«Жінки змушені будуть народжувати навіть мертвих дітей». Праві політики в Польщі знову посилюють законодавство про аборти, а люди знову виходять на протести

Автор:
Катя Мещерякова
Редактор:
Дмитро Раєвський
Дата:

Кароліна Ускакович / Артем Марков / «Бабель»

Двадцять другого жовтня Конституційний трибунал Польщі посилив антиабортне законодавство. До цього аборти в країні дозволяли тільки в трьох випадках — через вроджені вади плода, загрозу для життя матері і вагітність в результаті злочину. Тепер і аборт через дефекти й невиліковну хворобу плода визнали неконституційним. Того ж дня в країні почалися протести — сотні людей вийшли на вулиці, вимагаючи скасувати рішення. Поліція спробувала розігнати мітинги сльозогінним газом, пʼятнадцять людей затримали. «Бабель» розібрався в антиабортному законодавстві Польщі, яке вважається одним із найсуворіших у Європі, поговорив з польською письменницею і журналісткою Катажиною Квятковською-Москалевич і розповідає суть конфлікту.

NurPhoto / Contributor / Getty Images

Польське законодавство завжди було жорстким

Переривання вагітності в Польщі було повністю заборонене аж до 1932 року, коли влада ухвалила новий Кримінальний кодекс. Документ дозволяв аборт за медичними показаннями і якщо вагітність настала в результаті зґвалтування або інцесту. У 1956 році до закону додали положення, за яким жінкам дозволяли робити аборт у разі «важких життєвих умов».

Після падіння комуністичного режиму в 1990 році дебати відновилися: праві політики і церква виступали за заборону будь-яких абортів, крім випадків, коли вагітність загрожує життю жінки. Ліві й ліберальні політики наполягали на законі зразка 1956 року.

Сторони дійшли компромісу у 1993 році, коли прийняли «Закон про планування сімʼї». Він дозволяв аборти в трьох випадках:

  • якщо вагітність загрожує життю або здоровʼю матері;
  • якщо вагітність настала в результаті злочину;
  • якщо у плода виявили важкий дефект або невиліковну хворобу.

Навіть якщо мешканка Польщі має законні підстави перервати вагітність, це все одно не так просто. Лікарі часто відмовляються робити аборт з ідейних міркувань — це допускається законом. В країні розквітли «абортне підпілля» і «абортний туризм» — найчастіше польки їдуть на процедуру в Німеччину, Чехію, Велику Британію або Нідерланди.

У Польщі широко відома історія Аліції Тишʼяк. Лікарі відмовилися переривати третю вагітність жінки попри серйозну загрозу для її здоровʼя. В результаті пологів Аліція практично осліпла. Жінка звернулася до Європейського суду з прав людини в Страсбурзі і виграла справу.

Chris Niedenthal / Contributor / Getty Images

У 2016 році депутати вже намагалися посилити закон. Після акцій протесту від ідеї відмовилися

У 2016 році депутати Сейму прийняли в першому читанні законопроєкт, який не тільки повністю забороняв аборти, а й загрожував тюремними термінами жінці, яка перервала вагітність, і лікарю, який провів операцію.

Через це в Польщі почалися протести, які 3 жовтня 2016 року переросли в загальнонаціональний мітинг. Тисячі поляків, вбрані в чорне, вийшли на вулиці і зажадали скасувати законопроєкт. Акцію протесту назвали «Чорним понеділком». В результаті Сейм провів екстрене засідання, і 6 жовтня 2016 року законопроєкт відхилили.

Вже в 2017 році до польського парламенту внесли схожий проєкт — він вже не загрожував тюрмою жінкам і лікарям, але, як і раніше, забороняв аборти через дефекти у плода. Сейм почав його розглядати тільки в квітні цього року. Противники посилення законодавства обурилися: через пандемію коронавірусу масові акції протесту стали неможливими.

Після дискусії Сейм відправив проєкт на доопрацювання. Але противники абортів пішли іншим шляхом — вони звернулися до Конституційного трибуналу Польщі з проханням визнати неконституційним положення чинного закону, за яким аборт можна проводити, якщо обстеження покаже, що у плода розвивається невиліковна хвороба або важкий дефект. Головний аргумент такий — Конституція Польщі нібито захищає права людини з моменту її зачаття, тому до тяжких дефектів плода потрібно ставитися як до важких хвороб у вже народжених людей.

