Що відбувається на телеканалі «Дом»? Програма з Юлією Мендель, контент «Кварталу-95», конфлікт із «Нацкорпусом» — велике інтервʼю з керівниками «Дому» про друзів, ворогів і гроші

Автори:
Катерина Коберник, Євген Спірін
Дата:
Що відбувається на телеканалі «Дом»? Програма з Юлією Мендель, контент «Кварталу-95», конфлікт із «Нацкорпусом» — велике інтервʼю з керівниками «Дому» про друзів, ворогів і гроші

Кароліна Ускакович / «Бабель»

Першого березня 2021 року телеканалу для тимчасово окупованих територій «Дом» виповнився рік. Його ідеологом у березні 2019-го став тоді ще кандидат у президенти Володимир Зеленський. Планувалося, що канал буде мовити російською і боротиметься з пропагандою Росії на Донбасі і в Криму. У 2020-му канал запустився з контентом великих медіагруп і «Студії «Квартал-95», який ті віддали практично безкоштовно. Далі консультант «Дому», режисер серіалу «Слуга народу» Олексій Кірющенко планував розвивати власне виробництво, знімати ток-шоу, історичні серіали і новини. Через рік кілька своїх програм канал запустив (ось повний список), а від усіх великих проектів через невеликий бюджет довелося відмовитися. «Дом» часто критикують за російську мову та лояльне ставлення до влади. Нещодавно на каналі запустили програму «Погляд з Банкової» за участі прессекретаря президента Юлії Мендель. Такий вибір спікера довелося пояснювати новому шеф-редактору «Дому», а в минулому засновнику сайту «Новини Донбасу» Олексію Мацуці. У квітні навколо «Дому» розгорівся ще один скандал — «Нацкорпус» звинуватив його в дискредитації українських націоналістів. Після цього сюжет «Радикали в Україні. Розбір» «Дом» видалив з YouTube, а Мацука заявив, що йому погрожують розправою. Про ці погрози, відносини каналу з владою та ідеологію ми поговорили з керівником «Мультимедійної платформи іномовлення» (куди входить «Дом») Юлією Островською та Олексієм Мацукою. І як бонус поставили два запитання про бюджет Олексію Кірющенку. Якщо коротко, такий бюджет — «дитячий садок».

Відразу уточнімо важливий момент. Коли говорять про «Дом» — про його штат, структуру, часто згадують UATV. Що тепер із цим каналом? Востаннє багато хто чув про нього, коли звідти масово йшли співробітники.

Островська: Що б не говорили колишні співробітники, цей канал не вимикався ні на одну секунду. У нього, правда, змінився формат. Раніше мовлення велося пʼятьма мовами — новини і програми виходили російською, арабською, кримськотатарською, англійською та українською. Незрозуміло, навіщо робити іномовлення українською, але бог із ним. Ми цю систему поміняли, тому що вирішили сегментувати свою аудиторію. Ми розуміємо, хто країна-агресор і якою мовою вона поширює свої фейкові новини на 270 мільйонів чоловік, для яких російська мова є рідною або другою рідною. Тому в ефірі каналу залишилася одна мова — російська. Якщо бюджет збільшиться, будемо розширюватися. На діджитал-платформі [в YouTube] у нас досі є канал UAТV арабською і англійською.

Тепер UAТV — розважально-інформаційний канал. Ми розуміємо, що людям, для яких російська рідна або друга рідна, цікаві якісь спогади, радянські фільми, і вже до них ми додаємо наші новини. Саме так заманюють глядачів російські телеканали — «Перший канал» або «Росія 1».

Хто виробляє новини для цього каналу?

Островська: Є державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення». Закон не регламентує, скільки в цій системі може бути каналів — нині два. У них спільний ньюзрум, який виробляє новини і для «Дому», і для UAТV.

Кароліна Ускакович / «Бабель»

Де тепер можна дивитися UAТV, яке покриття?

Островська: Це кабельні мережі у всій Європі, через IP — це Канада, США. Всього 60 країн, плюс супутники Hot Bird і Turksat 3A та діджитал-платформи.

Супутник — це дорого. Особливо, якщо мова про Північну Америку...

