«Офіс простих рішень» створили, щоб швидко запустити реформи в Україні. Але швидко вже не вийде. Чому — пояснює керівник Офісу Олександр Ольшанський

Автор:
Марія Жартовська
Редактор:
Катерина Коберник
Дата:

Сніжана Хромець / Артем Марков / «Бабель»

На початку травня президент Володимир Зеленський реанімував орган, який відповідає за реформи у країні, — Національну раду реформ. Його виконком очолив Михеїл Саакашвілі, місце заступника зайняв відомий підприємець Олександр Ольшанський. Щоб зібрати команду і швидко запустити роботу, вони створили «Офіс простих рішень і результатів» (далі — Офіс). Гроші на нього дали 15 донорів — всього 1,3 мільйона гривень. Серед найбільших донорів — глава Dragon Capital Томаш Фіала і Асоціація підприємців інформаційних технологій. Згідно зі звітом Офісу, зараз там працюють 27 співробітників і 15 волонтерів. Вони підготували концепції та законопроєкти, які стосуються реформи судів, митниці та податкової. У кінці серпня Саакашвілі у Facebook написав, що повертається до грузинської політики — зараз цей пост недоступний, а через кілька днів представив свого нового партнера по Офісу — відомого казахського бізнесмена Маргулана Сейсембаєва. Він відповідає за міжнародну роботу і ефективність реформ. Кореспондент «Бабеля» Марія Жартовська запитала у Олександра Ольшанського, що зараз відбувається в Офісі та яких простих результатів там досягли. Він відмовився говорити про Саакашвілі та зізнався, що не знає, чим займається Сейсембаєв. Ось головні тези цієї бесіди.

Про результати роботи Офісу

Мені здається [результати роботи Офісу] — це не дуже цікаво комусь, крім Офісу. Усім цікавий результат роботи Національної ради реформ. Є такий результат — законопроєкт про інвестиційних нянь, ухвалений за основу Верховною Радою. Сподіваюся, незабаром його проголосують.

Про нешвидкі реформи

З одного боку — так, реформи потрібно проводити швидко. З іншого, обмеження — складна система, яку ти реформуєш. У мене є досвід роботи з великими приватними компаніями, навіть там все обчислюється місяцями. За моєю оцінкою, середній часовий лаг [на реалізацію реформи] — від пів року до року.

У Національної ради реформ немає ніяких повноважень. Ми можемо тільки рекомендувати, а приймають інші люди. Тому між нашими рекомендаціями і фінальним рішенням є часовий проміжок і відмінності по суті. Це трохи дивний механізм, але він працює.

Про фінансування Офісу

Поки нам платять — ми є, перестануть платити — перестанемо працювати. Це чесний договір. Для бізнес-асоціацій і компаній, які нам платять, абсолютно нормальна історія найняти десяток консалтерів за сотні тисяч доларів. Чому б не платити нам, ми точно не гірші.

Потрібно було почати [роботу Офісу] із законопроєкту про лобізм, але це витрачання ресурсів на самих себе, тому ми почекаємо. Але в цілому країні не завадили б цивілізовані форми лобізму. Він [лобізм] все одно існує, і ми повинні намагатися зробити його максимально прозорим.

Про кадри

Будь-які інституційні зміни спираються не на якихось особливих людей. Якщо робити реформи, сподіваючись на кадри з певними компетенціями, вони [реформи] приречені на провал. У корпоративному управлінні ви не можете розраховувати на співробітників, які відчутно відрізняються від середніх за ринком. Державного управління це стосується навіть більшою мірою. Процес реформ залежить не від якості людей, а від процедур та інституцій. Crash-тест для будь-якої реформи — доручити робити її людині, яка категорично з нею не згодна. Справжня реформа повинна вижити в будь-яких умовах.

Про роботу Маргулана Сейсембаєва

Подзвонив Діма Дубілет і запитав: «Можна я познайомлю тебе з Маргуланом?» Я відповів «можна», ми списалися в Telegram. Зрештою фізично мене познайомив із ним [підприємець] Славік Лисенко — у Вінниці на засіданні Національної ради реформ. Бачив його [Сейсембаєва] 15 секунд, потиснув руку і все. Більше нічого сказати поки не можу, зустрінуся в Києві — поговоримо.

Про плани Офісу

Наступне засідання [Нацради реформ], найімовірніше, стосуватиметься судової реформи. Вона давно на порядку денному, нею займається [Міхеїл] Саакашвілі.

Також є питання легалізації капіталу — з України вивели дуже багато грошей, можна подумати над можливістю їх повернути в нашу економіку. Але як це буде реалізовано, я зараз сказати не можу. Поки ми вивчаємо, про які суми йдеться, де вони перебувають, які інтереси у людей, які ними розпоряджаються. Для України сукупна сума [виведених грошей] зіставна із зовнішнім боргом.

З пропозицій першого засідання Нацради реформ я сподіваюся на швидке ухвалення законопроєкту, який стосується угоди зі слідством.

У мене немає ілюзій. Коли йшов [в Офіс], говорив: якщо ми пропихнемо хоч одну справжню реформу — уже їли свій хліб недарма. Тому навряд чи мене спіткає розчарування, я із самого початку не зачаровувався.