Росія прицільно б’є по київських мостах від жовтня 2026 року
Найбільше постраждав Південний міст: по ньому вдарили щонайменше чотири рази: 1 і 2 жовтня — безпілотниками, 22-го — імовірно, балістикою, 27-го — балістичними ракетами. Рух мостом повністю перекривали на кілька днів. Лише 30 жовтня по мосту знову пустили автомобілі, але метро не курсує досі. Лівий берег щоранку грузне в заторах.
Двічі російські удари прийшлися на Північний міст — 3 та 4 жовтня. Після атаки на дорозі утворилася діра, але вже через два дні покриття відновили.
Київ не мав плану Б. Тож уряд вирішив допомогти
Після перших ударів по мостах уряд вирішив підготувати для них альтернативу. Начебто самостійно Київ «цим не займався», тож цю роботу доручили Міністерству й Агентству відновлення в координації з військовими та столичною владою, заявив міністр Микола Калашник на початку жовтня.
Пʼятнадцятого жовтня Кабмін затвердив постанову про «експериментальний проєкт» зі зведення переправ. Вона дозволить будувати переправи в Києві та кількох областях за спрощеною процедурою. Наприклад, для початку робіт не обовʼязково мати затверджений проєкт.
Загалом в усіх регіонах, за словами міністра, планують звести 21 переправу. У Києві, за попереднім переліком, їх буде вісім. «Наразі визначено вісім переправ, з яких дві — першочергові», — пояснює «Бабелю» голова Агентства відновлення Іван Федоров. Загальна довжина всіх переправ — 12 кілометрів.
Місця для них вже знайшли, хоча й не розголошують з міркувань безпеки. За словами Федорова, при цьому врахували ширину русла Дніпра, швидкість течії, характер берегів, судноплавство, наявність під’їзних шляхів і пропускну здатність прилеглих вулиць. Думку військового командування теж брали до уваги, адже потрібно зважати, де ці мости буде легше захищати. Інженер і засновник компанії «Про мобільність» Дмитро Беспалов додає, що зазвичай такі переправи зводять поблизу капітальних мостів і підключають до дорожньої мережі в тому ж місці. Інакше збудувати підʼїзди до них набагато складніше.
«Бабель»
Переправи будуть призначені передусім для автомобілів, однак ними зможуть користуватися й пішоходи. Розрахункова вантажопідйомність — до 100 тонн. Попередньо, вони матимуть дві смуги руху — по одній в кожному напрямку, кажуть в Агентстві відновлення.
Це мають бути «комбіновані переправи». Для кожної — індивідуальне технічне рішення
Тимчасові мости — не рідкість в Україні в умовах повномасштабної війни. Їх облаштовують у місцях, де капітальні мости зруйновані чи на ремонті. Інженерні рішення бувають різними: понтонні (плавучі), насипні, деревʼяні, металеві чи залізобетонні на опорах.
Насипний міст через річку Ірпінь протяжністю 245 метрів побудували лише за пʼять днів у квітні 2022 року. Він зʼєднав Київ зі щойно визволеним від окупантів передмістям — Гостомелем, Бучею та Ірпенем.
Київська обласна державна адміністрація
Але такі мости встановлювали на значно вужчих річках. Ширина Дніпра в межах Києва різна, але в деяких місцях може сягати 1,5 кілометра. Це ускладнює проєктування і будівництво. Та все ж звести такі переправи у доволі короткий термін цілком реально, кажуть фахівці. У Києві це робили ще під час Другої світової війни: спершу німці під час окупації, потім — радянські війська, коли відбили Київ.
Німці переправляються через Дніпро поруч із мостом Євгенії Бош, зруйнованим радянськими військами під час відступу. Зараз на цьому місці — міст Метро.
Історична правда
В історії незалежної України вже теж є приклад наведення понтонної переправи через Дніпро — під Херсоном. Під час навчань у 2016 році інженерні війська ЗСУ побудували таку переправу лише за дві години.
У 2022-му вже окупаційні російські війська зробили понтонну переправу біля Антонівського моста, який ЗСУ регулярно обстрілювали. Під час відступу з Херсону росіяни остаточно зруйнували як капітальний міст, так і цю тимчасову переправу.
Інженерні війська ЗСУ в рамках навчань «Рубіж-16» звели понтонну переправу через річку Дніпро під Херсоном. Її довжина була 560 метрів. Для будівництва понтонної переправи задіяли понад 500 військових і приблизно 300 одиниць техніки.
Міноборони України
У межах урядового проєкту в Києві планують будувати «комбіновані переправи». Міністерство відновлення пояснює, що «комбінувати» мають різні інженерні рішення: металеві мостові конструкції, насипні ділянки тощо. Нардеп Володимир Крейденко, який брав участь в обговоренні проєкту, згадує і про понтони як один з варіантів. Для кожної переправи обиратимуть індивідуальне рішення. «Серед опрацьованих варіантів — збірні металеві мости, використання яких дозволяє значно скоротити строки будівництва порівняно з капітальними спорудами», — додає Калашник.
