Що конкретно сталося?
Росіяни готуються провести над захисниками «Азовсталі» певний процес, що його називають трибуналом. При цьому не відомо точно, на кого саме чекає «суд». Окупанти говорять про «азовців», але кого мають на увазі — тільки бійців «Азову» чи всіх захисників «Азовсталі», серед яких були військові різних підрозділів, — не конкретизують.
Бойовики активно заговорили про кримінальні справи та підготовку трибуналу, коли українські військові вийшли з комбінату в Маріуполі. Останні захисники полишили територію «Азовсталі» 20 травня, а вже на початку червня до окупованого Маріуполя приїхав керівник слідчого комітету рф олександр бастрикін. Він курує «розслідування злочинів», що їх буцімто скоїли українські військові. Бастрикін двічі приїздив до окупованого Маріуполя, проводив наради з місцевими «правоохоронцями» і вислухував звіти.
Боєць полку «Азов» Дмитро Козацький (позивний «Орест»)
У липні пушилін повідомив, що «понад 100 «азовців» перевели з місць, де тримають військовополонених, до слідчих ізоляторів. Частину з них і збираються судити на псевдотрибуналі. Спочатку він говорив, що судилище відбудеться до кінця липня. Теперь обіцяє, що до кінця літа. Мер Маріуполя Вадим Бойченко заявляв, що це може статися 24 серпня, на День Незалежності України. Із судилища планують зробити шоу. Для цього в будівлі філармонії в Маріуполі російські окупанти збудували залізні клітки, у яких триматимуть українських військовополонених. Їхні фото опублікувала 6 червня Маріупольська міськрада, а відео — проросійський телеграм-канал.
А хто організовує «трибунал»?
Створення «трибуналу» активно коментують і ватажки псевдореспублік, і російські політики. Керівник слідкому росії бастрикін курував розслідування і коментував, які країни запрошувати на судилище. Однак міністр закордонних справ росії сергій лавров одразу заявив, що «трибунал» готують саме псевдореспубліки, а не росія. Проте пушилін прокоментував, що вони роблять це, щоб виконати завдання російського президента путіна про «денацифікацію». Що таке «денацифікація», а також яке відношення вона має до псевдотрибуналу, бойовики не пояснюють.
Навіщо це росії?
Росія та псевдореспубліки почали говорити про власний «трибунал» тому, що Україна почала активну міжнародно-правову діяльність майже одразу після старту повномасштабного вторгнення. Так, російський президент пояснював вторгнення тим, що Україна коїть геноцид на Донбасі. Уже 27 лютого українська сторона направила позов проти росії до Міжнародного суду ООН у Гаазі, у якому наполягає, що путін маніпулював та брехав.
Двадцять восьмого лютого прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан заявив, що вирішив розпочати розслідування ситуації в Україні, а вже 2 березня — що процес стартував. Це вдалося зробити так оперативно тому, що 39 держав — учасниць МКС звернулися до Хана з проханням розпочати розслідування міжнародних злочинів в Україні. Суд може розслідувати дії військового та політичного керівництва росії, у тому числі путіна, а саме воєнні злочини, злочини проти людяності і геноцид.
Прокурор Міжнародного кримінального суду, Велика Британія, Карім Хан (4-й справа) відвідує братську могилу в Бучі, 13 квітня 2022 року.
Getty Images / «Бабель»
Шостого березня понад 50 українських громадських організацій звернулися до ООН із вимогою створити міжнародний трибунал над путіним та найвищим керівництвом росії за злочин агресії. Ініціативу підтримав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, а експерт з міжнародного права і колишній постпред президента в Криму Антон Кориневич став послом з особливих доручень в МЗС. Тепер він, крім того, що представляє Україну в Міжнародному суді ООН, просуває ідею спеціального трибуналу та веде переговори про це з представниками інших країн.
Гюндуз Мамедов називає псевдотрибунал спробою дискредитувати саму ідею трибуналу, якого російські високопосадовці насправді бояться. А також варварством і показовими процесами за прикладом радянських.
Кого збираються судити?
Поки до кінця не зрозуміло. Колаборанти заявляють, що судитимуть «азовців». Однак лунали заяви і про те, що на судилище приведуть українських військовополонених, які служили в інших підрозділах.
Другого серпня цього року росія поспіхом визнала «Азов» терористичною організацією. Чи це пов’язано з майбутнім судилищем?
У того, що «Азов» визнали терористичною організацією, є два виміри. Ідеологічний ― росіяни цинічно намагаються виправдати «денацифікацію». Юридичний — вони мають на меті вплинути на «судовий процес» [що його організовує «днр»] і позбавити наших захисників статусу військовополонених.
Однак, як зазначає Мамедов, таке визнання аж ніяк не позбавляє рф зобовʼязання дотримуватися Женевських конвенцій і ставитися до наших військовополонених згідно з ними.
Боєць полку «Азов» Дмитро Козацький (позивний «Орест»)
Росіяни називають «трибунал» міжнародним. Хто братиме участь?
Поки важко сказати. Проросійські колаборанти повідомляли, що зверталися «до багатьох країн», у тому числі європейських, однак про які саме країни йдеться, вони не уточнили. Просили і Північну Корею надіслати своїх представників, але вона поки не відповіла. Бастрикін пропонував залучити до створення «трибуналу» Сирію, Іран і Болівію. Однак поки, за словами донецьких колаборантів, згоду дали росія, білорусь та Сирія.
