Другого листопада прокуратура передала до суду матеріали про напад на журналістів програми «Схеми» в Укрексімбанку. Однак, за словами адвоката потерпілих Анатолія Попова, до справи не додали ключові докази — оригінали аудіозапису та відновленого журналістами відео нападу.
Також з обвинувального акту вилучили статтю 146 Кримінального кодексу — Незаконне позбавлення волі або викрадення людини. Вона передбачає покарання до трьох років обмеження або позбавлення волі.
«Бабель» поспілкувався з прокуратурою та адвокатом журналістів, щоб зʼясувати чому так сталося та чи можна «виправити» ситуацію.
Вилучення статті 146
Адвокат Анатолій Попов зазначив, що тільки ця стаття у справі вважається саме кримінальним злочином. Інші дві — це кримінальні проступки, за якими і порядок розслідування спрощений, і відповідальність значно менша. Тож він готується оскаржувати рішення про закриття справи за цією статтею.
Речниця столичної прокуратури Надія Максимець пояснює, що «доказів для доведення вини по частині другій статті 146 недостатньо, тому вона й вилучена», але насильницькі дії працівників банку охоплює ч. 1 статті 126, яка їм й інкримінується разом з перешкоджанням журналістській діяльності.
«Якщо прокурор, не маючи достатньо доказів, направляє матеріали в суд, то він несе за це відповідальність. Не журналісти, не адвокати, а саме прокурор відповідатиме за притягнення особи через недостатність доказів», — зазначила речниця.
Вона зазначила, що журналісти залишилися у кабінеті не тому, що їх утримували там, а тому, що чекали на свою техніку. Потерпілі підтвердили, що двері не були закриті, але вони й не пробували виходити, також журналістам не погрожували, і у них були мобільні телефони та можливість скористатися ними.
«Прокуратура вважає неприйнятною поведінку працівників банку, але зараз йдеться про правову оцінку, і ми вважаємо, що на частину 2 статті 146 цих доказів просто не достатньо», — наголосила Максимець.
Важливо, що повідомлення про підозру за цією статтею оголосили тільки після допиту потерпілих, інших слідчих дій на той момент ще не було. Уже далі були проведені додаткові допити потерпілих та слідчі експерименти.
Ключові докази
Прокуратура долучила до матеріалів справи аудіозапис та відео нападу як речовий доказ, тобто йдеться тільки про відсутність оригіналів, пояснює представниця прокуратури Надія Максимець.
За її словами, під час допиту потерпілих слідчі звернулися до потерпілих з проханням надати оригінали зйомки, на що журналісти сказали, що нададуть оригінали тільки на підставі рішення суду про тимчасовий доступ до речей і документів. Тобто спершу орган дізнання має звернутися до суду з таким клопотанням, а вже потім отримувати доступ до записів та техніки, але суд відмовив.
«При цьому потерпілі, маючи 28 днів, могли просто клопотанням долучити оригінали записів до матеріалів справи. У минулу пʼятницю, 29 жовтня, потерпілого запросили на 2 листопада до ознайомлення з матеріалами, які планують направляти до суду. Тобто на цьому етапі вони могли написати клопотання і долучити оригінали записів — вони не зʼявилися. Адвокат був повідомлений про те, що їх чекають, але вони не скористалися таким правом», — зазначила Максимець.
Другого листопада, за два дні до завершення досудового розслідування, прокуратура направила у Голосіївський суд обвинувальний акт. Третього листопада суд отримав матеріали. Порушення термінів досудового розслідування могло б узагалі призвести до того, що підозрювані не понесли жодного покарання.
Чи можна оригінали додати пізніше
Оригінали аудіозапису та відновленого журналістами відео нападу ще можна долучити до справи, але вже у суді за додатковим клопотанням. Тільки у цьому разі потерпілі мають пояснити, чому ці матеріали не були долучені ще на стадії досудового розслідування.
Прокуратура пояснює, що вони одразу звернулися до журналістів з проханням надати оригінали, але ті попросили про рішення суду. Суд відмовив [дозволив долучити копії], тож прокуратура вважає, що вичерпала можливості отримання оригіналів.
Адвокат Попов зазначив, що «після того як слідство провалило отримання ухвали, нас про це не повідомили, а направили справу в суд без цих записів».
Натомість речниця прокуратури наголошує, що вони не зобовʼязані повідомляти про рішення, які ухваленні по забезпеченню в кримінальному провадженні. Максимець додала, що потерпілим ніщо не заважало додати ці оригінали просто клопотанням, а не через суд.
- 4 жовтня журналісти-розслідувачі програми «Схеми» заявили про напад на знімальну групу в кабінеті голови правління державного Укрексімбанку Євгена Мецгера. За їхніми словами, інцидент стався під час запису інтервʼю з Мецгером — йому не сподобалися запитання, після чого працівники банку вилучили у журналістів техніку і видалили записи.
- У банку факт нападу спростовують, стверджуючи, що журналісти намагалися отримати секретну інформацію. Редакція «Схем» звинуватила Укрексімбанк у приховуванні правди у своєму коментарі.
- Пізніше редакції програми «Схеми» вдалося відновити відеозапис інциденту з нападом на журналістів у кабінеті голови правління Укрексімбанку.
- Наступного дня Мецгер повідомив, що написав заяву з проханням відсторонити його з посади на час службового розслідування. Наглядова рада оперативно її схвалила та призначила виконувача обов’язків. Сам же Мецгер попросив вибачення в журналістів.