NASA пояснило, чому скріплює кабелі та обладнання на марсоходах пластиковими стяжками. Це просто й надійно

Автор:
Дмитро Мирончук
Дата:
NASA пояснило, чому скріплює кабелі та обладнання на марсоходах пластиковими стяжками. Це просто й надійно

NASA / JPL-Caltech

Кабелі та інші елементи марсоходу Curiosity, який нещодавно побував на одній з гір Червоної планети та з’ясував, що вода зникала з неї кілька разів, закріплені пластиковими стяжками, схожими на ті, що можна купити в господарському магазині. Деякі користувачі соцмереж вирішили, що одне з нещодавніх фото апарату — фейк, оскільки техніка такого рівня не може кріпитися стяжками.

Однак фото виявилось справжнім. NASA справді використовує стяжки, але не прості, пише Science Alert.

Видання порівнює дискусію про стяжки на марсоході з байкою про американську та радянську космонавтику — буцімто США витратили мільйони доларів на винахід самописних ручок для астронавтів, а в СРСР їм просто дали олівці.

Зазначається, що підхід «чим простіше — тим краще» в космонавтиці інколи все ж працює, і використання стяжок для закріплення кабелів марсоходу — яскравий приклад. Це може здатися дивним, однак цей простий спосіб використовують також для трубок та іншого обладнання.

Коли новий марсохід Perseverance спустився на Червону планету в лютому, найбільш спостережливі помітили на свіжих фото пластикові стяжки. Це викликало великий подив у любителів новин NASA, адже космічне випромінювання, критичні температури та інші фактори руйнують пластик.

Однак усім, хто дивується, яким чином пластикові стяжки пережили космічну подорож на 560 мільйонів кілометрів, а у випадку з Curiosity ще майже дев’ять років жорстких марсіанських умов і прямого ультрафіолетового випромінювання, NASA дає просте пояснення.

Стяжки розроблені спеціально для позаземного використання — вони виговлені з речовини фторопласт-40, стійкої до різних типів випромінювання, кислот, температур тощо. Зокрема, стяжки з цього полімеру витримують у 2 тисячі разів більшу дозу радіації, ніж звичайний нейлон. Ця речовина розроблена для використання в екстремальних умовах. Щоправда, конструкція «космічних» стяжок така ж сама, що й у звичайних.

Міцність стяжок зі фторопласту настільки висока, що вони навіть пережили алюмінієві колеса Curiosity, на яких ще у 2018 році почали з’являтися дірки від їзди сухою та кам’янистою поверхнею Марсу.

  • Марсохід Curiosity сів на Червоній планеті у 2012 році, і гора Елоіда заввишки в 5,5 км стала основним обʼєктом його досліджень. Раніше кратер в основі гори був озером, яке кілька разів висихало, перетворюючись на пустелю, і відновлювалось. Торік апарат зробив унікальне фото, на якому з поверхні Марсу видно одночасно Землю та Венеру.
  • Марсохід Perseverance передав на Землю дані про клімат на Червоній планеті. Температура у кратері, де він перебуває, сягає -20 градусів.
  • Perseverance зробив фотографію вертольоту Ingenuity, який висадив на поверхню планету для випробувань польотів у атмосфері, що відрізняється від земної. На фото побачили дивну дугу, що нагадує веселку. Цей феномен став темою жвавих дискусій.
  • Марсохід Perseverance — найбільш просунутий апарат з усіх, що висаджувалися на Червоній планеті. Однак ним керує одноядерний процесор PowerPC 750 із тактовою частотою 233MHz — такий самий, як в iMac Bondi blue 1998 року, одному з найвідоміших комп’ютерів Apple.
  • У 1976 науковці NASA виявили на Марсі примітивні форми життя, але проєкт було закрито. Зонди Viking на відстані 4 тисяч кілометрів один від одного поміщали поживні речовини у зразки ґрунту з Марсу. На думку вчених, якщо б у ґрунті були присутні форми життя, вони б споживали їжу та залишали газоподібні сліди свого метаболізму. Радіоактивні монітори виявили саме такі сліди у зразках.