1.
У понеділок, 5 лютого, в Космач приїхали працівники ТЦК роздавати повістки. Три селянки, з якими поговорив «Бабель», розповідають однакову версію подій. Спочатку повістку нібито дали багатодітному батькові, коли той вів дітей до шкільного автобуса. Місцеві зібралися на крик дітей і «відбили» чоловіка в ТЦК. Того ж дня в Космачі, стверджують жінки, повістку отримав і чоловік з другою групою інвалідності.
— Йому крутили руки і забирали, але коли люди почали кричати, що це каліка — відпустили, — згадує в розмові з «Бабелем» мешканка Космача Галина. На вигляд їй не більше за 50 років, як і багато місцевих жінок, вона покриває голову хусткою.
Розмова космачанок і представників ТЦК зранку 6 лютого.
Telegram
Наступного ранку до Космача знову приїхали військові й сам голова районного ТЦК, підполковник Сергій Мельник. Проте працювати їм не дали: біля їхньої машини швидко зібралося кількадесят жінок, які не пропускали авто. «Передайте президенту, що у нас війна не оголошена», — кричали жінки працівникам ТЦК.
Сергій Мельник у військкоматі з 2014 року. У 2019—2020 роках він воював у зоні ООС у складі 109 окремого гірсько-штурмового батальйону. Зараз — обмежено придатний, районний ТЦК очолив у лютому 2024-го. Половина всіх його підлеглих, говорить «Бабелю» Мельник, отримала поранення на війні.
Сергій Мельник, очільник районного ТЦК.
Getty Images / «Бабель»
Мельник каже: ще 6 лютого конфлікту між ТЦК і місцевими не було. Повістки 5 лютого видавали законно. Щоб заспокоїти людей, полковник пообіцяв, що до пʼятниці, 9 лютого, повісток у селі не видаватимуть.
Але того ж дня у місцевій Viber-групі зʼявилося повідомлення, що в Космач їде шість машин ТЦК — ловити чоловіків і влаштовувати «облаву». Хто це написав — невідомо, згадує Галина. Повідомлення швидко видалили, та було вже пізно — місцеві активно обговорювали між собою «новину» від аноніма. Близько 15:00 кількадесят жінок вийшли на дорогу біля єдиної в місті АЗС у центрі села, щоб не пустити працівників ТЦК.
Поліція на цей стихійний мітинг не реагувала. Місцевий дільничний згадує, що спочатку людей було трохи, але скоро їх побільшало і біля дороги стояло вже понад сто жінок, у кількох з них в руках були палиці. Дорогу не блокували — машини без військових пропускали без проблем.
Серед інших з сусіднього села Брустури до імпровізованого «блокпоста» підʼїхав сірий Opel, за кермом якого була Іванна Грепиняк. Вона їхала в Космач на «Нову пошту» разом із шестирічною донькою. Цю машину космачанки зупинили — їм здалося, що Іванна знімала їх на телефон. Жінки вирішили, що знімки треба видалити. Іванна показала галерею на своєму телефоні, довела, що фото не робила, її пропустили. Та коли вона рушила, колесо провалилося в калюжу, і машина обляпала брудом кількох жінок. Ще одній жінці Іванна наїхала на ногу. Космачанки визнають — це їх розлютило.
Іванна, яку побили місцеві жінки.
— Вона могла б вибачитися, що болотом людей обтраскала, — каже «Бабелю» місцева Анна, яка була тоді на «блокпості».
За 15 хвилин, коли Іванна вже поверталася з пошти, її знову зупинили. Жінки кричали, що вона — «навідниця військкомату». Космачанки стверджують: Іванна назвала їх повіями. Розпочалася сварка, машину Іванни заблокували і не давали проїхати. Жінки почали бити і розхитувати авто, виривали ключі, пробували витягти Іванну з авто. Вони кричали: «Най показує, що вона зняла! Не пускати! Якого хуя ти сюди приїхала?».
Іванна каже: через вікно в машині жінки виривали їй волосся, а потім — вдарили доньку битою по голові. У космачанок інша версія — мовляв, назад Іванна їхала вже з кількома жінками, і це вони самі почали битися між собою.
— Ми чому пхали руки в машину — щоб вона видалила те, що знімала, — розповідає місцева Галина. — Коли побачили, що дитина почала плакати, ми розійшлися і пропустили. Ми зробили тут лише одну помилку: треба було викликати поліцію.
Галина, вона брала участь у конфлікті космачанок та Іванни.
Getty Images / «Бабель»
Весь конфлікт тривав не більше як 20 хвилин. Вже коли машину Іванни пропустили, на місце прибула поліція і сільський голова Дмитро Мохначук. Вони заспокоїли місцевих, і згодом всі розійшлися. Шість машин ТЦК, які у Viber анонсували невідомі, так і не приїхали.
