Активіст і невдалий політик
Остапу Стахіву 38 років, народився у Львівській області. Свій шлях у політиці розпочав у 2005-му, коли очолив осередок партії «Свобода» в Жидачеві Львівської області. У 2007 році балотувався за списком партії до Верховної Ради, але його зняли з реєстрації — він не зазначив джерела доходів. Вже наступного року Стахів покинув партію через «певні розбіжності».
Після цього він проводив мітинги проти незаконної забудови, блокував дороги, влаштовував акції «за права простих людей» і знов намагався потрапити в політику — очолював Львівський міський осередок «Української партії», але недовго. Його вигнали — запідозрили, що він продавав місця в партійному списку. Після цього Стахів намагався стати частиною «Батьківщини», але врешті у 2012 заснував свій головний проєкт — громадську організацію «Ідея нації». За роки свого існування вона розростеться у структуру з осередками в декількох регіонах України.
Остап Стахів
У 2013 році Стахів балотувався у Львівську обласну раду від «Української республіканської партії», а в 2014 році — у парламент. Обидва рази безуспішно. Вже тоді Стахів робив чимало неадекватних і расистських заяв. Говорив, що Петро Порошенко та уряд — васали Брюсселю та США. Гостро висловлювався проти мусульман та мігрантів. Стверджував, що саме вони скоюють більшість злочинів в Україні, а в ЄС взагалі майже всі вʼязні в тюрмах — мусульмани. У 2015 році Стахів балотувався на посаду міського голови містечка Винники біля Львова, але набрав лише 3% голосів. У 2019-му, як самовисуванець, Стахів знову балотувався на парламентських виборах — і знову не пройшов.
Увесь цей час він влаштовував акції протесту, часто епатажні і на будь-яку тематику. В 2014 році разом із прибічниками приніс під стіни Львівського суду труну — так вимагав звільнити бізнесмена Романа Куриласа, якого звинуватили в шахрайстві. У 2016 році Стахів та його «Ідея нації» влаштували наметове містечко під стінами Струтинського спиртзаводу, протестуючи проти контрабанди. У 2019 році Стахів влаштовував акції проти приватизації землі й виступав проти забудови Львова.
Протест у 2018 році проти затримання Олексія Станька, якого звинуватили у вимаганні грошей. Стахів та його соратники поставили намети біля прокуратури в Тернополі.
Щоб просувати та піарити свою «роботу» та погляди, Стахів створив декілька медіа. У 2010 році він видавав газету «Український наступ», а зараз його бойовий листок — газета «Галицькі вісті». До 2019 року Стахів також активно займався YouTube-каналом «Народне Телебачення», який висвітлював його роботу. Однак канал так і не став популярним — зараз має лише 575 підписників. Справжня слава до Стахіва прийшла вже з початком пандемії COVID-19.
Боротьба з карантином і перша популярність
Навесні 2020 року, коли в Україні ввели карантин через пандемію, Стахів одразу почав боротися з цим. Він записував відео, де розповідав, що пандемія — фейкова, а маски використовують, щоб підкорювати людей. У грудні 2020 року Стахів створив рух «Права людини», назвав себе «народним мером Львова» і швидко знайшов прихильників серед антивакцинаторів по всій країні.
У 2021 році Стахів без маски проник у інфекційне відділення лікарні в Іршаві, вимагав пустити його до хворих на COVID-19 і доводив, що коронавірусу не існує. У листопаді 2021-го він з соратниками увірвався у ліцей на Прикарпатті, де вчительку відсторонили за відмову вакцинуватися. Вони вимагали від керівництва повернути її на роботу.
Стахів часто проводив мітинги проти вакцинації та карантину. На ці мітинги приходило до кількасот людей, проте їхні трансляції набирали десятки тисяч переглядів. На одному з мітингів у Києві Стахів зустрічався з іншим антивакцинатором (а згодом — колаборантом) Кирилом Стремоусовим.
Акція Стахіва проти земельної реформи, 2021 рік. Протест проти карантинних обмежень у Києві в 2021 році. Організував обидва мітинги Стахів.
Facebook; Кароліна Ускакович / «Бабель»
Стахів і зараз не відмовляється від конспірології й фейків щодо пандемії. Але торкається й інших тем — наприклад, каже, що сучасні LED-лампочки передають дані людини, а технологія 6G дозволить лампочкам використовувати людину як джерело енергії. Стахів також вважає, що ООН робить усе, аби людей на землі стало менше. Один з доказів — вакцинація, від якої нібито помирають люди.
