укриттів в ідеальному стані, а 65% (це 3 041 укриття) кияни цілком можуть використовувати.
Саме цей конфлікт, говорять джерела «Бабеля» в оточенні мера, може стати приводом для того, щоб президент звільнив Кличка з посади голови КМДА. Відповідне рішення Володимир Зеленський може ухвалити вже цього тижня. Місце Кличка в Київський адміністрації може зайняти Олександр Камишін.
3.
Інша справа, в якій фігурує сторож і підозри в якій прокуратура тільки планує вручити Мошкіну і його дружині, на велику політику ніяк не вплинула і стосунку до укриттів не має. СБУ звернула увагу на подружжя в лютому 2023-го. За даними слідства, Мошкіна організувала групу «Всесоюзне об’єднання виборців народів СРСР». Учасники групи надсилали держорганам і комунальним підприємствам листи, в яких стверджували, що Радянський Союз де юре не розпався, а незалежної України відповідно не існує. Через це платити за комуналку «неіснуючій державі» учасники групи відмовлялися. Свої листи вони писали на бланках із радянською символікою. Поширення такої символіки — кримінальний злочин. Мошкін за версією слідства був одним із підписантів.
Організація, про яку каже прокуратура, міститься в тому ж гуртожитку, де мешкає подружжя Мошкіних. На дверях так званого офісу написано: «ГО «Територіальна громада будинку 19-а вулиці Жукова міста Києва «Добробут». Там чергує жінка, яка представляється волонтеркою «Добробуту», — її звати Людмила.
Вона розповідає, що організація «досліджує конституційний лад» з часів УРСР до 1991 року і «проблеми», які виникали під час переходу до незалежності. Що саме це означає, Людмила пояснити не може. Розповідає, що раніше в «Добробуті» роздавали одяг нужденним, допомагали готувати документи на відновлення житла. Зараз дають пожити в приміщенні тим, хто страждає від домашнього насилля. Через це на організацію скаржаться сусіди — за воду і світло гостей доводиться платити їм, бо це гуртожиток.
Постійними учасниками «Добробуту» були не більше як десять людей, каже Людмила. Всі вони вважали, що при розпаді СРСР їх ошукали. Збиралися й обговорювали звільнення з роботи в 1990-х, несправедливо низьку пенсію і справжніх власників державного майна, яке приватизували олігархи. Щоб бути точними у своїх розрахунках, учасники групи вивчали законодавство і часто робили запити в КМДА і Національний банк. У них дійсно були бланки з червоною зіркою та радянські печатки, додає жінка. На питання, чому члени групи відмовлялися платити за комуналку, Людмила каже: вважали, що це Рінат Ахметов винен їм «величезні суми», а не навпаки.
Два роки тому члени «Добробуту» заснували ще одну організацію «Обʼєднання захисту прав споживачів та платників податків м. Києва». Вона зареєстрована за тією ж адресою, Тетяна Мошкіна — співзасновниця. Людмила розповідає, що учасники досліджували статус майна та обʼєктів, які раніше були загальнонародною власністю, а також питання сплати за комунальні послуги.
Людмила визнає — деякі учасники «Добробуту» мали проросійські погляди. Помічали це і мешканці гуртожитку. «Я спілкувався з одним із них, і він почав погано висловлюватися про Україну, щось заперечувати», — розповідає сусід Мошкіних Андрій. — Мошкін теж бубонів собі якусь хуйню проросійську, що скоро тут все буде по-іншому. І до, і під час війни». Але Вадим Мошкін, каже Людмила, до цієї організації не належав.
Тетяна Мошкіна всі закиди в проросійських поглядах учасників групи відкидає. Каже, її дослідження ніяк не повʼязані з пропагандою комунізму. Від «Добробуту» Мошкіна хотіла вступити в Громадську раду при Київській міській державній адміністрації, але її не включили.
«До 1991 року я жила там [в СРСР], тепер я живу тут [в Україні] — у мене ніби роздвоєння особистості. Спочатку вчили одне, потім — інше. Тому я вивчаю цю проблему», — пояснює вона. В розмові жінка підтримує територіальну цілісність України, засуджує російське вторгнення і називає путіна агресором.
Коментувати цю справу адвокат Мошкіна й інші юристи, до яких ми звернулися, відмовляються — без підозри говорити нема про що. А от справа з укриттям уже дала цілком наочний результат — на поліклініці № 3 після трагедії з усіх боків висять вказівники в напрямку сховища. Вони ведуть до запасного виходу, який раніше був зачинений. Тепер двері відчинені постійно, навіть коли тривоги немає. У сховищі горить світло, багато лав із ковдрами, є пляшки з водою і келишки. На сусідній будівлі — також червоний напис «Укриття», хоча на мапі його немає. Там зачинено.
Мер Києва Віталій Кличко 1 червня йде крізь уламки в поліклініці Деснянського району.
Getty Images / «Бабель»