Науковці дослідили давні скелети людей зі слідами трьох найпоширеніших хвороб. Виявилося, що інфекції з часом стали менш смертоносними

Автор:
Дмитро Мрачник
Дата:
Науковці дослідили давні скелети людей зі слідами трьох найпоширеніших хвороб. Виявилося, що інфекції з часом стали менш смертоносними

Chris H / Flickr

Дослідження десятків тисяч прадавніх скелетів людей підвело до висновку, що наше тіло адаптується до боротьби з хворобами, які також розвиваються, щоб стати з часом менш смертоносними. Нещодавня наукова робота групи австралійських вчених розповідає про те, як людство адаптується, щоб впоратися з захворюваннями в майбутньому.

Про це пише Science Alert.

За даними дослідників, мікроби мутують для того, щоб краще розмножуватися та забезпечувати виживання якомога більшої кількості своїх носіїв, що з часом знижує важкість викликаних ними захворювань. Зрештою, патогени досягають своєрідного «перемирʼя» з людським тілом.

Всього австралійські вчені вивчили сліди хвороб на майже 70 тисячах скелетів, чий вік варіюється від сьомого тисячоліття до нашої ери і аж до сучасності.

Науковці вивчили наслідки таких захворювань, як проказа, туберкульоз та трепонематози. Вони дійшли висновку: інфекції з часом стають менш поширеними завдяки спільній адаптації, що є вигідним як для людини-носія, так і для збудника. Наприклад, за останні 5 тисяч років зменшилося поширення туберкульозу, а після пізнього середньовіччя впала захворюваність на проказу.

Жодна з хвороб — проказа, туберкульоз та трепонематози — не вбиває людину-носія одразу, що допомагає інфекції поширюватися. Однак відчутне зниження поширеності цих хвороб свідчить, про те, що або людський імунітет став до них більш стійким, або ж інфекції стали менш небезпечними.

Зазначається, що з погляду еволюції для патогена є сенс завдавати менше шкоди господарю, від якого залежить його існування. Тож високий рівень заразності, ймовірно, є лише тимчасовим еволюційним явищем, інтенсивність якого з часом зменшується. Принаймні це справедливе припущення щодо хвороб, розглянутих у науковій роботі.

Це дослідження є частиною палеопатології — науки, що вивчає давні хвороби людей на прикладі скелетів, мумій, давніх документів, літературий й мистецтва. Цей розділ знання стає все більш популярним, оскільки завдяки збереженню ознак патологій на твердих тканинах організму — кістках і зубах — можна простежити процес спільної еволюції людей та інфекційних захворювань.