Додаток «Дія» Стахів називає електронно-банківським концтабором. Мовляв, «Дія» визначає, скільки податків стягнути з людини, й примусово їх стягуватиме, якщо людина щось недоплатить. Також Стахів розповідає, що в Україні почалося «знеособлення людей» через «електронну гривню», бо замість імен чи національності почали використовувати цифри. «Мені подзвонили знайомі і кажуть, що коли проходили медогляд, у графі національність пише 804. Не українець, умовно, не поляк чи інше, а 804», — розказує Стахів. Це відвертий фейк.
Стахів також стверджує, що «світовий уряд» вже знає про існування хвороби «Х», яка спричинить у 20 разів більше смертей, ніж COVID-19. Він думає, що уряди створять нові концтабори, щоб іще сильніше обмежити свободу слова і пересування людей. Насправді ж хвороба «Х» — це умовна назва потенційної інфекції, яка може спричинити сильнішу пандемію, ніж COVID-19. Світ зараз лише обговорює ці ризики, щоб краще до них підготуватися.
Стахів зі своїми прибічниками.
Антивакцинаторська та конспірологічна діяльність зробили Стахіва відомим та популярним блогером. У 2021 році в нього вже було понад 23 тисячі підписників у Telegram та 70 тисяч підписників на YouTube. Канали Стахіва постійно блокують за сумнівні заяви та порушення правил YouTube — але він відкриває нові. У Telegram основний канал Стахіва зараз має близько 18 тисяч підписників.
Війна і боротьба проти мобілізації
Публічно Стахів завжди висловлювався проти російської агресії. Перші місяці великої війни він ще продовжував публікувати відео про COVID-19. Однак вже у вересні 2022 року Стахів та його «Права людини» переключилися з пандемії на мобілізацію. У своїх відео він розповідав, що ТЦК «викрадає і катує людей», а ще (очікувано) — будує концтабори. Один з аргументів — ТЦК не зареєстровані офіційно і нібито про це є відповідне рішення Верховного суду. Незаконні, на думку Стахіва, і повістки. Мовляв, вони неправильно оформлені й використовують незатверджений герб України. Частину цих міфів «Бабель» уже спростовував .
Рух «Права людини» Стахіва має 7 000 підписників у Viber. Але головне — це велика локальна мережа в усіх областях у Viber i Telegram. Людей у Telegram-групах зазвичай небагато, від кількох до 200 осіб. Зате у Viber-групах в Одесі та Києві — понад 3 000 учасників. У цих чатах прихильники Стахіва поширюють його дописи, а також відверту конспірологію. Наприклад, що «сіоністи» хочуть знищити Україну та росію, Національна поліція — це іноземний агент, ЗСУ купують людські органи (навіщо — не уточнюється), а активоване вугілля спричинює рак.
У структурах Стахіва також є ціла мережа закритих чатів у Viber, розповідає «Бабелю» засновник дослідницько-аналітичної групи InfoLight Юрій Гончаренко. Він моніторив медійну активність Стахіва та інших конспірологів з 2022 року.
«У закритих чатах поширювали конспірологію, езотерику, містику, молитви, рішення суду про незаконність ТЦК. Ці чати були потрібні, щоб згуртувати учасників і налаштувати їх на одну хвилю», — розповідає Гончаренко. Згодом доступ до чатів суворо обмежили — стали ретельніше перевіряти учасників.
Сам Стахів публічно конфліктує з ТЦК. Девʼятнадцятого грудня 2023 року у Львові до нього «незаконно підійшли ТЦК», серед яких був учасник бойових дій. Стахів доводив їм, що юридично ТЦК і воєнний стан — нікчемні, адже війну в Україні не оголошено. Мовляв, стан війни запроваджують, коли на країну напали, а воєнний стан — коли є загроза нападу. Це неправда. Звернення з боку ТЦК Стахів вважав незаконним і викликав поліцію. Вже за 25 хвилин до Стахіва підійшов його «журналіст», який почав вимагати документи у поліції і представників ТЦК і стверджував, що ТЦК не належать до Збройних сил. Згодом підійшли ще троє соратників блогера. Разом вони почали завалювати питаннями правоохоронців і військових. Вони вимагали у них документи, знімали на відео, а потім сумнівалися в тому, що документи поліцейського справжні. Стахів тим часом доводив, що ТЦК взагалі не існує. Скандал завершився нічим — сторони написали одна на одну заяви в поліцію і розійшлися.
