На банкноту £50 помістили математика Алана Тюрінга, який зламав нацистські шифри. Після війни його покарали за гомосексуальність

Автор:
Дмитро Мрачник
Дата:
На банкноту £50 помістили математика Алана Тюрінга, який зламав нацистські шифри. Після війни його покарали за гомосексуальність

Government Communications Headquarters

Видатний британський математик і піонер комп’ютерних технологій Алан Тюрінг зʼявився на банкнотах номіналом 50 фунтів стерлінгів. Таким чином уряд відзначає вклад науковця, який зумів зламати нацистські шифри, в перемогу над Третім Рейхом, а ще — підкреслює його статус як видатної ЛГБТ-людини.

Про випуск нової банкноти повідомляє Центр урядового зв’язку Великої Британії (GCHQ) — спецслужба, в лавах якої під час Другої світової війни працював учений.

Тюрінга називають батьком сучасної інформатики та засновником теоретичних підвалин штучного інтелекту. Але після війни, у 1952 році, науковця засудили за гомосексуальність, що була в тогочасній Британії кримінальним злочином.

Йому запропонували на вибір в’язницю або хімічну кастрацію — і він обрав друге, щоб мати можливість продовжувати дослідження. Розвідка припинила співпрацю з Тюрінгом через його гомосексуальність (у Британії ЛГБТ-людей не брали до спецслужб до початку 1990-х), а внаслідок покарання в нього невдовзі розвинулась низка хвороб.

У 1954 році математика знайшли мертвим у власній оселі — слідство дійшло висновку, що він наклав на себе руки через втрату здоров’я від хімічної кастрації.

Government Communications Headquarters

Директор GCHQ Джеремі Флемінг заявив з приводу випуску банкноти з науковцем, що таке рішення є не лише визнанням наукового генія Тюрінга, але і його статусу як однієї з найбільш знакових ЛГБТ-фігур у світі.

«Тюрінгом захоплювались через його талант і цькували за те, що він гей. Його спадщина — нагадування про цінність прийняття всіх аспектів різномаїття, але також і нагадування про роботу, яку нам належить провести, щоб стати справді інклюзивними», — сказав очільник спецслужби.

Також GCHQ випустила серію складних головоломок, які створили працівники розвідки на основі елементів дизайну нової банкноти. Зазначають, що в досвідчених любителів інтелектуальних розваг їх вирішення може зайняти близько семи годин.

Government Communications Headquarters

«Нам здалося цілком доречним зібрати безліч умів серед своїх працівників, щоб вигадати по-справжньому складні головоломки до вшанування його пам’яті на новій п’ятдесятифунтовій банкноті. Ймовірно, він би навіть почухав потилицю — хоча ми в цьому дуже сумніваємося», — сказав один з аналітиків спецслужби, який брав участь у розробці головоломок.

Тюрінг долучився до GCHQ в 1938 році, щоб допомогти зі зламом німецьких кодів. Через два роки він зустрівся з польськими колегами в Парижі, які дали йому ідеї для створення обчислювальної машини Bombe, за допомогою якої Британія пізніше зламала систему шифрів Enigma.

Ще до завершення війни математик устиг докласти зусиль для розробки низки британських та американських обчислювальних машин для спецслужб, а після — в 1945 році — створив перший проєкт комп’ютера. Також у 1950 році Тюрінг запропонував широковідомий сьогодні тест, за допомогою якого можна визначити, чи здатна машина мислити.

Суть «тесту Тюрінга» полягає в тому, що суддя взаємодіє з одним компʼютером та однією людиною. На підставі відповідей на питання суддя повинен визначити, з ким він розмовляє: з людиною чи з компʼютерною програмою. Завдання компʼютерної програми — ввести суддю в оману, змусивши зробити неправильний вибір

Про Тюрінга в 2014 році зняли художній фільм «Гра в імітацію», де його грає відомий актор Бенедикт Камбербетч.

Памʼятник Алану Тюрінгу в Манчестері. У руках скульптури — яблуко з ціанідом, яким, згідно з загальноприйнятою версією, вчений себе вбив.

Catherine Cronin / Flickr