Звільнена уповноважена з прав людини Людмила Денісова повідомила, що не займалася гуманітарними коридорами та обміном полонених, тому що не має на це повноважень. Вона зверталася до віцепремʼєра Ірини Верещук з пропозицією допомогти, але та відмовила.
Про це Денісова заявила в інтервʼю «Бабелю».
«До мене з рф надійшла інформація про можливість співпрацювати з перемовниками, з якими ми спілкувалися ще у вересні 2019 року. Двадцять четвертого березня я зателефонувала пані Верещук і зауважила, що було б дуже доречно повідомити голову ОП [Андрія Єрмака] про те, що той контакт, про який він знає, актуальний. Я сказала, що через свою колегу пані Тетяну Москалькову можу сприяти співпраці в таких перемовинах з обміну або за інших умов. Верещук відповіла мені, що вони самі впораються. Тобто мені відмовили», — пояснила вона.
Денісова підкреслила, що сам офіс омбудсмена не може організовувати гуманітарні коридори, тому що вони створюються лише у співпраці з ЗСУ та правоохоронцями.
«Щодо гуманітарної допомоги, то до нас теж люди зверталися. Ми це відразу передавали в гуманітарні штаби на місцях, і вони допомагали. Тобто уповноважений — це парламентський контроль за додержанням [прав людини] і за виконанням законів юридичними і фізичними особами. Контроль, а не підміна. Я не впливаю на будь-які органи, які задіяла саме пані Верещук, і в тому, щоб робити гуманітарні коридори», — зазначила Денісова.
Що стосується критики у бік того, що вона не їздила до полонених та депортованих українців у росію та білорусь, то Денісова відповіла, що їй в ці країни вʼїзд заборонений. Водночас її поїздки до Європи вона пояснила необхідністю повідомляти світовій спільноті про злочини росіян в Україні.
На критику щодо концентрації на сексуальних злочинах Денісова відповідає, що про ці злочини також потрібно говорити. Інформацію про них вона отримувала від гарячої лінії UNICEF, де працювала її донька.
«Тут можна погодитись, що таке повідомлення справді незручне. Та жорстокість рф на території України була не тільки в моїх розповідях, але й в повідомленнях інших правозахисників і звичайних громадян — тих, хто були свідками, або потерпілих. Для цього потрібен час. Можна по-іншому доносити цю інформацію. Але коли ти розповідаєш про Україну нашим західним партнерам, то відчуваєш, що вони втомилися від нашої ситуації. Усі вони хочуть жити в мирі, у злагоді, уже нічого не бачити, не чути, не думати, щоб ця війна вже якось завершилася. «Якось» — ключове слово. Тому аргументи інколи бувають жорсткими», — наголосила вона.
- 31 травня Верховна Рада звільнила Денісову. Нардеп Павло Фролов тоді заявив, що фракція «Слуга народу» ініціювала звільнення Денісової, оскільки з початку війни вона майже не виконувала своїх повноважень щодо організації гуманітарних коридорів, захисту й обміну полонених, протидії депортації людей та дітей з окупованих територій, іншої правозахисної діяльності. Усі ці питання вимушено вирішувала віцепремʼєр-міністр Ірина Верещук.
- Сама Денісова назвала своє звільнення незаконним і повідомила, що буде оскаржувати його в суді.