«Обʼєднання правозахисників»
У березні 2023-го Стахів створив нове ГО — «Обʼєднання правозахисників України» та активно вербує нових членів. Їх він навчає «захищати свої права та свободи». Члени обʼєднання сплачують вступний внесок — 2 500 грн і щомісячні внески по 100 грн. Їм Стахів видає «міжнародні посвідчення правозахисників», які не мають юридичної сили. Але, за словами блогера, посвідчення «захищають» членів ГО від поліції, ТЦК та інших органів. Скільки саме учасників налічує це обʼєднання, невідомо, але в групі в Telegram — 4 000 людей.
Так виглядають посвідчення, які видають членам «Обʼєднання правозахисників України».
У соцмережах «Обʼєднання» — ті самі тези про незаконні ТЦК та повістки. Працівників ТЦК там називають «невідомі у формі рибаків» і закликають викликати поліцію, як тільки ті зʼявляються на горизонті. Обʼєднання також має мережу закритих локальних груп у різних месенджерах у багатьох містах та селах. Їх створили, щоб члени ГО допомагали одне одному в конфліктах з поліцією, ТЦК та іншими структурами. За правилами спільноти, якщо до члена ГО на вулиці підійшли працівники ТЦК — йому на допомогу мають прийти інші учасники. Разом вони запускають стрим, зачитують військовим свої права та доводять, що дії ТЦК — незаконні. А відтак усі разом подають скарги в поліцію, прокуратуру чи ДБР.
Співголова «Обʼєднання правозахисників України» — Олег Герич. Він відкрито не визнає українського громадянства і вважає себе громадянином Української РСР. Україну і росію він називає корпораціями, а не державами, а війну — «конфліктом приватних військових формувань корпорацій». Також Герич вважає, що його паспорт громадянина України — підробка справжнього радянського паспорта. Через це у січні 2024 року він подав у прокуратуру й поліцію відповідну заяву. Робити те саме Герич через соцмережі закликав своїх послідовників — його допис у Facebook отримав майже тисячу репостів.
У квітні 2023 року Стахів і Герич відкрили платні курси для «журналістів». Вартість різна — від 2 500 до 7 500 гривень. Стахів прямо заявив: ці курси — не для майбутньої роботи в медіа, а для «захисту» своїх прав. Наприклад — як поводитися з поліцією і які статті їм називати, щоб відстояти себе. Курси проводять онлайн, перші тривали близько місяця, а останні — пʼять днів. Серед практичних завдань: згенерувати і надіслати якомога більше запитів та скарг на різні держструктури, або створити TikTok-акаунти з приміткою «народний журналіст». Одна з озвучених цілей курсів — притягти до відповідальності працівників поліції та ТЦК.
Остап Стахів та Олег Герич.
«Вступний вебінар курсу був безкоштовний, Герич розказував про те, як засипав скаргами і фактично блокував роботу різних органів», — розповідала медіаекспертка та засновниця антифейкового проєкту «НотаЄнота» Альона Романюк.
Двадцять сьомого лютого 2024 року в «Обʼєднанні» похвалилися: кожен учасник останнього курсу журналістів надіслав від 200 до 500 запитів на публічну інформацію. Один із них — про загальну кількість працівників ТЦК в Україні.
Вичерпно характер курсів описав і сам Олег Герич, коли розповідав про одну з лекцій. На ній він з «учнями» протягом чотирьох годин розбирав постанову Кабміну про ТЦК та центри соціальної підтримки. Герич стверджував: ТЦК — це підрозділ Автономної Республіки Крим. Тобто цей орган фактично вербує до «армії росії, РРФСР». Тому, каже Герич, всі працівники ТЦК — агенти росії та керуються кримським ТЦК.
«Відповідно, всі люди які пішли воювати, підписавши договір з ТЦК та СП, є агентами і військовослужбовцями рф на території України», — заявив Герич і додав: він порве свій військовий квиток, відмовляючись «брати участь у братовбивчій війні».
Щоб отримати посвідчення «журналіста-правозахисника» від Стахіва та Герича, люди мали скласти практичний іспит, каже Юрій Гончаренко з InfoLight. А саме — підійти на вулиці до працівників ТЦК, доводити, що їхні дії незаконні, завалити їх переліком статей Конституції і «змусити відступити».