Островська: Ось тому її ми й відключили — туди можна доставляти по IP. Раніше у нас було пʼять супутників, тепер — два. Один із них них — Turksat — безкоштовний, Hot Bird, якщо не помиляюся, коштує 170 тисяч євро на рік.

Hot Birdце Європа?

Островська: Так. Astra 4A, на якому «висить» «Дом», коштує девʼять тисяч доларів на місяць.

Ще запитання про гроші — який бюджет у UAТV?

Островська: Окремого бюджету UAТV і телеканалу «Дом» немає. Є державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення», і в цьому році наш бюджет на все — 298 мільйонів гривень.

У «Вікіпедії», на яку багато хто посилається, зазначено, що 348 мільйонів — це бюджет тільки «Дому».

Островська: Там багато чого написано цікавого. Ми частенько змінюємо цю статтю, але, чомусь, її повертають назад.

Добре, давайте про «Дом». Окремого бюджету немає, а скільки людей роблять канал?

Островська: На телеканалі окремо ніхто не працює.

Із таким підходом важко щось порахувати. Давайте так, скільки людей роблять контент конкретно для «Дому»?

Мацука: Дивись, є єдиний ньюзрум, такий же, як на «Суспільному». Якщо завтра ми вирішимо відкрити канал, приміром, угорською мовою, його буде робити той самий ньюзрум. Головне, щоб він був готовий працювати з новим контентом.

Кароліна Ускакович / «Бабель»

Скільки людей в єдиному ньюзрумі?

Островська: Міністерство на цей рік затвердило нам штат із 430 осіб — це взагалі всі: журналісти, редактори, водії, технічна служба. Але у нас немає 430 осіб, по-моєму, зараз 402 людини.

У вас на сайті написано, що головна мета каналу — допомогти реінтегрувати тимчасово окуповані території назад в Україну. Але, коли канал стартував, малося на думці, що він буде займатися контрпропагандою. Ви зараз нею займаєтеся?

Мацука: Ми з Юлею не депутати і не міністри. Ми хочемо допомогти людям на окупованих територіях розібратися в інформаційному порядку денному. На жаль, люди в Донецьку, у Криму не можуть брати участі в ухваленні рішень у великій Україні, тому ми пішли далі і сказали, що ми адвокати цих людей у Києві. Ми можемо прийти до [Олексія] Резнікова і сказати: «Олексію Юрійовичу, а можете якось вплинути, приміром, на це?» Приміром, на питання верифікації пенсіонерів [на тимчасово окупованих територіях], які з пенсіями мучаться.

Давайте так, якщо запитати Зураба Аласанію, чи займається «Суспільне» контрпропагандою, він скаже «ні!», — «Дом» займається?

Мацука: Я не знаю, що це означає — контрпропаганда. Ми займаємося збором інформації на непідконтрольній території для людей на непідконтрольній території. В тому числі, ми збираємо інфу на нашій території, щоб люди там могли побачити київську реакцію на події. Чи є це контрпропагандою — не знаю. Мені здається «контрпропаганда» — це зі словника ХХ століття.

Гаразд, якщо це застарілий термін, то «пропаганда» — теж. Ви вважаєте, у Росії немає потужної пропаганди?

Мацука: Є.

Кароліна Ускакович / «Бабель»

Тоді контрпропаганда — це те, що бореться з пропагандою.

Мацука: У нас є програми, в яких ми аналізуємо контент російської пропаганди. Беремо, до прикладу, сюжет федерального російського каналу і вже у своїй програмі «Давайте перевіримо» розкладаємо по поличках.

Повернімося на рік назад. Ми тоді отримали концепцію каналу і попросили прокоментувати її Олексія Кірющенка — консультанта «Дому». Якщо коротко, планувалося ранкове і політичне ток-шоу, аналітична програма про міжнародку, гумористичні шоу типу «Прожекторперісхілтон», серіал про 500 років незалежності України тощо.

Етапи розвитку каналу згідно з концепцією Олексія Кірющенка 2020 року

  • З травня 2020 року планується

    — ранкове шоу, що зарядить позитивом та надасть почуття стабільності. Можна включити урок української мови, наприклад, від азіата або темношкірого українця у вигляді вигадливого російсько-українського словника.

    — власне аналітичне ток-шоу — «рупор» влади з критикою її дій.