NurPhoto / Contributor / Getty Images

Рушійна сила посилення закону — праві політичні партії та церква

Останні кілька років 98% легальних абортів у Польщі робили саме через хворобу плода. Тому аборти загалом опиняються під фактичною забороною.

«Жінки змушені будуть народжувати навіть мертвих дітей, тому що жоден лікар не буде ризикувати [своєю свободою]. Президент уже сказав, що підтримує зміни, а деякі міністри оголосили, що вони будуть підлаштовувати Кримінальний кодекс під рішення суду. Для тих, хто захоче зробити аборт, будуть реальні терміни», — розповідає письменниця Катажина Квятковська-Москалевич.

Протягом пʼяти років у Польщі керує партія «Право і справедливість», яку очолює Ярослав Качинський. ПіС — консервативна партія, програма якої заснована на націоналізмі і традиційних цінностях. Сам Качинський у 2016 році заявляв, що навіть якщо вагітність дуже важка і дитина має відхилення в розвитку, то вагітність має «завершитися пологами, щоб дитина могла бути хрещена, носила імʼя і була похована».

Sean Gallup / Staff

Брат нинішнього лідера ПіС, президент Лех Качинський, який у 2010 році загинув в авіакатастрофі під Смоленськом, підтримував закон 1993 року і вважав, що це компроміс, «який не можна порушувати». Його дружина, Марія Качинська також була палкою прихильницею компромісного закону.

«Якщо говорити про винних — це влада і католицька церква. Протест у тому числі направлений проти церкви. Високі чини польської церкви вже подякували і суду, і владі за те, що відбувається. Зараз це в принципі головний наш ворог. З 1989 року церква говорить нам, що робити — через політиків і суддів. Наша політична еліта — дуже консервативна, незалежно від партії. Але суспільство вже інше. У нас багато ліберально налаштованих людей», — пояснює Катажина.

NurPhoto / Contributor / Getty Images

За останні кілька років партії «Право і справедливість» вдалося просунути до Конституційного суду кількох своїх кандидатів, в тому числі і голову суду Юлію Пшеуебску. Кандидатури більш ліберальних суддів, які запропонувала опозиція, відхилив президент Анджей Дуда.

«Я не вірю, що це дійсність, а не книга Маргарет Етвуд. Зараз є інформація, що закони хочуть ще більше посилити, щоб жінки після зґвалтування були змушені народити дитину від насильника. Влада і католицька церква проти того, щоб захищати жінок від насильства чоловіків. У планах є навіть заборона розлучень», — розповідає письменниця.

NurPhoto / Contributor / Getty Images

Польське суспільство розкололося — багато хто протестує проти рішення трибуналу

Від пʼятниці, 22 жовтня, поляки протестують проти посилення закону. Перша і наймасовіша акція пройшла у Варшаві, на неї вийшли близько півтори тисячі осіб. Спочатку вони зібралися під стінами Конституційного трибуналу. На плакатах активістів написи: «Закон має захищати», «Ваші мантії в крові», «Я людина, а не інкубатор». Потім вони рушили маршем у бік будинку Ярослава Качинського. Правоохоронці попередили про можливий розгін акції за порушення, після чого почалися зіткнення. Протестувальники жбурляли в поліцейських каміння, а ті у відповідь застосували сльозогінний газ. Під час зіткнень затримали пʼятнадцять осіб.

«Я не пішла демонстрацію, бо чекаю результатів тесту на коронавірус. Пандемія ускладнює протест. Багато активістів і звичайні громадяни не можуть брати участь у демонстраціях, тому що вони хворіють або чекають результатів тесту. Попри це протест великий. Найгарячіший — у Варшаві. Там поліція застосувала [сльозогінний] газ проти протестувальників. Це жорстока міра, такого не було вже давно», — каже Катажина.

SOPA Images / Contributor

Вона розповідає про жінок, які найбільше постраждають через посилення вимог закону — небагаті, з маленьких міст і дружини домашніх насильників. У них немає можливості поїхати за кордон або в короткі терміни отримати допомогу правозахисної організації.

Протести по всій Польщі тривають вже шостий день — демонстранти виходять на марші, використовують транспаранти з червоною блискавкою, перекривають проїжджу частину в різних містах, конфліктують з поліцією. В інших країнах люди вийшли на акції солідарності — мітинги захисників права жінок на аборт пройшли в Києві, Лондоні, Кишиневі та інших містах.