«Спочатку вони масово публічно атакували на вулицях працівників ТЦК — щоб розпалити в них ненависть і радикалізувати. В результаті деякі працівники ТЦК почали діяти неадекватно. І зараз ці епізоди Стахів і його прибічники максимально поширюють», — пояснює Гончаренко.
Наразі у Telegram-групі з навчання — понад 400 користувачів. «Випускники» курсів отримують від Стахіва та Герича посвідчення «журналістів-правозахисників» або «правозахисників». Посвідчення з написом «Преса» носять і самі «вчителі». «Журналісти» також працюють у медіа Стахіва і отримують зарплату. Сам Стахів каже, що отримує гроші від «прихильників».
Активність Стахіва і команди не обмежується інтернетом. У січні — лютому 2024 року вони активно їздили селами, збирали місцевих і «визволяли людей з полону ТЦК». Наприкінці січня 2024-го група Стахіва приїхала у Березне Рівненської області, щоб «визволити з полону ТЦК» місцевого мешканця Василя Плескача. За словами останнього, працівники ТЦК видали йому повістку, а потім утримували кілька днів і били. Згодом чоловіка відпустили, але команда Стахіва почала писати заяви в поліцію й збирати у селі місцевих. Усі разом вони ходили з питаннями в поліцію і силою вломилися в ДБР.
Стахів зі своїми прибічниками в Березному, де вони спровокували скандал на зустрічі про мобілізацію.
Після скандалу з Плескачем, 30 січня міська влада Березного провела зустріч між громадою і ТЦК — як це було в селі Космач, де місцеві побили жінку з дитиною, яка «наводила ТЦК». На зустрічі в Березному люди Стахіва спровокували скандал.
Стахів та СБУ
У листопаді 2021 року Стахів отримав підозру від СБУ за «підривну діяльність під час пандемії» та потрапив у СІЗО. Йому загрожувало від 5 до 10 років тюрми.
Підтримувати Стахіва на судах приходив майбутній колаборант Кирило Стремоусов. СБУ стверджувала, що антивакцинаторськими гаслами Стахів намагався дестабілізувати ситуацію в Україні та захопити владу. Він та інші антивакцинатори нібито планували створити на території України свої громади і навіть шукали зброю для цього. В СБУ припустили, що цю мережу курирувала й фінансувала росія. Сам Стахів це заперечує.
У січні 2022-го Стахів вийшов із СІЗО — нібито прихильники зібрали на його заставу майже 1 млн грн. Галицький районний суд у Львові ще в 2022 році склав обвинувальний акт проти Стахіва, але вироку досі немає. В 2023 році в судах вирішували, хто має займатися справою антивакцинатора — Львів чи Печерський суд Києва. Верховний суд вирішив, що справа має залишитись у Львові, на що адвокат Стахіва подав апеляцію. А 21 лютого 2024 року касація Верховного суду остаточно підтвердила: справу має розглядати саме Галицький районний суд.
У Службі безпеки кажуть, що знають про нинішню діяльність Стахіва й відстежують її — зокрема, коли він відкрив свої тренінги. Нових підозр йому не оголошували. «Бабель» надіслав запит до служби про те, чи відомо їй про діяльність команди Стахіва у питанні мобілізації та ТЦК. На момент публікації відповіді ми не отримали.
Стахів в одному з роликів Стремоусова. До великої війни вони були соратниками.
Тим часом СБУ вже займається двома соратниками Стахіва — Андрієм Рачиком та Ярославом Журом. Вони регулярно записують стрими зі Стахівим і ходять з ним на акції. Андрій Рачик у 2020 році повалив ханукію в Києві й отримав за це підозру від поліції. В лютому 2024-го Рачик отримав ще одну підозру — за антисемітизм та виправдання російської агресії. Стахів публічно підтримав Рачика і назвав справу проти нього «репресіями з боку сатаністів».
У листопаді 2023-го СБУ провела обшуки у іншого соратника Стахіва, Ярослава Жура. Його також підозрюють у розпалюванні національної ворожнечі, зокрема в антисемітизмі.
Земля не пласка, за війною в Україні стоять не масони (а путін), Стахів — брехун і конспіролог. Це так, для закріплення матеріалу. Підтримайте нашу роботу: 🔸 у гривні, 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected].