Праворадикальна «С14» стає партією. Про політичні амбіції, погроми ромів, фінансування та СБУ — інтервʼю зі співзасновником нового руху Сергієм Мазуром

Автор:
Євген Спірін
Дата:
Праворадикальна «С14» стає партією. Про політичні амбіції, погроми ромів, фінансування та СБУ — інтервʼю зі співзасновником нового руху Сергієм Мазуром

Максим Лосєв / «Бабель»

Праворадикальна організація «С14» відома завдяки своїм акціям. У 2018 році вони затримали бразильця Рафаеля Лусваргі, який воював на боці «ЛНР», а потім переховувався у Свято-Покровському Голосіївському монастирі. Зносили паркан на Інститутській, де будується Музей Революції гідності. Розігнали табір ромів на Лисій горі в Києві — координатору «С14» Сергію Мазуру навіть вручили через це підозру, щоправда, потім скасували. На початку жовтня цього року зʼявилася інформація, що «С14» стає політичною партією. Разом з іншими ветеранськими та громадськими обʼєднаннями ультраправі започаткували рух «Суспільство майбутнього» і вже провели кілька зустрічей зі своїми прихильниками. На них засновники розповіли про структуру, нову програму та цілі, одна з яких — взяти участь у наступних парламентських виборах. Кореспондент theБабеля Євген Спірін зустрівся з колишнім координатором «С14», а нині співзасновником «Суспільства» Сергієм Мазуром та поговорив про рух, ромів, співпрацю з СБУ й політичні амбіції.

«С14» заснували в 2009 році, у вас була історія. Чому вирішили змінити формат?

Це не зовсім зміна формату «С14», це утворення нового обʼєднання. Це низка організацій та людей, які формують нову політичну структуру. «С14» туди вливається. У проєкт увійшли «Фенікс», ветеранські організації, депутат Чечелівської районної ради Дніпра Кирило Дороленко, депутат Хмельницької обласної ради Віктор Бурлик, екснардеп Юрій Бублик. Зараз навіть формується наглядова рада. Поки що ми всіх не називаємо.

Зʼявиться політична партія, яка піде на вибори?

Так, це буде партія, і ми точно підемо на наступні парламентські вибори, а от з приводу місцевих поки не знаю. Усе залежить від готовності політсили. Можна балотуватись, а вийде пшик, і ми втратимо позиції. Хоча в нас є досвідчені люди, які були у владі. Тому на наступні вибори до Верховної Ради ми точно підемо.

Ви провели перші зустрічі з активістами та прихильниками, поїхали містами презентувати програму?

Ми зараз їздили просто спілкуватися з людьми. Ми говорили про це між собою, а коли вирішили зробити нову організацію, виявилося, що є багато охочих долучитись. Нас тепер чекає величезна робота з людьми. Є програма й напрацювання, але ми повинні бути впевненими в людях. Що вони будуть чесними, будуть розвиватись і змінювати цю країну.

Програма організації «Суспільства майбутнього»

  1. ЦИФРОВА ДЕМОКРАТІЯ. Миттєві референдуми та голосування, важлива роль кожного громадянина, відсутність абсолютної влади держави.

  2. ДЕМОГРАФІЯ. Пропаганда традиційної нуклеарної сім’ї, народження дітей та фінансова підтримка молодих сімей — фундамент України.

  3. ІДЕНТИЧНІСТЬ. Ми самобутня нація. Українська мова, культура та історична матриця мають підтримуватись належним чином. Реалізація інтересів титульної нації — запорука спокою та поваги у взаєминах з іншими народами. 

  4. МЕДИЦИНА. У загальнонаціональному масштабі буде введена заборона на продаж алкоголю в магазинах роздрібної торгівлі з 23:00 до 07:00 години. Алкогольні та тютюнові вироби мають реалізовувати в спеціалізованих магазинах, а не в мережах загальноспоживчих товарів.

  5. ЗБРОЯ. Ми виступаємо за право кожного дорослого громадянина володіти вогнепальною зброєю. 

