Сергій Моргунов / «Бабель»
1
Початок єврейського району в Умані легко впізнати за вивісками івритом, гучною музикою та десятками недобудов. Хасиди в традиційному вбранні — білих сорочках, чорних штанях і довгих чорних накидках — неспішно прогулюються головною вулицею Пушкіна. Саме тут розташована синагога з могилою засновника брацлавського хасидизму раббі Нахмана, заради якої вони приїхали. Хасиди моляться та обговорюють новини — з Білорусі до України через карантин не пропускають інших паломників.
Сергій Моргунов / «Бабель»
Сергій Моргунов / «Бабель»
— Це таке велике свято, ми маємо бути разом. А вони там застрягли! — розчаровано говорить хасид років 50-ти, що йде з боку синагоги на окраїну єврейського району, за річку.
Чоловік живе у Нью-Йорку та приїжджає до Умані на єврейський Новий рік — Рош га-Шана — вже 17 років. Цьогоріч встиг прилетіти до закриття кордонів, ще три тижні тому. Почувши про Білорусь, посеред дороги зупиняється ще зо п’ять молодших хасидів. Вони емоційно перемовляються між собою івритом і шукають щось у телефоні.
— Ось, тут наші друзі! — один із них говорить англійською і показує відео з кордону. — У них немає їжі! Вони сплять на землі!
— Вони зроблять усі тести, посвяткують та одразу поїдуть! Чому їх не пускають? — обурюється інший.
Цьогоріч до Умані приїхало не більше від трьох тисяч хасидів, хоча не так давно їх збиралося тут у десять разів більше. Двадцять девʼятого серпня Україна закрила кордон для іноземців, і більшість паломників із Ізраїлю, Європи та США прилетіти не встигли. Чимало з них усе ж намагаються потрапити до Умані попри заборону — понад тисяча хасидів зараз застрягли в нейтральній зоні між кордонами Білорусі й України, ще кількасот — на кордоні з Волинською областю. Хасиди розбили там наметові містечка й не збираються повертатися додому — вони сподіваються, що Україна все-таки впустить їх на святкування Рош га-Шана. Шістнадцятого вересня Україна взагалі закрила пункт пропуску на білоруському кордоні.
Сергій Моргунов / «Бабель»
Ситуація особливо обурює голову хасидської громади в Умані Хайма Хазіна. «Це що, люди зі зброєю, з наркотиками? Ви не пускаєте людей, які приїхали молитися раббі Нахману, царю, цадику!» — каже він. Чоловік пояснює, що для кожного брацлавського хасида важливо зустрічати новий рік саме в Умані — якомога ближче до могили раббі Нахмана. Хасиди вірять, що тільки тоді рік буде щасливим.
2
Хайм Хазін сідає за дерев’яний стіл у дворі біля свого будинку, поряд його ж сувенірний кіоск та готель. Йому близько 45 років, він народився й виріс в Ізраїлі, а в Умань переїхав десять років тому. Купив тут житло, розпочав бізнес, а згодом перевіз усю родину. Із дружиною в них семеро дітей, двоє наймолодших народилися вже в Україні — їх чоловік жартома називає «хохольчиками». Хайм не носить довгих пейсів та традиційного хасидського одягу, крім цицита — сплетених ниток, що в юдаїзмі символізують 613 заповідей Тори.
У Хайма без упину дзвонить телефон, підбігає хтось із його дітей, а перехожі зупиняються привітатися. Його тут знають усі — він тримає зв’язок між хасидами і міською владою та вирішує будь-які питання, пов’язані зі святкуванням. У цьогорічній ситуації чоловік звинувачує не світову пандемію, а мера Умані Олександра Цебрія. Із середини серпня той вимагав заборонити святкування Рош га-Шана та взагалі не пускати хасидів до Умані. Мер навіть їздив ночувати під Офісом президента в Києві і зрештою добився того, що Кабмін закрив українські кордони. В’їзд заборонили всім іноземцям, але паломники впевнені — все через них.
«Мер каже, що хасиди сюди привезуть коронавірус. Що ось ми були в «зеленій» зоні, вже ми в «жовтій», а після хасидів будемо в «червоній!» — обурюється Хайм. Він називає Цебрія маніпулятором і стверджує, що той намагається задобрити місцевих перед виборами, що відбудуться через місяць. «Зараз йому вигідно бути антисемітом, тому він проти нас. Він хоче зараз виграти, а потім знову заробляти на хасидах гроші», — каже він. Сам Цебрій казав, що минулого року Умань заробила під час Рош га-Шана 7,5 мільйона гривень. Майже третину цих коштів місто витратило на прибирання.
Сергій Моргунов / «Бабель»
3
Місце біля синагоги — самісінький центр хасидського району. В надії підзаробити тут нудяться шестеро таксистів-українців. «Це перший рік, що вони сидять без роботи», — каже Хайм. Тим часом один із таксистів дістає пачку грошей, у ній чимало купюр по 200 гривень. Неподалік проходить молодий хасид, на ходу запихаючи до кишені пожмакані долари.
У тіні поблизу розсілися кілька старших місцевих жінок. Вони продають сувеніри на пам’ять — хустинки, кіпи, листівки. Пенсіонерка Ольга вже понад 20 років торгує на цьому місці картинами, які малює її син — є кілька з зображеннями раббі Нахмана, на решті — краєвиди Умані. Цінників у продавчинь немає — кажуть, ціна залежить від покупця. За останній тиждень Ольга продала лише одну картину за 500 гривень. Поки вона розмірковує про хасидів і коронавірус, до неї підходить працівник поліції.
Сергій Моргунов / «Бабель»
— Рішенням міської ради будь-яка торгівля заборонена з сьогоднішнього дня, — говорить він.