Але якщо комбінувати різні технічні рішення, то складніше підготувати проєкт. «Кожну частину роблять за своєю технологією, і найважче потім — поєднати їх в одне ціле. Вишукування, проєкт і експертиза для такого обʼєкта зазвичай тривають від одного року, хоча постанова від 15 жовтня і спростила процедури», — каже Беспалов.
На проєкт потрібно «кілька мільярдів». Частину обіцяє знайти Київ
Для будівництва тимчасових переправ планують використати, зокрема, матеріали й конструкції, які Україна вже отримала від міжнародних партнерів як допомогу. Але уряд ще працює над тим, щоб залучити вже готові мостові конструкції. Це може здешевити фінальну вартість будівництва.
За словами Федорова, уряд доручив виділити на проєкт 1,21 мільярда гривень з резервного фонду. Частково профінансувати роботи має Київ. Міський голова столиці Віталій Кличко сказав, що місто планує знайти на це мільярд гривень. За словами Вітренка, кошти на це Київ має: «Ще не розпочали забюджетованих проєктів щонайменше на 4,5 мільярда гривень. Майже всі департаменти не встигають освоїти бюджетні кошти, виділені на проєкти капітального будівництва чи ремонту», — пояснює голова профільної комісії.
Тож разом місто та уряд планують виділити 2,2 мільярда гривень. Судячи з усього, це не повна вартість проєкту. Будувати має урядове Агентство відновлення. Після будівництва тимчасові мости, за словами Вітренка, планують передати на баланс Києва.
Спірним залишається питання, чи варто витрачати гроші на будівництво переправ, якщо потрібно ремонтувати після ударів капітальні мости (ніхто не сумнівається, що росіяни продовжать атаки). «Треба ремонтувати Південний міст. Цим можуть займатися комунальні підприємства Києва. Раптом пошкодять ще один міст? Потрібно буде ремонтувати кілька мостів одночасно. Доведеться залучати підрядників — комерційні компанії, які можуть працювати у три зміни. На такий випадок нам гроші дуже знадобляться», — каже Беспалов.
Віталій Кличко на Південному мосту вранці після того, як туди влучили кілька балістичних ракет, 27 жовтня 2026 року.
Тимчасові переправи не можуть замінити капітальні мости. Чи навіть суттєво їх розвантажити
Щодня 600 тисяч автомобілів перетинають київські мости через Дніпро — таку статистику навів міністр Микола Калашник. Пропускна спроможність однієї із запланованих переправ, за його словами, становить орієнтовно 15—18 тисяч авто на добу, тобто лише 3% від усього трафіку. «Фактична пропускна спроможність усієї системи залежатиме від кількості введених в експлуатацію об’єктів, їхньої конфігурації та організації руху на під’їзних шляхах», — уточнює міністр.
Найбільший виклик — це підключити всі переправи до дорожньої мережі. «Скільки машин пропустить переправа, залежить насамперед від підʼїздів. Вісім переправ — це 16 нових вузлів на обох берегах. Набережні в години пік і так стоять у заторах, тож організувати рух у кожному вузлі буде непросто», — каже Беспалов.
Тому експерти сприймають цю ініціативу не як повноцінну заміну мостам, а як резервний варіант на випадок критичної ситуації в місті. Тимчасові переправи не зможуть замінити капітальні мости, погоджуються співрозмовники «Бабеля» в центральній та місцевій владі. Але призначення переправ вони бачать по-різному. Одні сприймають їх як «стратегічний резерв», яким піде рух екстрених і рятувальних служб, доставка продуктів, ліків і пального, а також військове постачання — якщо зруйнують капітальні мости. Інші бачать можливість організувати пересування киян. Схоже, що остаточно визначать режим роботи переправ вже після того, як їх побудують.
Getty Images / «Бабель»
Звести переправи хочуть за три місяці. Але Дніпро до того часу може замерзнути
Міністр відновлення Микола Калашник стверджує, що «роботи в Києві вже розпочаті». Він має на увазі підготовчі роботи, а не саме будівництво. «Після виділення перших коштів на будівництво розпочнемо масштабні роботи», — уточнює Федоров.
У будь-якому разі в уряді не планують чекати на критичну ситуацію зі сполученням між берегами: будувати почнуть одразу, щойно завершать підготовку. Орієнтовний термін будівництва однієї переправи, за словами Калашника, може становити близько трьох місяців. «Водночас строки залежать від складності конкретного об’єкта, наявності необхідних конструкцій та безпекової ситуації», — додає міністр. Він розраховує забезпечити роботу перших переправ у Києві вже на початку 2027 року.
Транспортний фахівець Дмитро Беспалов каже, що це реалістичні терміни для понтонного чи модульного моста, але не для комбінованої переправи. «Збудувати комбіновану переправу на палях за три місяці, як на мене, складно навіть із готовим проєктом. Палі в руслі доведеться забивати взимку, а металоконструкції вже мусять бути напоготові».
Але будівництво — це лише частина проблеми. Труднощі можуть виникнути під час експлуатації. «Виходить, завершити будівництво ми можемо в лютому, у серйозні морози. Дніпро може замерзнути, — каже Беспалов. — Потім весняний паводок. Як модульні або понтонні переправи будуть на це реагувати?»