  6. ЄС. Цивілізаційна криза Європи стрімко зростає. Не виключено, що за 10—15 років європейці тікатимуть із рідних країн у більш спокійну та зрозумілу для їхньої культури Україну.

  7. НАТО. Членство у Північноатлантичному альянсі — це стратегічна мета, допоки нависає загроза вторгнення Росії.

  8. РОСІЯ. До моменту розвалу та дестабілізації на території нинішньої Російської Федерації наша держава має бути готова представити план миротворчого забезпечення порядку в новоутворених республіках. Україна має створити низку довгострокових економічних програм для повернення з територій РФ українських громадян. Маємо працювати на випадок переселення в Україну високотехнологічних фахівців з розваленої Росії, які пройдуть відповідні тривалі перевірки Службою безпеки України.

Наприклад, Євген Карась сказав, що партії необхідно 50—60 тисяч доларів на місяць. Хто буде фінансувати?

Є люди, які допомагають ще з часів «С14». Тоді фінансову допомогу переказували на мою картку. Також нас фінансують члени руху та дружні до нас бізнеси. Переважно це IT-сфера, але бували й інші. У деяких людей виникали проблеми. Наприклад, у Дніпрі був наш координатор, який мав кілька точок продажу фастфуду. Поліція просто закрила їх, тому ми не розголошуємо зараз таких бізнесменів, бо це небезпечно. Те, що нас фінансують олігархи — це все маячня.

До речі, є приклад судової справи «С14» проти «Громадського» через те, що вас назвали неонацистами. Справу ви виграли, але як назвати організацію, якщо не неонацистська?

Патріотична, націоналістична. Звісно, націоналізм передбачає праву ідеологію, але кожен бачить націоналізм по-своєму. Звичайно, у нас є ідеологія, але ми більше спираємося на принципи [і цінності].

Які цінності?

Це загальні цінності. Що люди не повинні ходити на проплачені акції, якщо даєш обіцянки, то потрібно їх виконувати, що спочатку суспільні інтереси, а потім власні. Це як декалог українського націоналіста. Загалом кількість наших акцій, медійна присутність свідчать про те, що ми робимо дуже багато корисних справ.

Вас повʼязували зі Службою безпеки України. Наприклад, міністр МВС Арсен Аваков про це казав.

Нам давно закидали співпрацю з СБУ. Казали при Петрі Порошенкові, тепер кажуть при Володимирі Зеленському. Влада міняється, а всі кажуть, що ми есбеушники. Чутка про нашу співпрацю активно обговорювалась після акції щодо Катерини Гандзюк. Зараз ми будемо судитися з Арсеном Аваковим, він має цю брехню спростувати. «Громадське», яке нас назвало неонацистами, суд програло, зараз ми судимося з газетою «Вести». Ми побачили, що правова боротьба ефективніша, тому що наші опоненти в судах нічого не можуть довести. Так само й Аваков. Що він скаже: «Я щось десь чув про співпрацю «С14» і СБУ»? Ніяких доказів у нього немає. Звісно, що як у громадської організації, у нас були контакти з СБУ. Але це стосувалось затримань сепаратистів або російських бойовиків. Звичайних злочинців ми передавали в поліцію — це ж не означає, що ми під поліцією.

Презентація організації в Києві.

Facebook / Суспільство майбутнього

Про злочинців. Ти працюєш у муніципальній варті, ви часто публікуєте відео з Центрального київського вокзалу. Там одні й ті самі люди крадуть гаманці, торгують горілкою без ліцензії...

Так, працюю. Насправді на вокзалі велика систематична проблема: люди скоюють злочини й не отримують за це покарання, тому що в деяких нема документів і їх неможливо притягнути до відповідальності. Тобто не можна встановити їхню особу, тому їх просто відпускають. Але зараз ситуація трохи змінюється. Узагалі варта патрулює не тільки на вокзалі.

Часто на ваших відео роми. Ви не любите ромів, тому що вони роми?

