Справа Олега Татарова могла стати перемогою НАБУ, але її розвалили ще до суду. Як силовики та судді рятували заступника голови ОП — сумна історія, в якій знайшлося місце Ірині Венедіктовій

Автор:
Оксана Коваленко
Редактор:
Катерина Коберник
Дата:
Справа Олега Татарова могла стати перемогою НАБУ, але її розвалили ще до суду. Як силовики та судді рятували заступника голови ОП — сумна історія, в якій знайшлося місце Ірині Венедіктовій

Аліса Ігіна / «Бабель»

Кримінальній справі заступника голови Офісу президента (ОП) Олега Татарова виповнився рік. Двадцятого жовтня 2020 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) і Національне антикорупційне бюро (НАБУ) почали одне зі своїх найгучніших розслідувань. Олега Татарова, який у 2017 році працював юристом компанії-забудовника «Укрбуд», і президента цієї компанії Максима Микитася звинуватили в підкупі експерта Костянтина Дубоноса. Він сфальсифікував експертизу у справі про закупівлю квартир для Нацгвардії та зменшив можливий збиток держави з 81 мільйона гривень до семи. За це Дубонос, за версією слідства, отримав паркомісце в центрі Києва за 250 тисяч гривень. Щоб уникнути конфлікту інтересів — в ОП Татаров курирує роботу правоохоронців, у грудні 2020-го глава Офісу Андрій Єрмак забрав у нього частину повноважень. Вісімнадцятого грудня детективи НАБУ вручили Татарову підозру — розслідування було майже закінчено. Але в історію несподівано втрутилися друзі Татарова з Офісу генпрокурора і Нацполіції — справу розвалили ще до суду. Кореспондент «Бабеля» Оксана Коваленко вивчила чотири десятки судових рішень, отримала офіційні коментарі СБУ, ОП і Офісу генпрокурора і поспілкувалася з кількома джерелами в Офісі президента й антикорупційних органах. Ось що вони розповідають про цю історію та як було насправді.

Першого грудня 2020 року генпрокурор Ірина Венедіктова змінила групу прокурорів у справі Татарова: вона виключила з неї частину прокурорів САП і ввела себе. Перестановки вона пояснила плутано: їй подзвонили журналісти і запитали про обшуки в Офісі президента, щоб розібратися, вона змінила прокурорів. Добре інформоване джерело «Бабеля» в антикорупційних органах стверджує, що причини були інші — прокурорів поміняли після візиту до Офісу генпрокурора президента і глави його Офісу Андрія Єрмака: «Вони приїхали 1 грудня, у День працівників прокуратури, і близько 18:00 того ж дня Венедіктова замінила прокурорів з формулюванням, що справа надто складна». За словами джерела, жодних обшуків у цій справі в ОП ніколи не було, а Венедіктова тиснула на голову САП Максима Грищука, щоб той не підписував підозру Татарову. Але підозру він зрештою підписав, і 18 грудня прокурори САП і детективи НАБУ вручили її Татарову письмово. Заступника голови ОП звинуватили в дачі хабаря експерту за фальсифікацію експертизи.

Чотирнадцятого грудня 2020 року Печерський суд зобовʼязав ОГП забрати справу Татарова у НАБУ. Про це суд попросив адвокат експерта Костянтина Дубоноса. Своє клопотання він аргументував так: посада Дубоноса не передбачає, що його справою має займатися НАБУ, а сума хабарів несуттєва для антикорупційних органів. У САП була інша позиція: у справі, крім Дубоноса, фігурував Максим Микитась, який на час скоєння злочину був народним депутатом. А справи з такими фігурантами — компетенція НАБУ. Скандально відомий суддя Печерського суду Сергій Вовк став на сторону Дубоноса. Це рішення Офіс генпрокурора мав оскаржити у Вищому антикорупційному суді (ВАКС). Замість цього генпрокурор з незрозумілих причин пішла у звичайні суди — вони розглядати її скарги відмовилися. Через півтора тижня після цього рішення Печерського суду мало набути чинності. Прокурори САП і детективи НАБУ оскаржили рішення судді Вовка у ВАКС.

НАБУ і ДБР почали розслідувати причини зміни групи прокурорів у справі Татарова. В обох розслідуваннях фігурує Венедіктова. За інформацією «Бабеля», поки розслідування НАБУ стоїть на місці, а всі документи, які стосуються справи, забрало Держбюро розслідувань.