  • З 1 січня 2021 року

    — власна програма з аналітикою міжнародного досвіду.

    — гумористичні шоу на кшталт «Прожекторперісхілтон» [гумористична програма, яка кілька років виходила на російському «Первом канале»]. Один чи два учасники — росіяни — Михайло Шац і Тетяна Лазарєва? [російські артисти і ведучі, які критикують російську владу].

    — скетч-шоу про те, як українці з заходу та сходу «чубляться» один з одним, але зрештою розуміють, що це нерозумно, адже вони обидва українці.

    — масштабний серіал про «500 років незалежності України».

    — програма, схожа на «Жди меня», — пошук вирішення конфліктів у родинах, члени яких мають різні погляди на конфлікт.

  • Пошук об'єднуючих тем для України, Росії та Донбасу

    Цінності — перемога над фашизмом, православ'я, бажання жити в мирі та відновити економічні зв'язки між країнами.

    Герої — письменники, художники, радянські воїни, герої фільмів.

    Лідери громадської думки — відомі уродженці Донбасу, улюблені артисти радянської естради та кіно, матері-героїні.

Островська: Як ви собі уявляєте серіал про 500 років незалежності України?

Я — ніяк, це не моя концепція.

Островська: А, не знаєте? А я собі його уявляю як серіал «Вікінги», і з іншого боку — 298 мільйонів бюджет. Ви вважаєте, цього достатньо?

Ми не вважаємо, ми вас питаємо про концепцію Кірющенка.

Островська: Я думаю, мало. Тому або ми його знімаємо — погано, за десять мільйонів, як це люблять робити у нас. Або ми його не знімаємо і чекаємо, поки дадуть хороший бюджет.

Якщо пройтися по концепції, то ранкове шоу ми зробили, аналітичну програму зробили, про міжнародку розповідаємо. Мало хто говорить про міжнародні новини так багато, як ми.

У вас у концепції була передача, в якій критикують владу.

Островська: Олексій говорив, що в нас досі штрафують за перетин кордону. Це ж влада робить, правильно? У нас досі є проблеми з людьми, які не можуть отримати пенсію. Якщо ви подивитеся наш контент, побачите, що ми про це говоримо. І про якісь очевидні досягнення теж говоримо. Нас звинувачують у тому, що ми проводимо політику нинішньої влади, але зрозуміло, з якого боку цей удар — це очевидно.

Ви про Петра Порошенка?

Островська: Так, ми зараз про команду Петра Порошенка говоримо. Приміром, нас звинувачують у тому, що ми купуємо контент «Кварталу-95». Ви розумієте, коли ти —державне підприємство, ти нічого не можеш купити без тендера, і все відображається в системі «Прозорро». Так ось, ви там не знайдете, що «Мультимедійна платформа іномовлення» купувала контент «Кварталу-95». По-перше, тому що цього не було. По-друге, тому що є проблеми з правами. Зате попередня влада, грубо кажучи, навʼязала нам, що ми повинні транслювати. Я не знаю, чи бачили ви це розслідування на «Новинах Донбасу».

Так, бачили.

Островська: От ви розумієте, людина, яка мала контракт до 2021 року, вочевидь припускала, що ніхто ні про що не дізнається, влада не зміниться.

Уточніть прізвище людини.

Островська: Я говорю про колишній менеджмент підприємства — Людмилу Березовську, яка підписувала ці контракти. Тобто держава купила програми [Миколи] Княжицького з правами на десять років. Тобто ми десять років повинні крутити його розмови з людьми, які вже давно не депутати і не чиновники. Це абсолютно неактуальна зараз інформація каналу «Еспрессо». Щоб ви розуміли, за 20 - 50 хвилин розмови Княжицького з гостем заплатили 17,5 тисяч гривень.

Кароліна Ускакович / «Бабель»

Ви будете відкручувати ці програми Княжицького і Яніни Соколової, програми якої теж купили?

Островська: Ні, ми внутрішнім наказом від цього відмовилися. Це суперечить будь-якій нормальній логіці. Але ми розуміємо, що ці ж люди скажуть нам: «А як це? Держава за це заплатила, чому ж ви не показали?» Тому ми будемо писати кудись листи, щоб дізнатися, як і що робити.