Ні, це не повʼязано з тим, що вони роми чи будь-якої іншої національності. Нам закидають, що ми расисти та ксенофоби, але насправді у нас дуже багато друзів інших національностей. Грузини, татари, вірмени — у нас нема до них ніяких упереджень. У нас є негативна реакція на злочини. Наприклад, на вокзалі постійно скоюють злочини. Можна звичайно казати, що ми затримуємо тільки людей ромської національності, але ми затримуємо абсолютно всіх, хто вчинив злочин. Українців, білорусів, росіян і багатьох інших.

А напад на ромський табір?

Напад на табір на Лисій горі

  1. Мазур написав пост про те, що «С14» з муніципальною вартою разом з представниками РДА Голосієво вкотре висунили ромам ультиматум залишити заборонену територію парку до завтра. У разі невиконання цієї вимоги їх уже по-іншому попросять піти. У рамках закону».

  2. «С14» вигнали ромів з табору на Лисій горі у Києві, після чого спалили їхні намети та речі. «Лівий берег» пізніше оприлюднив відео з тим, як двоє людей женуть ромів.

  3. Поліція Києва оголосила підозру Сергію Мазуру за фактом погрому табору ромів.

  4. Голосіївський суд Києва скасував повідомлення Мазуру про підозру в нападі на табір ромів.

Муніципальна варта і «С14» не брали участі в нападі на ромський табір. Зараз кримінальна справа лише щодо мене, але процес дійшов до того, що підозру скасували. Тому що там немає доказів, і була порушена процесуальність, тобто навіть не було підстав мені цю підозру вручати. Потім прокуратура затягувала процес. Якщо суди почнуться по суті, я не проти, але підстав поки для цього немає. У підозрі були тільки свідчення певних людей, написані під кальку. Частина цих свідків навіть не письменна, тому що в свідченнях кожне слово з помилками. Є розбіжності з часом нападу, і так далі.

У Харкові нещодавно відбувся перший ЛГБТ-прайд. На учасників напали, чи брали участь у нападі «С14»?

Ні, в нас у Харкові немає осередку, ми не брали в цьому участі й наші активісти точно туди не їхали.

Немає такого, що ви централізовано йдете бити геїв?

Ні, взагалі такого немає.

Максим Лосєв / «Бабель»

Чи взаємодієте ви з Національним корпусом і чи буде подальша співпраця?

Прямої співпраці в нас немає. Ми були в обʼєднанні українських націоналістів у 2017 році. Потім між нами виникли певні суперечності, і ми вийшли з обʼєднання, але з повагою ставимося до всього, що вони корисного роблять для України. Що стосується співпраці на акціях щодо Свинарчуків: коли це все сталося, ми вийшли під «Укроборонпром», були й інші акції, це призвело до зміни керівництва, але на акцію «Нацкорпусу» проти Свинарчуків ми не виходили.

Минулого року вбили Катю Гандзюк, нападали на активістів, Устименка, Стерненка, тобі в квартиру кинули гранату. Чи стало інакше зі зміною влади?

Аваков залишився на посаді міністра. Кількість нападів змінилася не через зміну владу, а через громадську активність. Особливо після акцій через вбивство Катерини Гандзюк. Якщо б не було громадського тиску, затримали б тоді Новікова, він би сидів, намалювали б йому мотив. Але друзі Каті, журналісти, правозахисники не дали цього зробити. Якби не вони, не було б справи на Мангера. Але низка ключових осіб, причетних до вбивства, так і залишаються на свободі. Головною акцією стала «Ніч на Банковій», тоді всі ці групи зрозуміли, що нападати на активістів для них ризиковано через підвищену увагу, і є більша ймовірність, що вони сядуть за свої злочини. Досі лишається проблема кругової поруки нереформованих правоохоронних органів та судової системи. Вбивць не шукають, а тих, кого затримали, часто відпускають на волю. Що стосується моєї справи, троє виконавців під домашнім арештом. Один втік у Москву, не без сприяння поліції чи прокуратури. Організатора та замовника не шукають і взагалі ніяких слідчих дій не проводять. Таке саме відбувається і в інших справах. Щодо Стерененка — особа, яка була затримана після останнього нападу, вже в Німеччині. Казати про кардинальні зміни зарано, тому треба тиснути далі.