— Ой, я думала з завтрашнього! — посміхається жінка.
— Ну, я вас трогати зараз не буду, але з 8-ї години тут буде наше начальство з перевіркою. Так що давайте годинки до 8-ї і збирайтеся, добре? І дівчатам скажіть.
Жінка розчаровано зітхає — заборонили торгувати саме тоді, коли шансів заробити найбільше. Поки що хасиди навіть не дивляться в бік її картин, ідучи до синагоги.
4
Раніше на місці єврейського району було кладовище, за радянських часів тут збудували багатоповерхівки, а тепер він перетворюється на маленький Ізраїль. Таких як Хайм — хасидів, які назовсім переїхали в Умань — тут близько 70 родин. Решта бувають в Умані лише на Рош га-Шана. Навіть для цього вони купують тут квартири, які місцеві продають їм за шалені для Умані гроші. Хайм говорить, що хасиди викупили тут майже все житло.
Сергій Моргунов / «Бабель»
— Он у тому будинку є квартира: дві кімнати, перший поверх. То 250 тисяч доларів віддали! А в цьому є один місцевий, ніяк не хоче продавати квартиру.
— Чому?
— Хоче більше грошей!
Крім старих будинків, тут постійно будують нові. За кілька днів до свята будівництво не припиняється — з усіх боків щось стукає і грюкає. На одну з недобудов робітники вішають величезний плакат із фотографією Зеленського, поряд уже висить схожий із Дональдом Трампом. Хасиди моляться за квітучу Україну та просять допомогти їм організувати Рош га-Шана, написано на них.
Сергій Моргунов / «Бабель»
Хасиди воліють мати в Умані все своє. У магазинах тут продають кошерну їжу з Ізраїлю, також є свій телеканал «Умань медіа», охорона й волонтерська поліція. Вони не довіряють українській медицині, тому облаштували власну лікарню, лабораторію та мають кілька швидких. На Рош га-Шана сюди щороку приїжджають ізраїльські лікарі, щоправда цього року доїхав лише один — і той нелегально. Він просить не фотографувати його обличчя та пояснює: в Ізраїлі працює у швидкій допомозі й не мав права покидати країну під час пандемії.
Сергій Моргунов / «Бабель»
Лікарня хасидів більше схожа на польовий медпункт. Це кілька невеличких кімнат — мініопераційна для нескладних процедур, кілька кушеток та полиці, заставлені ізраїльськими ліками. Одну з кімнат при вході хасиди готують на випадок, якщо хтось підхопить коронавірус. Хайм дозволяє одним оком заглянути всередину — там кілька ліжок без постілі, на підлозі розкиданий пінопласт. Кімната виглядає неприбраною, але зовсім скоро її обіцяють привести до ладу. Серед хасидів уже фіксували кілька хворих, але лікар відмахується — мовляв, з них лише двоє залишаються на самоізоляції, решта вже одужали. «Усе це політика», — резюмує він.
Сергій Моргунов / «Бабель»
5
Напередодні цьогорічного святкування міська рада Умані посилила карантин у єврейському районі. На в’їзді поставили блокпости, але поки що там нікого не перевіряють. На час Рош га-Шана тут заборонили торгівлю й закрили школу. Контролювати хасидів відправили близько 500 працівників поліції — вони стежитимуть, щоб ті не хуліганили, носили маски й дотримувалися дистанції. Хайм стверджує, що хасиди згодні на всі умови влади, аби тільки дозволили святкувати. Вони розвісили на вулицях нагадування про маски, а на асфальті нанесли написи про дистанцію. За все це відповідає хасид Нахим Карлинський. Як пояснює Хайм, той працює на одного заможного американця, який допомагає уманським хасидам грошима.
Сергій Моргунов / «Бабель»
Щоб потрапити до могили раббі Нахмана, тепер треба пройти охорону й надягнути маску. За порядком тут стежать правоохоронці, українці у футболках з написами VIP Security та хасиди-волонтери в жовтих жилетах і масках. Також у синагозі поставили металевий паркан, щоб у приміщенні не було натовпу. Минулого тижня хасиди розлютилися й почали його ламати, а в синагозі влаштували безлад. Двох призвідців Україна депортувала.
Сергій Моргунов / «Бабель»
Сергій Моргунов / «Бабель»
Тепер хасиди поводяться спокійніше — до могили підходять по черзі, цілують, охорона протирає її ганчіркою й лише потім підпускає наступного паломника. Зараз до могили пускають лише чоловіків. Для жінок є окремий вхід із заднього двору, але на Рош га-Шана його закривають. Дівчата-хасидки час від часу намагаються потрапити всередину, але охоронці перегороджують їм дорогу і кажуть «ноу».
Карлинський разом із Хаймом зупиняються біля перукарні. Мова знову заходить про уманську владу.
— Ми дуже поважаємо український народ, але є люди з нехороший інтерес, — Карлинський говорить ламаною російською. — Вони хочуть побудувати стіну між народом і хасидами.
Сергій Моргунов / «Бабель»
Хайм штурхає Карлинського під руку — до них наближається делегація: мер Умані Олександр Цебрій і нещодавно призначений голова Черкаської ОДА Сергій Сергійчук ідуть до них разом із помічницями й журналістами. Хасиди вмить надягають маски, вітаються з чиновниками й ведуть їх на коротку прогулянку районом. Ті вже не вперше прийшли з перевіркою. Цього разу ні мер, ні губернатор зауважень не мають. Натомість невдоволені хасиди.
— Я хочу сказати всім провокаторам, які тут є: антисемітизму в нашому місті немає! — дратується мер. — Я хочу, щоб уманчани й гості міста були живі й здорові.
Сергій Моргунов / «Бабель»