Ми попросили Людмилу Березовську прокоментувати текст на «Новинах Донбасу» і звинувачення нового керівництва каналу «Дом». Ось що вона сказала.

Це політичне замовлення і до телебачення не має ніякого відношення. У іномовлення були конкретні завдання, і під них створювався і купувався контент. Це були історичні, культурологічні інформаційні передачі, частина яких — це приблизно 5 годин щодня, до сих пір транслюються на «Домі» / UATV. Щодо закупівель тільки на каналах Порошенка і Княжицького — це абсолютно політизована інформація. Контент купувався за держпроцедурою, і вона максимально прозора. Контент купували у М1, «5 каналу», «Еспрессо», «24 каналу», ZIK. У них різні власники. Щодо купівлі на 10 років — чим більше період, тим нижча собівартість одного показу. Крім того, якщо канал фінансується з держбюджету, немає впевненості, що бюджет не уріжуть і буде можливість купити новий контент.

Олексій, який у тебе зараз статус в «Новинах Донбасу»?

Мацука: Ніякого, я формально залишаюся засновником.

Розслідування про діяльність попереднього керівництва UATV вийшло на «Новинах Донбасу». Сайт публічно адвокатує нинішній «Дом» — ти не бачиш конфлікту інтересів?

Мацука: Ну, це ж Віталік Сизов провів. Він у себе в блозі це опублікував. Потім редакція вирішила про це написати, я не бачу в цьому нічого поганого. Вони і Березовській дзвонили.

Островська: А в чому проблема? Можна питання, чому це не вийшло на «Суспільному»? Може, тому що його потрібно перейменувати? Це не вираження громадської думки, абсолютно. Я була в Харкові, різдвяний святвечір, вмикаю телевізор в готелі — і що там іде по «UA: Харків»? Концерт Іво Бобула пʼятирічної давності. Хочу зрозуміти, як це висловлює інтереси нашого суспільства.

Не виключено, що Іво Бобул на «Суспільному» з тієї ж причини, з якої у вас іде «Клан ювелірів» — щоб зацікавити аудиторію і привести на хороший контент, новини. Очевидно, що у вас на «Суспільне» якась образа, чому?

Островська: Тому що Зураб Аласанія сказав, що ми пропагандисти. І в них всіляко підтримується тема, що в нас дуже багато грошей. Це в них на ефірі кричала [Ірина] Геращенко, що UATV немає, і ніхто її не зупинив.

А чому, на вашу думку, Зураб вас критикує? Відомо, що він погано ставиться до пропаганди, але ви кажете, що цим не займаєтеся.

Мацука: Я думав, ви запитаєте, кого він не критикує? Є такі приклади?

Є. Давайте від проблем з минулою владою повернемося до ваших відносин із нинішньою. Ви говорите, що критикуєте владу, але «Погляд з Банкової» з Юлією Мендель не виглядає як критика влади і взагалі як щось гостре. Незрозуміло, як все це стосується людей на окупованих територіях, немає другої сторони, а ведуча за всю програму вставляє дві ремарки, одна з яких: «Так, це дуже важливо».

Мацука: Я розумію, якщо дивитися з точки зору журналіста, ми хочемо бачити гострі питання. Але ми щоразу думаємо, чи допоможе це людям у Донецьку чи Луганську розібратися з конкретною темою. Ми спеціально [Леоніда] Кравчука просимо ще щось уточнювати і розжовувати. У Мендель свій порядок денний, у нього — свій. Зрозуміло, що Мендель не фахівець у питаннях кордону і ядерної зброї. Але ми шукаємо форму, щоб люди в Донецьку, Луганську і в Криму реально зрозуміли, що з ними говорить Банкова. Не просто якийсь експерт, а реальний стейкхолдер.

Кароліна Ускакович / «Бабель»

Чому Мендель? Зрозуміло, вам потрібна людина, яка фізично сидить на Банковій, але там багато людей, наприклад...

Мацука: [Ігор] Жовква.

Так, або [Юрій] Костюк. Мендель же не фахівець у якомусь стратегічному напрямку, вона прессекретар, і з нею вже повʼязано багато негативу. Ви розглядали когось іще?

Мацука: Всім, хто має позицію, ми говоримо: «Ми чекаємо, будь ласка».

