О девʼятій ранку 11 листопада біля станції метро «Арсенальна» в Києві починають збиратися люди. Вони готуються йти по вулиці Грушевського до будівлі Кабміну.
Сергій Моргунов / «Бабель»
Ініціатива МОЗу обурила підприємців — багато хто не витримає збитків, яких завдасть такий карантин. Ресторатори вважають, що краще закритися повністю — тоді принаймні можна буде домовитися про знижки та відстрочки оренди через форс-мажор.
Окрім Києва, такі акції пройшли ще у 22 містах. Організатор — Українська ресторанна асоціація. Її президент Сергій Трахачев каже, що основних вимог дві: скасувати карантин вихідного дня і скасувати тимчасові обмеження в роботі ресторанної галузі. Він пояснює, що якщо закрити ресторан, власник втратить гроші, а продукти зіпсуються. «У понеділок у нас буде вибір — отруїти вас несвіжими продуктами або мати збитки», — каже Трахачев.
Сергій Моргунов / «Бабель»
До початку мітингу ще година, але біля метро зібралися вже кілька десятків людей. Вони спілкуються, роблять селфі та шукають знайомих. Більшість людей прийшли з колегами і вже розбилися на компанії. Збираються переважно молоді люди — у натовпі рідко помітиш когось старше за 30 років. Майже всі — у медичних масках, але є ті, хто не надягнув їх навіть на підборіддя. Багато хто тримає термоси з чаєм. Хлопець у масці майже кричить у телефон:
— Ну ви де? Тут уже всі зібралися бунтувати.
О 09:15 організатори пропонують переміститися, і натовп швидко заповнює площу перед Kyiv Food Market на протилежному боці.
— Можете до мене обличчям якось повернутися? І кучніше станьте, ви в кадр не влазите, — каже дівчина з фотоапаратом.
Вона знімає людей у синіх жилетах із логотипом кафе City-zen. Її колеги слухняно «стають кучніше» і розгортають прапор із котом, який медитує, і плакат з написом «Ні карантину вихідного дня!». Через маски їхні обличчя майже не видно.
Представники поліції діалогу розслаблено спостерігають за натовпом, вони стоять групкою в центрі площі. Сьогодні під Кабміном проходять два мітинги — протестують ресторатори і ФОПи
Сергій Моргунов / «Бабель»
О 09:40 натовп починає рухатися вниз до Кабміну. Люди повільно йдуть по Грушевського, вони несуть транспаранти та продовжують телефонувати друзям, які запізнилися, хтось робить селфі. Кілька машин просигналили — чи то на підтримку, чи то зганяючи мітингувальників з проїжджої частини.
О 10:00 колона вже під будівлею Кабміну. За невисоким парканом — два десятки нацгвардійців. Біля паркану організатори встановлюють невелику білу трибуну, налаштовують апаратуру. Поруч, біля проїжджої частини — машина з номерами ХPark. На ній обладнали невелику сцену.
Сергій Моргунов / «Бабель»
Тележурналіст бере коментар у жінки з дошкою у вигляді сокири. Вона розповідає, що у неї є дві точки із фаст-фудом у торгових центрах, які працюють тільки у вихідні.
— Можливо, уряд вводить карантин для того, щоб уберегти людей від вірусу? Чи ви вважаєте, що економічні наслідки гірші?
— Слухайте, я зараз їхала з «Дарниці» до «Арсенальної», там така штовханина у цьому метро. Вважається, що в метро нібито безпечніше, ніж у ресторанах. Але в ресторанах хоча б заходи спеціальні є, а в метро? Є в метро антисептики? Я сумніваюся, що вони справді дезінфікують поїзди після кожного рейсу.
Поряд із нею стоїть високий чоловік у світло-сірому пальто. Він активно підтримує жінку, коли та починає говорити про метро. Каже, що він не ресторатор, але його виробництво з обсмажування кави повʼязане з цією сферою: «Я проти того, щоб кавʼярні та ресторани закривали у вихідні, тому що тоді мій бізнес теж постраждає».