Двадцять третього грудня Ірина Венедіктова вийшла з групи прокурорів і призначила виконувати обовʼязки генпрокурора в цій справі свого заступника і друга Татарова — Олексія Симоненка. Уже наступного дня він передав справу в СБУ, і група прокурорів змінилася ще раз. Тепер до неї увійшли прокурори з департаменту, який курирував Симоненко. Після цієї рокіровки суд не зміг обрати Татарову запобіжний захід. Новий прокурор Андрій Грицан спочатку не зʼявився до суду, а потім взагалі відкликав клопотання про запобіжний захід. Татаров залишився на свободі, без застави та жодних обмежень.

Заступник генпрокурора Олексій Симоненко.

Офіс генерального прокурора

У кінці 2020 року Микитасем, який співпрацював з НАБУ і свідчив проти Татарова, зайнялася поліція. Двадцять девʼятого грудня 2020 року Микитася затримали і звинуватили у причетності до викрадення юриста Олега Мірошниченка. Перед Новим роком колишнього депутата відправили в СІЗО без права внести заставу. Він заявив, що справу фабрикують особисто Татаров та його кум — заступник голови Нацполіції Максим Цуцкірідзе. У НАБУ цю справу назвали тиском на викривача і спробою заблокувати справу Татарова.

У січні 2021 року Офіс генпрокурора змінив Микитасю підозру на більш мʼяку некорупційну статтю — підбурювання до завідомо неправдивого висновку експерта. В Антикорупційному бюро заявили, що головна мета — прибрати корупційну складову, щоб Вищий антикорупційний суд не зміг повернути справу в НАБУ. Джерело «Бабеля» в антикорупційних органах розповідає, що в підозрі Микитасю поміняли ролі фігурантів. За новою версією у Микитася був план отримати неправдивий висновок експертизи, але ані Татаров, ані Дубонос не зробили нічого з того, що запланував колишній нардеп. Дванадцятого березня Микитася відпустили з-під варти під домашній арешт. А за шість днів його адвокат Артур Габріелян забрав клопотання про те, щоб справу Татарова повернули в НАБУ. У коментарі «Бабелю» Габріелян сказав, що стратегія захисту змінилася.

На той момент співпрацювати з НАБУ Микитась уже не хотів. Справа втратила судову перспективу і в угоді з детективами не було сенсу.

Увесь цей час Вищий антикорупційний суд не міг розглянути апеляцію САП і повернути справу в НАБУ — матеріали забрало ДБР. ВАКС кілька разів просив генпрокурора Венедіктову та в. о. глави ДБР Олексія Сухачова передати матеріали, але безрезультатно. А в січні 2021 року підлеглий Венедіктової прокурор Андрій Грицан навіть спробував відкликати апеляцію САП про повернення справи Татарова в НАБУ, але суд вирішив відкласти розгляд, поки не отримає матеріали Печерського суду.

Двадцять пʼятого лютого 2021 року СБУ і заступник генпрокурора Олексій Симоненко звернулися до Шевченківського районного суду Києва, щоб продовжити строки розслідування — вони спливали 28 лютого. Суд відмовив. Після цього до 5 березня 2021 року Симоненко мав або закрити справу, або передати її до суду — інших варіантів немає. Але Симоненко з незрозумілих причин спробував оскаржити це рішення і потім багато разів уточнював рішення суду. Так заступник генпрокурора фактично поховав справу Татарова — терміни передачі справи до суду давно сплили, але офіційно її не закрили.

СБУ, за якою формально числиться справа Татарова, не може її розслідувати одночасно з двох причин. По-перше, фізично матеріали справи все ще перебувають в НАБУ. По-друге, строки розслідування давно минули — будь-які докази, які слідчі отримають після цього, суд не прийме.

У грудні 2020 року глава Офісу президента позбавив Татарова частини повноважень — координувати роботу Офісу генпрокурора, НАБУ і СБУ доручили заступнику голови ОП Андрію Смирнову. Але, за інформацією близького до Офісу президента джерела, улітку цього року глава ОП повернув Татарову його повноваження. Ми попросили Офіс президента надати відповідний документ і опублікуємо його, тільки-но отримаємо.

«Бабель»

Про гучні кримінальні справи з часом забувають. Підтримайте «Бабель» донатом, щоб ми уважніше їх відстежували.