Мендель запропонувала свою кандидатуру сама?

Мацука: Я їй подзвонив. Вона не може запропонувати сама, у нас є статут, за яким вони не можуть прийти так: «А дайте-но я зараз буду...», не можна так робити.

Добре, а інша сторона? У вас в ефірах бувають депутати «Слуги народу», але не було нікого від опозиції, з табору того ж Порошенка. Вони не хочуть до вас ходити або ви не пропонуєте?

Мацука: Насправді, ми багатьох кличемо. І наприклад, [Павло] Клімкін часто ходить — він з того табору. Питання ще в тому, а офіційна позиція цих людей у чому? Якщо ти приходиш на офіційну розмову, розкажи про щось потрібне нашій аудиторії. Ми хочемо в політичних справах бути максимально нейтральними, розумієш?

Але ви могли б дати слово комусь від Петра Олексійовича у питанні про перехід сфери обслуговування на українську мову — це їхня тема.

Мацука: Ми не хочемо в студії хейт-спічу. У нас є рестрикти з цього приводу. Ми тут, все-таки, журналістикою займаємося. Цю тему з мовами у нас в ефірі коментували з Офісу уповноваженого з української мови, наприклад, а також представники правозахисних організацій. Вони часто всі дуже критичні. За профільними темами нашого мовлення — Донбас, політико-дипломатичний шлях, гуманітарна ситуація — ми відкриті для всіх. На каналі «Дом» немає шоу, де люди один на одного кричать, у нас інший, дуже специфічний формат.

«Нацкорпус» звинуватив вас у розповсюдженні російської пропаганди. Це була реакція на сюжет про українські радикальні організації. В результаті ви видалили сюжет з YouTube.

Мацука: Я цю тему не коментую. Була заява каналу.

У вас були конфлікти з Офісом президента? Від вас щось вимагали або навпаки — не давали?

Мацука: Я іноді можу підвищити голос через те, що приміром, немає відео, яке ми могли б зняти, а нас не пустили на місце. До нас реально ставлення таке ж, як до комерційних каналів. Іноді приїжджаємо в штаб ООС, а нас нікуди не пускають. Таке враження, що я приїхав з маленького продакшну якогось. Дехто думає: «Ого, це держканал!» Ніфіга, в нашій країні взагалі інша система. Я постійно шукаю унікальний контент, але є великі медіагрупи, куди ексклюзив іде швидше. Якщо ви вважаєте, що політично може цікавити когось канал, у якого немає повного циклу мовлення в Україні — ви помиляєтесь, що такий канал може бути будь-яким інструментом політичного впливу.

Якщо порівнювати ваш бюджет із бюджетами великих комерційних каналів, ви дійсно маленький продакшн. У кращі часи ці компанії на новини витрачали приблизно стільки ж, скільки ви зараз на все. Менше з тим, які у вас KPI, рейтинги та охоплення?

Ми б хотіли, щоб у нас були високі рейтинги, але «Дом» — умовно канал для двох областей і Криму. З приводу KPI ми виставляємо себе умовно такі. Можна провести соціологію на ТОТ та запитати, що таке реінтеграція за українською версією. І провести таку ж через рік. Якщо ми побачимо якусь зміну суспільно-політичного мислення, для нас це буде найкращим KPI. Добре, що ви це питання порушуєте, оскільки до 2019 року питання KPI для іномовлення, схоже, були не актуальні. Хто дивився цей контент і кому він був цікавий в ОРДЛО або в Туреччині? Ми не знаємо відповідей на це питання і публічних звітів з цього приводу теж немає.

Як там можна провести соціологію?

Мацука: Там є приклади, як люди проводять — німці та інші фірми. Питання в грошах. Дай бог, щоб вони за свій рахунок це робили і питали в нас, про що ми хочемо дізнатися.

Кароліна Ускакович / «Бабель»

Наскільки можна довіряти такій соціології?

Мацука: Є питання, звичайно. Якщо незнайома людина дзвонить тобі в Донецьку і ставить запитання, ти думаєш, а чи це не МДБ? Але, на жаль, інших способів немає. Знаю, гуманітарники роблять іноді опитування на КПВВ. Приміром, «чи задоволені ви послугами України на КПВВ «Новотроїцьке?» Якщо через рік, приміром, ці ж гуманітарники дізнаються, що задоволених стало на 5 відсотків більше, я вважаю, це теж буде наш внесок — ми про ці КПВВ щотижня розповідаємо людям.

Великі канали свою цільову деталізують до дрібниць — не тільки стать і вік, але на що ця людина відкладає гроші, де відпочиває влітку. Що ви знаєте про свою цільову?

Мацука: Абітурієнти. Зараз ми, приміром, виділяємо школярів, які в Донецьку і в Луганську навчаються. Саме на них ми робимо таргетинг у Facebook. Щоб вони побачили ролик «Донбас — Україна». Ми зробили кілька роликів, куди прийти, як подати документи [для вступу до ВНЗ]. Робимо відео для пенсіонерів, що їхня пенсія не заморожена, куди потрібно звернутися з цього приводу. Ми прямо ставимо таргетинг — чоловік, 60 років...

Ні, я кажу про вашого конкретного глядача. У «1+1» була умовна Антоніна, хто у вас?

Мацука: Ми оцінюємо людину та її потреби в першу чергу. Дуже популярна тема — робота КПВВ. Люди, які мотаються туди-сюди — це і є наша «Антоніна».

Гаразд, рейтинг каналу ми не можемо порівняти з великими комерційними — вас так не міряють, а що по сайту? Яка зараз відвідуваність?

Мацука: Там поки мало — 2 000 заходів на день.

На які цифри ви розраховуєте до кінця року?

Мацука: Я хочу, щоб 20 тисяч на день заходило. І це не Ukrnet або ще щось, а прямий трафік, щоб живі люди заходили і читали.

Мені сайт дістався вже в готовому вигляді. По суті, це сайт каналу, а люди зазвичай йдуть на сайт за новинами. Тому зараз ми зробили гібрид — і програма передач, і стрічка новин. Є ще сайт UATV.ua, який буде новинним агентством російською, англійською та українською. Це, скоріш за все, буде основною діджитал-платформою, а сайт «Дом» — про канал. І ще важливо, що на цьому сайті завжди можна дивитися прямий ефір каналу. На YouTube — не можна через авторські права.

Напередодні інтервʼю я зайшла подивитися програму [Володимира] Соловйова на «Росії 1». Адже він один із ваших головних ворогів у боротьбі за аудиторію.

Островська: Так, у нас конкуренти — великі федеральні російські телеканали. Вдумайтеся. А ми маленький канал.

Кароліна Ускакович / «Бабель»

У цьому й питання. Нормальні перегляди для однієї програми Кисельова — мільйон. У вас мільйон — це всі перегляди YouTube «Дому» за місяць. Зрозуміло, що Кисельова дивиться не один Донбас, але це лише одна програма, а таких програм на різних каналах тисячі. У минулому році на підтримку своїх ЗМІ Росія виділила 101 млрд рублів, це приблизно 38 мільярдів гривень. Боротьба «Дому» з такими ЗМІ — це недоумство і відвага. Це наперед програна війна.

Мацука: Я згоден частково із цим висновком, але потрібно зрозуміти, що Україна — це частина великого міжнародного проєкту з підготовки російськомовного мовлення, ось і все. Супер, що наш уряд схаменувся і зрозумів, що потрібно це робити, а не мовну шизофренію: на одній частоті мовити пʼять разів на день різними мовами. Я, як журналіст, хочу, щоб люди на Донбасі і в Криму мали можливість отримувати альтернативний контент російською мовою.

Так, але щоб цей контент міг конкурувати з контентом російських каналів, владі, напевно, варто було обʼєднати всі сили. До прикладу, взяти вас, якихось людей і частину ресурсів «Суспільного», фахівців з крутих продакшнів і робити продукт для цих територій. Дробити все, маючи три копійки — не вихід.

Островська: Я абсолютно з вами згодна. Ще було б класно сегментувати аудиторію так, як вона сегментована на комерційних каналах. У нас теж має бути багато каналів.

