В ЄС високо оцінили прогрес, який Україна досягла в імплементації Угоди про асоціацію, однак нагадали про необхідність прискорити ефективне реформування судової та інших систем.
Про це на конференції у Києві заявив заступник глави Представництва ЄС в Україні Ремі Дюфло, а також заступниця генерального директорату з питань сусідства та розширення Єврокомісії Катарина Матернова.
Дюфло зазначив, що ЄС моніторить ухвалення Україною тих законодавчих актів, які «не відповідають духу та букві Угоди про асоціацію України-ЄС».
«Невідповідна реформа судочинства може уповільнити досягнення цілей в інших реформах», — сказав він.
Водночас Матернова відзначила позитивну макроекономічну стабілізацію, йдеться про реформу державного управління, децентралізацію, створення антикорупційних органів, анбандлінг «Нафтогазу» та інше.
«Ще дуже багато потрібно здійснити в плані реформування судової системи. Мати компетентних, доброчесних суддів, які виносять обʼєктивні неупереджені рішення є наріжним каменем для створення позитивного інвестиційного клімату», — сказала вона.
Також Матернова нагадала, що ЄС перебуває в процесі оцінки реформ, що стане основою для надання другого траншу макрофінансової допомоги.
Раніше урядовий Офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції заявив, що загальний прогрес виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом становить 54%.
- Верховна Рада 2 лютого ухвалила за основу законопроєкт, який передбачає, що проводити конкурси в місцеві суди замість розформованої нині Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) буде Вища рада правосуддя (ВРП). До того ж ВРП отримає повноваження завершити конкурси, оголошені Вищою кваліфікаційною комісією суддів 5 серпня 2019 року на посаду судді місцевого суду.
- Водночас експерти вже неодноразово критикували цей законопроєкт, запевняючи, що він спрямований не на подолання кадрової кризи в судовій системі та забезпечення стабільності її роботи, а навпаки, дасть змогу призначати на посади «ручних» суддів.
- У жовтні 2019 року Верховна Рада ухвалила закон про «судову реформу» Зеленського. Документ скорочує кількість суддів Верховного суду з 200 до 100 осіб. Також Рада розпустила чинний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) і скоротила кількість її членів з 16 до 12.
- На початку листопада 2019 року Зеленський підписав закон про судову реформу, а вже в березні Конституційний суд визнав незаконними низку положень судової реформи, ініційованої президентом.
- У червні Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про зміни до законів щодо судової системи. Венеціанська комісія в жовтні оцінила документ в основному позитивно, але запропонувала дуже багато змін. У Раді обіцяли прислухатися.