2.
У Космачі, як і в більшості сіл по країні, про війну туристам і просто гостям нагадують прапори на цвинтарі. В селі таких чотири. На могилах біля церкви багато квітів і лампад. Через дорогу — памʼятний знак «борцям за волю України». Ще одне поховання в іншому місці — це могила бійця Миколи Максимчука. До червня 2023-го його вважали зниклим безвісти.
Від початку великої війни з Космацької громади на фронт пішло близько ста людей, розповідає сільський голова Космача Дмитро Мохначук. Із самого Космача — понад 40, з них вісім переселенців. Решта 60 — уродженці Космача, які жили в інших містах. Шестеро космачан загинули на війні.
Всім бійцям селяни допомагали, стверджує Мохначук, — збирали гроші на машини, купували спорядження і навіть колядували, щоб зібрати більше грошей. Також село прийняло близько 1 500 переселенців, багатьох поселили у своїх хатах.
Церква в центрі Космача.
Getty Images / «Бабель»
— Майже не було хат, де не прийняли людей. Вони дуже вдячні були і за розуміння, і за гостинність, — розповідає одна з мешканок Космача.
До ТЦК раніше претензій теж не було. Але в останні місяці працівники ТЦК почали затримувати чоловіків силоміць, навіть якщо ті мали право не служити, кажуть кілька селянок, — «крутили руки» і «пхали в бус». У місцевих Facebook-групах критикувати мобілізацію почали в другій половині 2023 року. Риторика і формулювання, як під копірку — в область «завезли не місцевих ТЦК викручувати руки».
Коли на початку лютого 2024 року конфлікт між військовими і селянами дійшов піку, сільська влада вирішила провести загальні збори й обговорити всі проблеми. Зустріч ТЦК і космачан призначили на 9 лютого в місцевому будинку культури.
3.
За пів години до початку зборів біля будинку культури чекає кількадесят людей — з кожною хвилиною їх більшає. До актової зали всі проходять повз станок із недоплетеною білою маскувальною сіткою. Настрої в місцевих войовничі.
— Вони схопили і сунули в машину дівчину з 10 класу, яка була в капюшоні — думали, що то хлопець. Тільки в машині побачили, що то дівчина, й відпустили. То що, маємо терпіти це? — розповідає одна з літніх жінок. Цю історію селяни переповідають «Бабелю» раз за разом майже слово в слово.
Збори почались об 11 ранку. В залі невеликого БК близько 200 людей — багато хто стоїть у дверях чи між рядами. Більшість присутніх — жінки. Перед ними за столом четверо чоловіків: юрист обласного ТЦК, заступник голови обласного ТЦК Роман Боднар, голова районного ТЦК Сергій Мельник і сільський голова Дмитро Мохначук.
Getty Images / «Бабель»
Розмова починається виважено і спокійно. Першим до трибуни виходить сивий коротко стрижений полковник Роман Боднар з обласного ТЦК.
— Перше питання: всі в залі згодні, що держава потребує оборони і захисту на даний момент? — голосно питає Боднар. Зала схвально гуде у відповідь.
Далі полковник намагається на прикладах пояснити, чому без мобілізації не обійтися. За рік в області сформували нову бригаду і шість батальйонів. Лише один з батальйонів складається повністю з мобілізованих, в основі решти — офіцери ТЦК. Також на фронті зараз майже весь склад обласної роти охорони ТЦК.
— Робота ТЦК нелегка, особливо морально. І тому я звертаюся до вас, щоб ви не заважали, а, навпаки, допомагали тим хлопцям з ТЦК. Вони зобовʼязані це робити, — говорить Боднар, але його вже не слухають.
Селяни з місця, перебиваючи один одного, кричать про несправедливу мобілізацію й те, як працівники ТЦК «заламують руки» селянам. Боднар відбивається: якщо є скарги — треба повідомляти про них офіційно. Він буде реагувати.
На фото: в центрі Сергій Мельник, праворуч — Роман Боднар з обласного ТЦК.
Getty Images / «Бабель»
На фоні крику в залі раптом підводиться чоловік у чорному одязі: «А чому не обʼявлено стан війни?». Всі присутні аплодують. Чоловік продовжує: Україна порушила Конституцію і не оголосила війну, а воєнний стан продовжують незаконно. Це улюблений аргумент псевдоекспертів у соцмережах, який влада офіційно спростувала.
— У нас запроваджено режим воєнного стану, який впроваджують у разі необхідності відбиття агресії, — відповів Боднар.