На початку 2020 року в ЗМІ писали, що колишня головна редактор каналу 24 Олена Трибушна відмовилася очолити інформаційне мовлення «Дому». Вона говорила, що мовлення на каналі має бути проукраїнським, із чого випливало, що їй пропонували щось інше. І ще була інформація про консультантів «Дому» з проросійського телеканалу «112 Україна», який нещодавно закрили. Де тепер ці консультанти і що тоді сталося?

Островська: Все вже бувальщиною поросло, їй богу, такі речі піднімаєте. Дуже не хочеться уподібнюватися. Дивіться, ситуація виглядала не так, як її представила Олена Трибушна. Просто приходили люди, які добре знають цю аудиторію, ми спілкувалися. Яка проблема? Ми живемо в демократичній державі.

Ці люди в якомусь статусі зараз є на каналі?

Островська: Їх немає зараз. Послухайте, їхні імена озвучені — це Володимир Полуєв і Анна Степанець. Вони, до речі, зараз ведуть передачу «Смотрящие». Це ми їх так назвали після появи на каналі і дали стимул для творчого зростання.

Вони блогери?

Островська: Ні, вони ведуть ток-шоу на каналі «Наш». Але у них ще є свій YouTube-канал «Смотрящие».

Ми звернулися по коментар до Олени Трибушної, ось що вона сказала.

Очолити канал для ТОТ мені запропонував міністр [культури] Володимир Бородянський. Ми однаково бачили його місію. Пізніше в Офісі президента вирішили, що керувати каналом буде режисер «Слуги народу» Олексій Кірющенко і люди з його оточення, зокрема — Юлія Островська, яка працювала з ним в телепроектах. Після нашого знайомства стало очевидно, що вони бачать цей канал як майданчик для піару влади, а в майбутньому як великий російськомовний канал на кшталт Russia Today. Туди як спікерів планували запрошувати умовних російських лібералів. Погляди Кірющенка на події на Донбасі і в Україні теж не збігалися з моїми, і я не вважаю їх проукраїнськими. Поява на каналі ведучих каналу «112 Україна» тільки підтвердила, що команді, призначеній Офісом президента, близький, скоріше, проросійський погляд на події в Україні.

Що зараз із Кірющенком, у якому він статусі?

Островська: Він з нами, він поруч, на абсолютно безоплатній основі. Зустрічається з авторами, обговорює якісь нові ідеї. Коли-небудь, коли буде бюджет, ми відразу покажемо кілька сценаріїв, які можна буде швидко реалізувати.

Вас часто критикують за проросійську позицію, ти [Олексій] говорив, що тобі погрожують. Ми розібрали якісь конкретні приклади, а самі ви як вважаєте, чому про вас так кажуть?

Мацука: В Україні багато людей, які мітять у політику, вони на цьому заробляють серйозні бали. Російська мова для них — одне з віконець, де можна класно піаритися. А тут цілий канал, та ще канал Зеленського, як вони це позиціонують. Тому це атаки не стільки проти каналу, скільки проти Зеленського. Але, якщо памʼятаєте, Марина Порошенко в нинішній студії каналу «Дом» знімала привітання з днем народження для свого чоловіка. Є відео. Мені дуже шкода, що нам тепер доводиться відбиватися від нападок з різних політичних сторін, які вважають, що їхні практики управління цим медіа актуальні і для нас. Але це не так. «Дом» — це частина гуманітарної місії України.

Після інтервʼю, на виході з офісу «Дому» ми зустріли Олексія Кірющенка і поставили йому кілька запитань.

Нам вже розповіли, чому вашу концепцію не реалізували. Скільки грошей потрібно, щоб «Дом» запрацював на повну?

Ну, скільки... Ось у наших великих комерційних каналів — 50 мільйонів [доларів] на рік. «Плюси» тільки на новини на рік витрачають десь 10 мільйонів доларів. «Сніданок» коштує близько трьох мільйонів доларів на рік. Серія невеликого серіалу — це 80—100 тисяч доларів. Щоб можна було якось боротися з країною-агресором, потрібно пів мільярда [доларів].

Тобто 50 мільйонів вам точно не вистачить?

Про що ви говорите? Це дитячий садок.

У цей момент Юлія Островська з балкона четвертого поверху покликала Кірющенка піднятися.

Кароліна Ускакович / «Бабель»

Нам 50 мільйонів не треба, але ваш донат не завадить, тому оформлюйте підписку.