Офіційне відкриття GogolFestDream запланували на 19:30 4 вересня. Сцену спорудили заздалегідь, на мосту Трофейний, який веде на острів Карантинний в Гідропарку. Основа сцени — це затоплена німецька баржа, яку залили бетоном ще у 60-ті. Першими на саундчек прийшли «ДахаБраха», вони ж і мали відкривати фестиваль.
Близько 15:00 «ДахаБраха» почали налаштовувати звук. Щоб пройти до групи, потрібно було піднятися на платформу кілька метрів заввишки. Вітер увесь час посилювався, і сцену обшили додаткової тканиною — щоб не задувало мікрофони.
Погода погіршувалася, до початку фестивалю пішов дощ. Тим, у кого не було парасольки, адміністрація видала дощовики. Стежили цього разу й за карантинними заходами: усім видавали маски та просили їх не знімати. Близько восьмої вечора журналісти сіли на один з фестивальних кораблів і відчалили від берега.
Плисти від причалу до сцени близько години. Всього до неї підпливли пʼять кораблів: чотири з глядачами і один із журналістами. Вони стали на такій відстані, що роздивитися та почути, що відбувається на сцені, було досить важко.
Сцена схожа на кілька величезних вікон з вітражами. Виглядає все як суміш піротехніки, світлових ефектів, ліхтарів, прожекторів і моушен-графіки на діодних моніторах.
Музиканти так і не вийшли на сцену: уся вистава — це світломузичне шоу, фонограма з ефектами. «Це не концерт, це просто фонограма, без концерту», — обурювалися журналісти. Інший журналіст намагався пояснити, що «ДахаБраха» не той колектив, який гратиме під фонограму, і метою заходу був не сам концерт, а перформанс відкриття фестивалю за участю групи.
Після концерту журналістів забирає автобус з великим написом Crimean Lines. Він повинен відвезти всіх в «Урбан Сад» на афтерпаті. Біля входу на територію «Урбан Саду» вже збираються люди. У наметах стоять санітайзери і роздають маски всім бажаючим. Біля пункту з охороною мене зупиняє директор фестивалю Максим Демський: «Ми вас не пускаємо, акредитація анулювана».