Сергій Моргунов / «Бабель»
Організатори нарешті встановили білий пластмасовий корпус трибуни та підключили звук. Її тут же обступають оператори різних каналів. Першим виступає організатор акції Сергій Трахачев. Він дякує всім за те, що прийшли.
— Не можна щодня міняти правила, накладати нові обмеження, грати життям мільйонів людей. Влада думає, що можна прожити без вихідних і ресторанів, можна прожити без сніданку в кафе. А власник думає про те, як платити працівникам, розрахуватися з постачальниками, заплатити податки і вижити.
Натовп схвально гуде і починає мляво скандувати: «Маю право працювати!» Люди розтягнулися вздовж будівлі Кабміну. Навпроти воріт, ближче до проїжджої частини, протестувальники з білими транспарантами шикуються у шеренги. На транспарантах написи: «Ні карантину вихідного дня!», «Нас мільйон — дайте працювати!», «Ресторанний бізнес — це мільйон годувальників!». Трохи праворуч — люди з великими червоними плакатами «COVID-19 не залежить від часу доби», «Ресторанний бізнес вмирає». На менших за розміром плакатах видно цифри 23:00—07:00 і хештег #опа_в_стране.
Сергій Моргунов / «Бабель»
Після Трахачева на трибуну виходить Катерина Терехова — директор з розвитку мережі кіноресторанів Reʼlux у кінотеатрах «Планета Кіно». На ній яскраво-помаранчевий пуховик і сіра шапка, на обличчі окуляри в чорній масивній оправі. Катерина говорить про те, що в кінотеатрах немає премʼєр — через пандемію багато фільмів не виходять у прокат.
— Але ми хочемо жити і продовжувати дарувати вам ці емоції. Ми проти карантину вихідного дня. Якщо уряд його введе, індустрія кіно і театрів в Україні помре, за нашими прогнозами, через місяць-півтора. Багато маленьких ресторанів і кафе не протримаються навіть стільки.
Навпроти трибуни стоїть жінка з плакатом «Гільдія незалежних кінотеатрів України». Її звуть Інна Гончарова, вона член ради Гільдії. Я запитую, що відвідувачі думають про закриття театрів.
— Закриття зовсім підірве довіру людей до кінотеатрів. Тому що багато людей купили квитки ще 9 місяців тому, а кінотеатри досі не можуть віддати борги за скасовані сеанси. Вони [борги] і так ростуть, адже завантаженість театрів — 50 відсотків. Повне закриття взагалі вбʼє галузь, а на допомогу від держави розраховувати не доводиться.
Найбільш яскрава частина натовпу стоїть ліворуч від трибуни, трохи вище по Грушевського. Працівники мережі піцерій Il Molino розгорнули помаранчевий прапор, вони тримають у руках порожні коробки з-під піци.
Сергій Моргунов / «Бабель»
Трохи позаду стоїть людина у великому костюмі кота, червоному циліндрі та з червоним метеликом. Його по черзі фотографують оператори. Це працівник мережі ресторанів Mister Cat. У натовпі ходять люди в кухарських ковпаках.
— Піднімаюся на «Арсенальну», бачу: люди збираються. Одразу видно, що всі з ресторану — одна рука ззаду, усі такі ввічливі, «вибачте, вибачте», — посміхається хлопець із транспарантом «Соломʼянської броварні».
Сергій Моргунов / «Бабель»
Після Катерини Терехової виступають ще кілька спікерів. Вони розповідають свої історії, діляться досвідом, як пережили минулий карантин, і запевняють, що в ресторанах набагато безпечніше, ніж в метро чи автобусах. Дві або три людини говорять, що готові до повного закриття, але тоді уряду варто виплатити компенсації підприємцям і хоча б частково відшкодувати зарплати. На слові «компенсації» люди починають схвально кивати.
