Генеральний прокурор України Ірина Венедіктова проведе «ґрунтовну, абсолютно прозору» службову перевірку діяльності прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталія Пономаренка, який двічі закривав справу «Роттердам+».
Про це вона повідомила на своїй сторінці у Facebook, коментуючи кримінальне провадження і нинішній статус цієї справи.
«21 січня 2021 року прокурор САП Пономаренко В. П. своєю постановою вже вдруге закрив це кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 (не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді та вичерпані можливості їх отримати) КПК України. 25 січня адвокати потерпілої сторони, а саме — «Нікопольського заводу феросплавів», за участю детективів НАБУ Самойленка М. В. і Романюк М. О. звернулись із заявою до ВАКС про відвід прокурора Пономаренка В. П. Уже інша суддя ВАКС Михайленко В. В. відмовила в задоволенні цієї заяви», — розповіла Венедіктова.
Вона також додала, що діям прокурора САП Пономаренка вже двічі надав оцінку Вищий антикорупційний суд, «рішення якого не заведено критично оцінювати, хоч це поняття і не вписується в межі правової дискусії».
За словами Венедіктової, детективам НАБУ запропонують звернутися до Генеральної інспекції Офісу генерального прокурора з усіма необхідними документами, які обґрунтовують їхню позицію з цього питання.
«Я обіцяю забезпечити справедливе дослідження всіх без винятку обставин, що повʼязані з розслідуванням справи і забезпеченням процесуального керівництва. Цей процес від першої до останньої хвилини буде прозорим і максимально відкритим для громадян у межах чинного законодавства», — запевнила генпрокурор.
Окремо Венедіктова наголосила, що на її переконання, у справі «Роттердам+» ключовою є проблема, пов’язана із процесуальними термінами.
«Та проблема, яку і детективам, і прокурорам вигідно замовчувати і зовсім не хочеться пояснювати. Справа, що встигла стати скандальною, була зареєстрована в ЄРДР 24 березня 2017 року, а сьогодні за вікном — 2021 рік. Я закликаю всіх без винятку учасників процесу пояснити аудиторії причину, на підставі якої, власне, у вашому розпорядженні залишилось 0 або 1, або 2, або скільки днів? Тих самих днів, необхідних для ефективного розслідування. За декілька місяців до закінчення цього терміну нікому й на думку не спало замислитись про наслідки? Випадково чи спеціально не спало?» — обурилася генпрокурор.
Справа «Роттердам+»
Формулу «Роттердам+» Нацкомісія з питань енергетики та комунальних тарифів (НКРЕКП) почала використовувати з квітня 2016 року. Вона встановлювала тариф для теплових електростанцій на базі середньої ціни вугілля за імпортним паритетом за останній рік. Після цього почалося підвищення цін на електроенергію — тариф в Україні був привʼязаний до вартості вугілля на товарних біржах Нідерландів. У березні 2017 року НАБУ почало розслідувати змову під час впровадження формули «Роттердам+». У жовтні 2018 року керівник НАБУ Артем Ситник заявив, що українці переплатили 15 мільярдів гривень через необґрунтоване застосування цієї формули. Згодом рівень збитків сягнув майже 19 мільярдів.
- Наприкінці серпня 2019 року стало відомо про рішення САП закрити справу щодо «Роттердам+» на підставі експертизи, яка нібито не виявила збитків. НАБУ заявило, що воно суперечить принципам верховенства права.
- У кінці вересня Вищий антикорупційний суд вирішив не відновлювати розслідування, але вже в жовтні ухвалив протилежне рішення.
- 18 грудня Антимонопольний комітет ухвалив рішення у справі про застосування формули «Роттердам+» під час встановлення цін на електроенергію. Там вирішили закрити справу.
- Апеляційний суд підтвердив обґрунтованість експертизи, яка визначила збитки від формули у 18 мільярдів гривень.
- На початку грудня НАБУ заявляло, що Офіс генпрокурора відмовляється змінювати прокурора САП Віталія Пономаренка, попри його «неодноразові спроби закрити справу». В ОГП відповіли, що після рішення прокурора виникла низка питань щодо ефективності слідства.