Верховна Рада проголосувала за постанову про визнання Революції гідності історичною подією для України. Про це ініціаторка постанови Олександра Устінова (фракція «Голос») повідомила у Facebook.
«Сьогодні Верховна Рада визнала Революцію гідності історичною подією і поставила крапку в історичній справедливості. Верховна Рада засудила діяльність окремих працівників міліціі, «Беркута», судів та посадових осіб. [...] Але тепер ні в судах, ні на інформаційних помийках ніхто не скаже: «переворот», «антидержавний заколот», — пояснила вона.
Постанова включає позицію Верховної Ради України щодо:
- визначення Революції гідності одним з ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи;
- недопустимості зволікання із розслідуванням «справ Майдану»;
- важливості пам’яті про Героїв Небесної сотні;
- неприпустимості узурпації влади;
- політичної оцінки режиму Віктора Януковича;
- засудження протиправних дій окремих співробітників підрозділів міліції «Беркут», окремих міліціонерів, військовослужбовців внутрішніх військ, судових виконавців, прокурорів, суддів, інших осіб під час Революції гідності.
Постанову ухвалили напередодні подій 18—20 лютого 2014 року:
18 лютого 2014 року «Беркут» розігнав демонстрантів на підступах до парламенту і розпочав штурм Майдану. На боці міліції активно діяли «тітушки». Відбулися сутички у Маріїнському парку, на вулицях Шовковичній, Липській, Інститутській. Тоді за день загинуло щонайменше 22 людини, тисячі зазнали поранень.
О 04:15 ранку 19 лютого тоді ще президент Янукович звернувся до протестувальників з ультиматумом — здатися. СБУ оголосила про проведення антитерористичної операції на території всієї держави, а «Укрзалізниця» скасувала частину міжрегіональних потягів, аби охочі не могли доїхати до Києва. Через це у регіонах почалось загострення ситуації, активісти намагались повторно захопити будівлі МВС та СБУ. На 18:00 у Києві влада готувала черговий штурм Майдану, але його відклали.
20 лютого близько 9-ї години ранку «Беркут», який всю ніч штурмував Майдан, несподівано покинув зайняті позиції і рушив у напрямку вулиці Інститутської. Активісти сприйняли це як відступ і, пішовши слідом, потрапили в пастку — під прицільний обстріл. Кількість загиблих миттєво зросла до десятків. Люди гинули від прицільних пострілів у шию, голову, груди. Снайпери стріляли в медиків, священників. Тодішній глава МВС Захарченко підписав наказ про видачу бойової зброї співробітникам міліції.
У цей же день окремі підрозділи Збройних сил Росії, порушуючи порядок перетину державного кордону України, незаконно проникли на територію Криму, що призвело до подальшої окупації півострова.
Під час сутичок 18—20 лютого 2014 року загинуло 73 мирні жителі.
Нагадаємо, у січні 2021 року Європейський суд з прав людини встановив низку порушень під час розгону Майдану й заявив, що за цим стоїть тодішня влада. Суд виявив ознаки того, що ці порушення були частиною певної цілеспрямованої стратегії влади. ЄСПЛ також встановив, що офіційні розслідування стосовно цих подій у багатьох випадках були неефективними. Окрім цього, суд встановив, що не було проведено ефективного розслідування стосовно викрадення та вбивства Юрія Вербицького.
- Міністр Аваков презентував свою книгу про події в Харкові у 2014 році.