— Відбиття агресії від кого?! Ми не розуміємо, від кого! Якщо завтра хоч один син депутата піде воювати, я завтра ж піду тоже! — говорить чоловік. Зала аплодує.
Чоловік, який питав, від кого Україна відбиває агресію.
Getty Images / «Бабель»
Наступні дві години в залі не стихає крик. Люди говорять, перебиваючи одне одного.
— Люди просять: зупиніть війну! Чого ви не попросите у влади зупинити війну?!.
— Мобілізації не може бути, бо у нас немає війни! Війна не оголошена, бо війна — договірна!
Серед популярних тез: ТЦК — незаконна структура й не може видавати повістки, а на фронт спочатку має піти парламент чи поліція. В якийсь момент до представників ТЦК підходить жінка в хустці, чий племінник воює.
— Шістьох героїв ми поховали, Космач — облитий кровʼю! Ми допомагаємо як можемо, кожна жінка останнє з хати дає — ми всі у цій біді! — говорить вона з надривом. — То ще й ви наших хлопців, як псів незагнаних ловите?! Чого ви так поступаєте?! Ганьба вам всім!
У відповідь зала скандує «Ганьба!».
Жінка, чий племінник на фронті.
Getty Images / «Бабель»
Полковник Боднар, попри крик, терпляче пункт за пунктом відкидає обвинувачення і наводить офіційну статистику. Наприклад, у середньому в Івано-Франківській області до лав ЗСУ призвали 2% населення, а в Космацькій громаді — лише 1%, з них вісім осіб — переселенці. Такий розрив — несправедливий. Всі, хто просив відстрочку — отримали її.
В цей момент до Боднара підходить чоловік. Він багатодітний батько, каже, що в ТЦК йому відмовили у відстрочці. Боднар перевіряє все по документах — виявляється, відстрочка в чоловіка є. Той дякує і сідає на місце.
Врешті, втомлений Боднар стримано просить не блокувати роботу ТЦК.
— Якщо є неправомірні дії — звертайтеся, і буде службове розслідування. Ми будемо працювати в межах законодавства, пакувати людей ніхто не буде, але повістки вручатися будуть, — говорить Боднар.
В залі кричать «Не треба!».
За столом ліворуч — юрист, запрошений на зустріч, в центрі — Сергій Мельник, праворуч — Дмитро Мохначук, сільський голова Космача.
Getty Images / «Бабель»
4.
Вся зустріч селян і очільників ТЦК тривала близько трьох годин. Наприкінці з-за столу підводиться голова районного ТЦК підполковник Сергій Мельник, просить особисто передавати йому всі скарги на роботу колег.
Весь цей час сільський голова Дмитро Мохначук сидить за столом, тримаючись за голову, і запиває пігулки і краплі водою. Після бійки жінок і скандалу в медіа він узяв лікарняний. Коли представники ТЦК залишають залу, він ще раз пробує пояснити односельцям, як працює мобілізація. Його вони слухають спокійно.
Йдучи з будинку культури, підполковник Мельник ще довго приймає і записує звернення космачан. Хтось розповідає про важкі умови служби рідних, хтось — про неотримані виплати чи насильно призваних знайомих.
— Я обіцяю, що всі дії районного ТЦК будуть в рамках закону. Ніхто вашим чоловікам руки ламати не буде, запихати в машини не буде. Але повістки мають вручатися, — не здається Мельник.
У відповідь одна з жінок кричить йому прямо в обличчя: «Думайте, що хочете, але хлопців ми вам не дамо і край!». Мельник спокійно відповідає: такі дії — це порушення статті 114-1, тобто перешкоджання діяльності ЗСУ.
Іванна Грепиняк зараз у лікарні. В неї діагностували ймовірну закриту черепно-мозкову травму, а в дитини — забій носа. Говорити з «Бабелем» жінка відмовляється — каже, згадувати побиття їй важко і фізично, і морально. Космачани подали проти неї колективну заяву до суду — мовляв, опублікувавши відео, вона принизила їхню честь і гідність. Сільський голова Дмитро Мохначук визнає: конфлікт дуже сильно вдарив по славі Космача, який часто називають «бандерівською столицею». В 1944 році воїни УПА ненадовго заснували Космацьку республіку і дали бій радянській армії.
— Дуже прикро. Наш Космач відомий зовсім не цим, а тим, що ми, як бандерівська столиця, колись стримували московську навалу, — каже місцева вчителька Ганна. На «блокпості» 6 лютого вона не була.
Getty Images / «Бабель»
Всі історії трохи складніші, ніж здається на перший погляд, і ми розказуємо їх справжні. Підтримайте «Бабель»: 🔸 У гривні, 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected].