Уявіть, що в нас немає електрики, вакцин і літаків, а Колумб не відкрив Америку. Не можете? Тоді почитайте про найбезглуздіші прогнози в історії людства, які, на щастя, не справдилися

Автор:
Сергій Пивоваров
Редактор:
Євген Спірін
Дата:

Маски не рятують від інфекції, вакцини містять чипи і спричиняють аутизм, а вишки 5G поширюють коронавірус — у такі конспірологічні теорії вірять люди по всьому світу, зокрема і в Україні. З подібним стикався і творець першої вакцини, британський лікар Едвард Дженнер. Його пацієнтів лякали, що після щеплення у них зʼявиться коровʼяче обличчя, а по всьому тілу виросте густе волосся. І так було з багатьма першовідкривачами і винахідниками. Скептики не вірили в перспективи повітряного транспорту, електрики, радіо. Творця електромагнітного телеграфу Семюеля Морзе вважали божевільним, а понад пів тисячоліття тому іспанському королю радили гнати геть «невігласа» Христофора Колумба з його ідеєю плавання через океан на захід. Подібні помилкові прогнози про події та винаходи, які вплинули на людство, зібрані в американському урядовому звіті. «Бабель» розповідає, що це за звіт і для чого його зробили, а також наводить кілька прогнозів з документа, які, на щастя, не справдилися.

Бандус Катерина / «Бабель»

Що це за звіт?

Повна назва звіту: «Помилкові прогнози і негативні коментарі щодо розвідки, територіального розширення, науково-технічного розвитку; Вибрані заяви». Його у 1969 році підготувала дослідницька служба Конгресу США.

Звіт зробили на замовлення сенатського комітету з аеронавтики і космічних наук. Дослідницька служба Конгресу не розголошує, для чого укладаються подібні звіти. Але оглядач The Washington Post Джон Келлі припускає, що таким чином сенатори хотіли переконати своїх колег підтримати фінансування космічної програми США. Адже на освоєння космосу завжди доводилося витрачати багато грошей. А в той час багато політиків не бачили в цьому перспектив і критикували такі великі витрати як невиправдані.

Частина помилкових прогнозів стосується безпосередньо Сполучених Штатів. Приміром, конгресменам нагадали, як їхні колеги в минулому критикували покупку у Росії Аляски і не бачили сенсу в тому, щоб фінансувати Геологічну службу США. Інші статті стосуються критики подій і відкриттів, які мали всесвітнє значення.

Христофор Колумб і відкриття Америки

У 1486 році при дворі іспанського короля Фердинанда і королеви Ізабелли організували спеціальний комітет, щоб вивчити пропозицію мореплавця Христофора Колумба — відкрити найкоротший шлях до Індії та Китаю, попливши на захід через сучасний Атлантичний океан.

Комісія з богословів, космографів, юристів, ченців і придворних на чолі з духівником королеви Ернандо де Талаверою вивчала проєкт чотири роки. Зрештою вони порадили не фінансувати цю експедицію, яка «видається неможливою будь-якій людині, хай би як мало вона була освіченою». Ось їхні аргументи: шлях на захід займе неймовірно довгі три роки; західний океан нескінченний і, скоріш за все, непрохідний; суші на протилежному від Європи боці земної кулі не існує, тому що так говорив Святий Августин.

Що було потім: Колумбу зрештою вдалося переконати королівський двір надати йому кораблі і команду. Восени 1492 року він відкрив і започаткував дослідження Південної і Центральної Америки, хоча сам спершу вважав, що доплив до Індії. Саме завдяки експедиції Колумба вперше відомості про землі на заході стали загальним надбанням і поклали початок колонізації Америки європейцями.

Картина Емануеля Лойце «Колумб перед королевою», написана в 1843 році.

Wikimedia

Літаки і пасажирські перевезення

На початку ХХ століття саму ідею створити літальний апарат вважали утопічною. Ті ж, хто допускав створення літаків, вважали, що «такі машини в кінцевому підсумку будуть швидкими, вони можуть використовуватися хіба що в спорті і не мають розглядатися як комерційні авіалайнери».

Уже після того, як зʼявилися перші аероплани, астроном Вільям Пікерінг все одно не вбачав великого майбутнього в літаках, особливо в пасажирських: «Народна свідомість часто уявляє собі гігантські літаючі машини, що мчать з великою швидкістю через Атлантику і перевозять незліченну кількість пасажирів за аналогією з нашими сучасними пароплавами. Можна з упевненістю сказати, що такі ідеї абсолютно фантастичні, і навіть якщо машина зможе перелетіти з одним або двома пасажирами, витрати будуть непомірно високими для будь-кого, крім капіталіста, який може дозволити собі мати власну яхту».

Що було потім: Уже в 1907 році у Франції зʼявився перший аеропорт, з 1914 року почалися регулярні перевезення пасажирів. Сьогодні літаки перевозять близько чотирьох мільярдів пасажирів на рік і вважаються одним з найбезпечніших видів транспорту.

Футуристична листівка початку ХХ століття про те, якими будуть повітряні подорожі у 2012 році.

Getty Images

Електрика і лампочка

У 1878 році американський винахідник Томас Едісон презентував концепцію сучасного електричного освітлення — з вимикачами, уніфікованими цоколями для лампочок розжарювання, клемами, штепсельними розетками з вилками, запобіжниками і навіть лічильником електроенергії. В плані експерименту він запропонував освітлити Манхеттен у Нью-Йорку.

Мер Нью-Йорка дав добро на експеримент, а от у Британії ідею Едісона розкритикували. Сер Артур Пріс, головний інженер британського поштового відомства, у 1878 році сказав, що «електричне освітлення — це абсолютна ignis fatuus (від латинського — оманлива надія, примарна мрія)». У тому ж році комітет британського парламенту повідомив Томасу Едісону, що його лампи розжарювання «можливо, достатньо хороші для наших трансатлантичних друзів, але недостойні уваги справжніх учених-практиків».

Що було потім: У 1882 році Едісон побудував першу в світі електростанцію в Нью-Йорку. Саме з Едісона і його лампочки почалася глобальна електрифікація. Сьогодні фактично весь побут і існування людини повністю побудовані на електриці. Її використовують не тільки для освітлення, але і для передачі інформації, для роботи транспорту, в побутовій техніці та в безлічі інших сфер.

Томас Едісон експериментує з електричними лампами навіть у день свого весілля. Гравюра, Париж, 1883 рік.

Getty Images

Медицина

Антивакцинатори. У 1796 році британський лікар Едвард Дженнер провів першу в світі вакцинацію — проти віспи. Він узяв невелику кількість гною у доярки, яка перехворіла на коровʼячу віспу, і наніс його на подряпину на руці восьмирічного хлопчика. Тому саме слово «вакцинація» походить від латинського vacca — корова.

В англійських медичних колах його експеримент різко розкритикували. Стверджувалося, що в тих, хто зробить щеплення, зʼявиться коровʼяче обличчя, по всьому тілу виросте густе волосся і така людина буде кашляти, як корова. Один із лікарів сказав: «Віспа — це Боже явище, а коровʼяча віспа — справа рук самовпевненої людини. Перша віспа була послана Небесами, а друга, можливо, є зухвалим порушенням нашої святої релігії».

Картина «Едвард Дженнер радить фермеру вакцинувати свою сімʼю». Написана невідомим художником у 1910-х роках.

Wikimedia / Wellcome Images

Ніякої анестезії. У 1839 році французький хірург Альфред Вельпо написав, що не бачить майбутнього для анестезії: «Усунення болю в хірургії — це химера, абсурдно прагнути цього сьогодні. «Ніж» і «біль» — два слова, які назавжди мають відбитися у свідомості пацієнта».

Табу для хірургів. Британський хірург Джон Еріксен у 1873 році писав: «У тому, що ми вже досягли остаточних меж [у медичній науці], не може бути сумнівів. Не завжди можуть бути нові області для завоювань хірургічного ножа. Деякі частини людського тіла завжди залишатимуться недоторканними для його вторгнення. Черевна порожнина, грудна клітка і мозок будуть назавжди закриті для всякого мудрого і гуманного хірурга».

Що було потім: Завдяки вакцинам вдалося перемогти такі хвороби як віспа, яка забирала мільйони життів. Сьогодні вакцини — один з найбільш ефективних засобів боротьби з новим коронавірусом. З появою і поширенням анестезії хірургія перейшла на зовсім інший рівень. Стало можливим проводити операції повільніше, а значить, і точніше. Саме завдяки анестезії хірургія просунулася і в «заборонені зони».

Радіо і телеграф

У 1913 році Лі де Форест, винахідник тріода — електронної лампи, конструкція якої уможливила радіомовлення, постав перед судом. Його звинувачували в шахрайстві, оскільки він намагався продати акції Радіотелефонної компанії — нікчемного, на думку прокурора, підприємства. У ході засідання обвинувачення заявило наступне: «Лі де Форест заявив у багатьох газетах, що можна передавати людський голос через Атлантику. Це абсурдні заяви, які навмисно вводять публіку в оману». Зрештою де Фореста виправдали, але суддя порадив йому «знайти якусь нормальну роботу, наприклад, стати садівником».

У 1842 році творець електромагнітного телеграфу Семюель Морзе демонстрував свій винахід перед членами Конгресу США. Один із сенаторів відреагував так: «Я уважно стежив за його обличчям, щоб зрозуміти, чи не був він божевільний. Пізніше інші сенатори запевнили мене, що теж не мають до нього довіри». Коли в Конгресі обговорювали, чи варто дати Морзе грошей на будівництво першої телеграфної лінії від Балтімору до Вашингтону, то звучали такі заперечення: «Що буде робити цей телеграф? Чи буде він передавати листи і газети? Телеграф можна використовувати на шкоду — передавати по ньому секретну інформацію, яка може завдати шкоди інтересам торговців».

Картина Крістіана Шусселе «Люди прогресу» 1862 року, на якій зображені 18 американських вчених і винахідників, які змінили хід сучасної цивілізації. Семюель Морзе сидить у центрі на передньому плані праворуч від столу.

Wikimedia

Що було потім: Де Форест став одним із батьків «століття електроніки», а тріод назвали одним з найбільших факторів прогресу чистої науки протягом першої половини ХХ століття. Швидкість передачі інформації телеграфом здійснила революцію в глобальній економіці, політиці та соціальних відносинах. Згодом азбука Морзе, яку він розробив, стала основною мовою телеграфії у світі. Сьогодні телеграф потіснили сучасні, швидкісні види звʼязку, і від нього стали відмовлятися у багатьох країнах. В Україні відправку і доставку телеграфних повідомлень припинили у 2018 році.

Ми запустили, перезапустили та продовжуємо розвивати «Бабель», незважаючи на скептиків. Якщо ви в нас вірите, то підтримайте донатом.