Про перші випадки зараження новим коронавірусом в Ухані стало відомо ще на початку грудня 2019 року. Влада спочатку проігнорувала спалах, коли про нього попереджали місцеві лікарі, а потім намагалася замовчати і приховати масштаби. Зрештою 23 січня 2020 року 11-мільйонне місто довелося закрити на жорсткий 76-денний карантин. У суспільстві зростало невдоволення такою політикою компартії, падав авторитет її лідера Сі Цзіньпіна.
Більшу частину минулого року уряд витратив на те, щоб переписати історію і відбілити свою репутацію як всередині країни, так і за кордоном. Для цього розгорнули масштабну пропагандистську кампанію, де особливе місце відводилося місту, з якого все почалося.
Сьогодні в Ухані працює масштабна виставка, яка розповідає про перемогу жителів і лікарів над коронавірусом, звісно, під керівництвом партії і товариша Сі.
Тут є голограми лікарів у лікарняній палаті, листи від медичних працівників, які працювали на передовій, копія місця масового карантину з ліжками, чашками для зубних щіток і мініатюрними китайськими прапорами.
Відвідувачі можуть покласти віртуальну хризантему до «стіни мучеників», де є й портрет Лі Веньляна — лікаря з Уханю, який помер від коронавірусу. Але в його короткій біографії немає згадки про те, що він одним з перших намагався підняти тривогу через нову хворобу, а його заарештували і винесли догану за поширення чуток. Веньлян став героєм для багатьох китайців. І тепер державні ЗМІ переписують його біографію, зображуючи медика як «мужнього борця», лояльного до влади.
В офіційному описі пандемії багато героїв. Але головний з них — лідер Китаю Сі Цзіньпін. Таймлайн довжиною близько 15 метрів розповідає про «героїчні заходи», які він здійснив під час кризи. Протягом усієї експозиції Сі Цзіньпін зображується як рішучий лідер, який очолив боротьбу з коронавірусом від самого початку, хоча в реальності все було навпаки. «Китайський народ виявив стійкість, старанність і хоробрість. І Комуністична партія Китаю, як завжди, ставить людей та їхнє життя на перше місце», — йдеться в заключному слайді експозиції.
Крім пропагандистської експозиції, держава профінансувала героїчні фільми, пʼєси і навіть оперу про боротьбу з коронавірусом в Ухані. Всі вони незмінно зі щасливим кінцем, але драматичний сюжет «змушує глядачів захлинатися сльозами».
У міру наближення річниці локдауну в Ухані державні ЗМІ знімають репортажі переважно про економічне відродження міста і про туризм, який бурхливо розвивається. «Те, що нас не вбиває, робить нас сильнішими», — каже герой одного з таких сюжетів, коли на задньому плані звучить драматична музика. А чиновники виступають з промовами про те, що «Ухань повстав з попелу і знову досяг слави».
Зростання пропаганди супроводжувався посиленням контролю над ЗМІ. Наприкінці грудня 2020-го до чотирьох років вʼязниці засудили журналістку Чжань Чжан, яка однією з перших знімала репортажі про початок пандемії коронавірусу в Ухані. В останні тижні, за словами китайських журналістів, їм порадили не привертати увагу до річниці локдауну в соціальних мережах. Деякі сказали, що редактори заборонили їм брати інтервʼю у людей, які втратили родичів на ранніх стадіях спалаху. А армія урядових цензорів видаляє з китайських соцмереж пости зі словами «перша річниця».
Поки що єдиним офіційним заходом стала премʼєра 22 січня чергового профінансованого державою документального фільму «Дні і ночі в Ухані», який повністю відповідає лінії партії. Свій фільм «Коронація» про карантин в Ухані випустив і активіст Ай Вейвей, який утік з Китаю через переслідування влади. Тепер партія домагається, щоб «Коронацію» не показували ані на фестивалях, ані в кінотеатрах, ані навіть на стримінгових сервісах.
Експерти відзначають, що завдяки такій агресивній пропагандистській кампанії громадська підтримка партії за останній рік явно зросла. «Відповідь Китаю на коронавірус подається як величезна перемога Комуністичної партії. Для китайських лідерів історія вже переписана», — говорить Девід Бендурскі, директор Китайського медіапроєкту, дослідницької програми при Університеті Гонконгу.