До середини мітингу протестувальники вже втомилися і змерзли. Вони потирають руки з транспарантами і поправляють маски. Організатори вмикають музику і пропонують учасникам потанцювати, щоб зігрітися. Поліція діалогу просить людей зійти з проїжджої частини.
Серед протестувальників є група людей, які весь мітинг стоять без масок. Вони тримають плакат з написом «Стоп Фейк Пандемія». Коли спікер говорить про дезінфекцію приміщень, вони посміхаються. Я запитаю жінку з цієї групи чому.
— Вірус, звичайно, є, але дезінфікувальні засоби не впливають на ситуацію, а маски — вони від пилу, від пилку. У масці ви дихаєте вуглекислим газом, а не свіжим повітрям, і вбиваєте імунітет. Я 15 років працюю в ресторанній сфері та знаю, як все обробляють. Ці санітайзери вбивають місцевий імунітет у людини. Спочатку я сама думала, що вірус небезпечний, тільки потім почала зіставляти факти та критично розбиратися в інформації.
Де саме працює дівчина, яка не вірить у дезінфекцію, — невідомо. Біля паркану, недалеко від людей у формі перемовляються люди у волохатих шапках, темних фартухах і масках у тон. Вони працюють у мережі грузинських ресторанів «Тбілісо» і, як і всі тут, проти карантину вихідного дня. «Ресторани зараз працюють за нормальною системою, у нас є антисептики, у нас обробляється все обладнання. Але працювати нам не дають, а сімʼї годувати потрібно. Мої співробітники запитують: “Виходимо ми чи ні?” Я не знаю, що їм відповідати», — каже шеф-кухар Сергій.
Поруч з ним стоїть дівчина з плакатом, на якому написано: «Хочу працювати». Вона працює у «Сімʼї ресторанів Діми Борисова» недавно, до цього вона була в декреті, тепер їй потрібно забезпечувати маленьку дитину. «Найбільше ми боїмося, що нас знову закриють на повний карантин, як це було навесні. Середній та малий бізнес взагалі не виживуть після цього», — говорить вона.
Недалеко від неї група хлопців і дівчат у білих кухарських ковпаках. Вони з «Канапки» — ще одного ресторану Діми Борисова. Одна з дівчат каже, що вони не готові до закриття. У компенсації від уряду вона не вірить.
Сергій Моргунов / «Бабель»
Гримання каструль стає гучнішим, люди продовжують скандувати: «Маю право на роботу!» Гул перериває виступ чергового спікера. Ближче до пів на дванадцяту людей стає менше, усі втомилися, змерзли і починають розходитися. Багатьом ще треба на зміну в ресторан або кафе.
— Бенкет? Я можу вийти, якщо що. Я вже забув, коли востаннє на бенкеті працював, — радісно говорить телефоном хлопець у яскраво-синій куртці.
Поруч робить селфі команда ресторану індійської кухні «Гімалаї». Я запитую у них, що вони думають про карантин вихідного дня і про повне закриття ресторанів.
— Коли вводили повний карантин, ми почасти навіть підтримували це рішення, тому що був повний локдаун. Але зараз це несправедливо, адже тільки деякі галузі підпадають під закриття.
Сергій Моргунов / «Бабель»
Багато учасників мітингу сходяться на тому, що уряд обрав найгірший варіант із можливих — без доходів вихідних днів галузь поступово вмиратиме, краще вже закривати все відразу. Але єдності серед них немає — деякі взагалі проти карантину.
Однією з останніх на трибуну виходить рестораторка Олена Жигун. Вона розповідає, що у людей немає грошей, щоб пережити новий карантин, а якщо закриватися — то закриватися всім. Хлопці в чорних масках біля трибуни схвально кивають після кожної тези. Після її виступу люди знову починають скандувати: «Маю право працювати», але вже не так активно.
Близько дванадцятої люди починають розходитися. Кіт з Mister Cat змерз і нервово пританцьовує під музику. На засіданні, яке відбулося о 13:30, уряд все ж запровадив карантин вихідного дня.
Сергій Моргунов / «Бабель»