Російська «Приватна військова компанія Вагнера» укладає договір з військовою хунтою, яка керує західноафриканською державою Малі. Домовленості між сторонами перебувають на завершальній стадії та передбачають контракти для тисячі найманців.
Про це повідомляє Times та Reuters з посиланням на власні джерела у дипломатії.
У Малі найманці навчатимуть місцевих військових та охоронятимуть провідних діячів хунти полковника Ассімі Гоїта, які фактично керують державою після військових переворотів.
Прессекретар Міністерства оборони Малі відмовився підтвердити інформацію про домовленість з «ПВК Вагнера», але визнав, що країна має намір зробити звʼязки з Росією тіснішими.
Утім Reuters пише, що наразі інформацію про розгортання російських найманців у Малі підтвердили уже сім джерел серед дипломатів та представників безпекових структур. Однак вони не назвали точну кількість «вагнерівців» — одне джерело озвучило цифру у тисячу осіб, а ще двоє вважають, що їх буде менше.
На тлі цієї інформації Франція за допомогою партнерів, зокрема США, намагається переконати військову хунту Малі відмовитися від розгортання російських найманців в країні. До 1960 року Малі була колонією Франції, тож з 2013 року Париж активно бере участь у боротьбі з ісламістськими угрупованнями в країні. Відтак у рамках операцій «Сервал» та «Бархан» загинуло понад 50 французьких військових.
Після військового перевороту 2020 року відносини Франції та Малі погіршилися через те, що військова хунта не виконала обіцянки провести вибори у лютому 2021 року.
- У 2012 році в Малі стався державний переворот, унаслідок якого був повалений тодішній президент Амаду Тумані Туре, а північну частину країни захопили бойовики-джихадисти.
- 18 серпня 2020 року в Малі стався військовий переворот. У вересні президентом став колишній міністр оборони Ба Ндау, а Ґоїта став віцепрезидентом. 24 травня 2021 року відбувся ще один військовий переворот — президента Ндау, премʼєр-міністра Моктара Уана та нового міністра оборони Сулеймана Дукура заарештували.
- 29 травня Ґоїта став тимчасовим президентом країни. Він намагався оголосити себе президентом ще після першого перевороту, у результаті якого з посади голови держави пішов Ібрагім Бубакар Кейта.