Костел Святого Миколая горів у вересні, але ремонт почали тільки через чотири місяці. Поки бізнес і люди скидались на реставрацію, чиновники й активісти сперечалися, чи можна заклеїти вікна

Автор:
Марія Жартовська
Редактор:
Катерина Коберник
Дата:
Костел Святого Миколая горів у вересні, але ремонт почали тільки через чотири місяці. Поки бізнес і люди скидались на реставрацію, чиновники й активісти сперечалися, чи можна заклеїти вікна

Wikimedia

Третього вересня в Києві горів костел Святого Миколая. Через несправну проводку вщент згорів концертний орган, впала одна люстра, стіни покрила кіптява, а підлогу пожежники залили водою. Уже наступного дня засновник Rozetka Владислав Чечоткін у Facebook повідомив, що на відновлення костелу його компанія виділить мільйон гривень, і закликав бізнес наслідувати її приклад. Незабаром до цієї ініціативи приєдналися інші компанії: ПУМБ, Arricano, Saga Development, Dragon Capital та інші — кожна дала мільйон. Ці гроші — загалом 10 мільйонів гривень — вони поклали на рахунок спеціально створеного Благодійного фонду збереження та розвитку костелу Святого Миколая. Керувати ним уповноважили партнера юридичної фірми Miller Масі Найєма. Іншим охочим допомогти костелу міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко запропонував переказувати гроші на рахунок Національного дому органної та камерної музики — у нього на балансі й перебуває костел. До 6 грудня на цьому рахунку вдалося зібрати майже 21 мільйон гривень — гроші давав і великий бізнес, і звичайні люди. Повне відновлення костелу Мінкультури оцінило приблизно у 75 мільйонів. Питаннями реставрації зайнялася окрема робоча група. За три місяці вона провела пʼять засідань, знайшла одного підрядника, замовила кілька експертиз, але так і не спромоглася закрити розбиті вікна костелу від вітру та дощу. Кореспондент «Бабеля» Маша Жартовська вивчила протоколи всіх зборів і коротко переказує, як триває реставрація костелу. Спойлер — повільно.

I засідання

На перше засідання робоча група під головуванням міністра Олександра Ткаченка зібралася 24 вересня. До неї також увійшли перший заступник міністра Ростислав Карандєєв, Масі Найєм, тодішній директор Національного будинку органної та камерної музики Тетяна Стахурська, представник римо-католицької парафії Олег Якимʼяк та інші — загалом 22 людини. На цей час на рахунку Будинку органної та камерної музики зібрали майже 18 мільйонів гривень. За словами Ткаченка, до 23 вересня «сертифіковані фахівці» обстежили будівлю костелу, щоб розробити проєктно-кошторисну документацію та намітити план дій.

Сертифікованим спеціалістом виявилася невідома ФОП — Ганна Гревцова. Згідно з Prozorro, до цього вона мала лише два контракти з держорганізаціями — обидва з комунальним підприємством «Донецьккомунтеплоенерго» у 2018 році на 55 тисяч гривень. Через три роки за техогляд костелу Гревцовій заплатили майже 1,3 мільйона гривень.

Велике замовлення Гревцова отримала завдяки рекомендації засновника будівельної компанії UBC Василя Чубірка — він був на засіданні робочої групи як гость. Ми звʼязалися з Чубірком і запитали, хто запросив його на цю зустріч. Він відповів, що запросив себе сам. Спочатку Чубірко сказав, що вкладав гроші в реставрацію костелу, але потім сказав, що грошей він не має. У списку благодійників на сайті костелу ми його не знайшли.

Наприкінці зустрічі Масі Найєм запропонував заклеїти вікна в костелі, щоб захистити його від вітру та дощу.

Як реставрують собор Паризької Богоматері

  • Увечері 15 квітня 2019 року спалахнув собор Паризької Богоматері. Унаслідок пожежі в соборі обвалилися шпиль ідах. Через дві доби уряд Франції оголосив про збір грошей на відновлення собору.

  • Кожен охочий міг внести пожертву на рахунок однієї з чотирьох організацій: Центру національних памʼяток, Фонду Нотр-Дам, Фонду спадщини та Фонду Франції.

  • Водночас гроші обіцяли пожертвувати багаті сімʼї. Наприклад, мільярдер Франсуа Піно та гендиректор енергетичної компанії Total Патрік Пуянн збиралися перерахувати по €100 мільйонів. Уряд розраховував зібрати мільярд.

  • Через два місяці після початку зборів собор так і не отримав обіцяних пожертв від мільярдерів. Ті відмовлялися перераховувати гроші, не знаючи, на що саме вони підуть. Тому жертвували звичайні французи й уряд. Це допомогло покрити деякі витрати та виплатити зарплати робітникам, яких найняли після пожежі. На першу фазу відновлення собору зібрали близько €3,6 мільйона.

  • Через два роки після пожежі, у вересні 2021-го, будівельники нарешті завершили укріплювати стіни собору і змогли перейти до реставрації. На цей час на ремонт вдалося зібрати €1 мільярд. Відкрити собор планують у 2024 році.

II засідання

Вісімнадцятого жовтня Ткаченко провів друге засідання. На той час керівник Національного будинку органної музики отримала від Гревцової всі необхідні документи, зокрема кошторис на реставрацію — 22 мільйони гривень. Ці розрахунки вирішили надіслати на держекспертизу. Вона коштувала 45 тисяч гривень і була готова 5 листопада.

На засіданні також вирішили, що якщо грошей на ремонт не вистачить, їх можна буде взяти з резервного фонду держбюджету.

ІІІ засідання

Десятого листопада стало відомо, що міністр Ткаченко готує заяву про відставку. Тому чергове засідання робочої групи 12 листопада провів його перший заступник — Ростислав Карандєєв. Учасники знов обговорили кошторис на реставрацію, а голова Будинку органної музики Тетяна Стахурська розповіла, що до неї вже зверталися потенційні підрядники: вони хотіли подивитися кошторис і запропонувати свої послуги. Кілька підрядників дали свої пропозиції вже за кілька днів після звіту експертів — ще до того, як інформація про суму кошторису стала публічною. Це насторожило Найєма, і він запропонував обирати підрядників максимально відкрито.

IV засідання

Двадцять другого листопада робоча група обговорювала чотири пропозиції потенційних підрядників. Найдорожчу (22,5 мільйона) та найдешевшу (13,5 мільйона) одразу відкинули.

На засіданні спробували вирішити питання з технаглядом реставрації. Стахурська запропонувала кандидатуру інженера Андрія Бондаренка. Ця пропозиція не сподобалася Найєму: він згадав, як раніше несподівано виникли кандидатури Чубірка і Гревцової. Тепер нізвідки виник фахівець із технагляду Бондаренко. Вирішити це питання домовилися на наступному засіданні.

Учасники знову посперечалися про розбиті вікна костелу — їх так і не змогли закрити від дощу та вітру.

V засідання

На останньому засіданні, 25 листопада, підрядником реставрації обрали «Укрспецреставрацію», а спеціалістом з технагляду — Бондаренка. Пізніше з ним уклали договір та оцінили роботу в 725 тисяч гривень.

«Укрспецреставрація» запропонувала відреставрувати костел за 19,5 мільйона гривень. На рахунку спеціального фонду Будинку органної музики цієї суми не було — до пʼятого засідання там лишилося 17 мільйонів. Суму, що бракує, з фонду благодійників перерахував Найєм. До кінця листопада вікна, які обговорювали майже на кожному засіданні, так і не заклеїли.

Наразі в костелі тривають протиаварійні роботи. Згідно з експертизою, їх мають закінчити за півтора місяця. Але Стахурська прогнозує, що процес може затягнутися. «Під час чищення може зруйнуватися шматок стіни — ніхто не знає, що відбувається всередині бетону. Поки що орієнтуємося на 20 січня».

Скільки часу знадобиться на повну реставрацію — точно не знає ніхто. Ткаченко обіцяє передати його римо-католицькій громаді в постійне користування не пізніше ніж 1 червня 2022 року.

У «Бабелі» пожежі не було, але ми все ще будуємось. Для цього потрібний ваш донат.