Чи можна це вважати міжнародним трибуналом?
Ні. Трибунал можна створити згідно з міжнародним правом. Міжнародний трибунал можна зібрати за участю ООН, до якої входять 193 держави. Його можна створити за рішенням Ради Безпеки ООН, але воно має бути одностайним. Це можна також зробити через резолюцію Генеральної асамблеї ООН — вона рекомендуватиме генеральному секретарю ООН підписати з Україною договір про створення трибуналу. Такий договір можна підписати і з іншими організаціями. Наприклад, як це намагається зробити Україна, через Європейський Союз, до якого входить 27 незалежних держав, або через Раду Європи, до якої входить 46 держав.
Ще один варіант ― це коаліція країн. Але якщо на весь світ знайшлося лише три держави, які погодились взяти участь у цьому дійстві, міжнародна спільнота не довірятиме його рішенням. До того ж країни, які погодилися взяти участь у «псевдотрибуналі», безпосередньо залежать від росії. Білорусь будує з росією союзну державу, з її території рф вторглася до України та обстрілює її. Диктатор Башар Асад теж досі очолює Сирію тільки тому, що росія втрутилась у громадянську війну в країні на його боці.
Демонстрація проти атаки режиму Башара Асада, Ідліб, Сирія, 21 серпня 2013 року.
Getty Images / «Бабель»
Чому «трибунал» над нашими «азовцями» — це воєнний злочин?
По-перше, так званий трибунал ― це порушення ІІІ Женевської конвенції. Судити військовополонених за участь у воєнних діях не можна. Судити їх можна винятково за вчинення найтяжчих міжнародних злочинів, що треба довести.
По-друге, такий трибунал має бути легітимним, керуватися принципами верховенства права та справедливого судочинства. Але суди на тимчасово окупованих територіях такими вважати не можна. До того ж Головне управління розвідки повідомило, що для участі в судилищі «окупанти готують спеціально навчених «свідків» та завозять представників рашистських ЗМІ».
Ми також судимо російських військових. У чому різниця?
Між цими судами є принципова відмінність. Наших військовополонених збираються судити в невизнаному квазідержавному утворенні, яке не має легітимної системи права та судочинства. Такий суд апріорі не можна назвати легітимним.
Під час «суду» росіяни збираються тримати наших захисників на сцені за залізними ґратами (Україна від них давно відмовилася). Це припустимо?
Тримання підозрюваних за ґратами на сцені ― це порушення статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Але звернутися до Європейського суду з прав людини через саме це порушення наші військовополонені не зможуть. Проблема у співвідношенні міжнародного гуманітарного права — тобто права, яке регулює збройні конфлікти, і прав людини. Під час збройного конфлікту окремі права людини можуть звужуватися. Наприклад, воєнний стан частково обмежує їх. Однак деякі з них не можна звужувати навіть під час війни — це право на життя, право на справедливий суд, заборону катування тощо.
Акція протесту після вбивства російськими військовими частини військовополонених полку «Азов» 29 липня 2022 року в селі Оленівка Донецької області. Рідні та близькі вимагають звільнити решту військовополонених. Львів, 31 липня, 2022 року.
Getty Images / «Бабель»
Тож якщо потім українські військовополонені захочуть звернутися до Європейського суду з прав людини про порушення їхніх прав, то варто говорити про порушення іншої основоположної статті Конвенції про права людини ― права на справедливий суд. Суд має бути незалежним, безстороннім, а головне — встановленим законом. Судилище, яке готують у Маріуполі, не відповідає жодній із цих вимог. Тримання у клітках може бути додатковим фактором і розглядатися як негуманне поводження.
Якщо цей процес таки відбудеться і на ньому винесуть якесь рішення, чи матиме воно силу? І які наслідки матиме для наших військових?
З одного боку, рішення «судів» невизнаного квазіутворення є нікчемним і не передбачає правових наслідків. З іншого — на кону життя і здоров’я наших військовополонених, адже Україна не впливає на рішення «судів»: вони матимуть силу виключно на території квазіутворень, каже Мамедов.
Окупаційні адміністрації маніпулюють найвищою мірою покарання — вони скасували мораторій на смертну кару. Це схоже на політичний шантаж. Тому, каже Мамедов, Україна має заявити відповідну політичну та правову позиції, які підтримають міжнародні партнери та авторитетні міжнародні організації.
Чи будуть наслідки для тих, хто організував це судилище? І для кого саме?
Звичайно, відповідальність мають понести всі причетні представники російської окупаційної адміністрації, бо такі процеси суперечать як українському національному законодавству, так і міжнародному праву.
Тому, каже Мамедов, уже зараз проти всіх організаторів та виконавців «судових процесів» органи правопорядку України мають почати кримінальні провадження. У тому числі за ст. 438 Кримінального кодексу України — «Порушення законів та звичаїв війни». Адже організатори та виконавці таких судилищ порушують базове право — право на справедливий суд, гарантоване Загальною декларацією прав людини та Женевськими конвенціями.
Боєць полку «Азов» Дмитро Козацький (позивний «Орест»)
Ми знаємо, чому росія та її маріонетки — воєнні злочинці. І готові говорити про це, поки останній із них не буде покараний. Підтримайте «Бабель»:
🔸 донат у гривні🔸 у криптовалюті🔸 PayPal: [email protected]