Вимірює рейтинги кандидатів
За словами співрозмовника з оточення Кличка, у другій половині вересня вони отримали рейтинги головних претендентів на посаду київського мера, які самі ж і замовили соціологам. Згідно з результатами, Кличка нібито готові підтримати 24 відсотки, депутата Олександра Ткаченка, якого називають головним претендентом від влади, — 12, у шоумена Сергія Притули (партія «Голос») — 11 відсотків. Ані Ткаченко, ані Притула про намір йти в мери поки не заявляли, але перший активно просуває тему зміни влади в столиці на своїй сторінці у Facebook та у ЗМІ. Притула наші запитання про свої плани щодо мерства переадресував до пресслужби «Голосу». Там повідомили, що партія точно братиме участь у виборах мера та Київради, але імена своїх кандидатів назве після того, як вибори призначать офіційно.
За даними цієї ж соціології команди Кличка, підтримка партійного бренду СН в Києві — 44 відсотки, майже стільки ж партія отримала на парламентських виборах. Кличка соціологи «заміряли» як представника партії УДАР.
Ці цифри можна порівняти з результатами соцопитування групи «Рейтинг», опублікованими на початку вересня журналісткою Сонею Кошкіною. Тоді у Кличка було 24,9 відсотка, у Притули — 14,6; у Ткаченка — 12,1.
У команді СН озвучують інші дані, за якими Кличко випереджає Ткаченка на три процентних пункти — у мера 16 відсотків. Ці результати «слуги» нібито отримали в першій половині вересня. Усі дані — відсоток тих, хто визначився і буде голосувати.
Оновлює команду
Двадцять третього вересня Кличко представив свого нового радника — Максима Бахматова. До призначення він був керуючим партнером інноваційного парку UNIT.City, а ще раніше успішно розвивав «Експоцентр України» (ВДНГ).
У команді мера Бахматов відповідатиме за стратегічні питання, інформаційні технології, розвиток підприємництва, регуляторну політику, містобудування й архітектуру.
Ще одне важливе кадрове рішення Кличко, але поки лише анонсоване, — звільнення двох його заступників Олександра Спасибка та Дмитра Давтяна. Спасибко в мерії відповідає за будівництво й архітектуру, а Давтян — за транспортну інфраструктуру. Обох ЗМІ та київські активісти повʼязують із соратником Кличка Вадимом Столаром — неформальним куратором столичних забудовників від мерії. У серпні 2018 року Спасибко літав на святкування дня народження Столара в Монако.
Щоб умовити заступників піти без скандалу, Кличко, за словами джерел в його оточенні, тричі зустрічався з Давтяном, і той навіть пообіцяв написати заяву. Але пізніше він і Спасибко заявили, що йти не планують.
Кадрові рокіровки та заміна скомпрометованих корупційними скандалами чиновників на успішних новаторів-бізнесменів — це частина передвиборчої стратегії Кличка. Він планує залучити в команду ще кількох успішних і публічних людей, імена яких поки не афішують. Часу на це, вважають соратники Кличка, повинно вистачити — у дострокові вибори мера в грудні вони не вірять.
Підтримує стосунки з командою Зеленського
Між главою Офісу президента Андрієм Богданом і Віталієм Кличком — публічний конфлікт. Богдан каже, що Кличко більше не контролює Київ і повʼязаний з інститутом «смотрящих» і корупційними схемами в місті. У відповідь Кличко каже, що у СН є свої куратори столиці — забудовник Андрій Вавриш і Олександр Ткаченко.
Утім, сам Зеленський публічно київського мера не критикує. Вони, за словами співрозмовника з оточення Кличка, нормально спілкуються напряму. Також у мера є контакт з помічниками та близькими соратниками Зеленського Сергієм Шефіром і Андрієм Єрмаком. Останній до 2014 року очолював Асоціацію підприємців Києва і розробляв правила роботи МАФів. «У нас з усіма конструктивний діалог, крім команди Богдана», — за умови анонімності розповідає соратник мера.
Відбиває атаки «Слуги народу»
Девʼятнадцятого вересня Кличко попросив парламент розпустити Київраду та призначити дострокові вибори. Таким чином мер планував вирішити відразу кілька проблем. Перша — ініціювати розпуск органу, який ЗМІ постійно звинувачують у корупції. Друга — під загрозою розпуску зібрати депутатів на сесію, що не вдається зробити понад чотирьох місяців, і ухвалити там важливі для міста питання. Йдеться про додаткове фінансування комунального підприємства «Київпастранс» — без цього вже наступного місяця його співробітникам буде нічим платити зарплату; про виплату надбавок працівникам сфери освіти та запуск опалення в 10 відсотках будинків, де створені ОСББ.
За словами джерела, близького до Кличка, депутати Київради, які володіють бізнесом і тому залежать від нової влади, отримали рекомендації не приходити на засідання. З цим проханням їм начебто телефонували відповідальні за столицю представники влади. У СН відповідають, що відсутність кворуму на засіданнях Київради — черговий доказ того, що мер не контролює місто.
Лобіює альтернативний законопроєкт «Про столицю»
Девʼятнадцятого вересня група депутатів, частина з яких близькі до Кличка, внесла до парламенту альтернативний законопроєкт про столицю. «Якщо взяти за 100 відсотків повноваження КМДА в місті, то 70 відсотків зараз належать громаді, 30 — державі. У районах повноваження розподілені 50 на 50. СН пропонує передати частину повноважень мера в районні ради, а частину повноважень райрад віддати державі, тобто КМДА. Фактично пропонується децентралізувати повноваження мера і Київради та централізувати державні повноваження в одних руках», — пояснює плани влади радник Кличка зі стратегічних питань Дмитро Білоцерківець. За його словами, влада побоюється, що Кличко знов стане мером, і його повноваження урізують наперед.
У мера концепція протилежна. «Ми пропонуємо перейти до базової моделі місцевого самоврядування, яка є в будь-якому обласному центрі», — розповідає радник Кличка Володимир Бондаренко. Для цього у Кличка пропонують ліквідувати КМДА, а її функції частково передати виконкому при Київраді. У проєкті також передбачено, що межі районів визначатиме Київрада, у СН цю функцію хочуть передати Раді. Ще одна відмінність: «слуги» хочуть, щоб главу КМДА призначав президент за поданням уряду, а Кличко — щоб посаду мера і голови виконкому Київради обʼєднали.
Наразі головна проблема Кличка — провести свій варіант законопроєкту через Раду, де більшість мають його опоненти, тобто фракція СН.