Білоруський опозиційний Telegram-канал Nexta опублікував записи телефонних розмов нібито речниці самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка Наталії Ейсмонт. За твердженням авторів каналу, вона розмовляє з помічником Лукашенка Миколою Латишенком.
Запис нібито зроблений 22 листопада.
Під час розмови Ейсмонт просить Латишенка передати «шефу», що її не буде у штабі, тому вона почувається «не дуже добре» і підозрює, що у неї «ось це». Імовірно, йдеться про інфікування коронавірусом.
При цьому співрозмовники обговорюють, як Ейсмонт зробила щеплення від коронавірусу, але аналіз показав у неї низький рівень антитіл. У листопаді вона зробила щеплення російською вакциною «Супутник V».
«Температура була вчора ввечері, сьогодні вже немає. Запахи відчуваю. […] Мені все одно здається, що це ось це. Голова жахливо просто важка», — говорить Ейсмонт.
Вона також припускає, що заразитися могла на нараді, яку Лукашенко проводив 17 листопада. Тоді вона сиділа біля «Ігоря Петровича». Імовірно, йдеться про главу адміністрації Лукашенка Ігоря Сергієнка. За її словами, він захворів, пізніше його підключили до апарату штучної вентиляції легень.
«Я знаю, що шеф на це все [що вона не приїхала на роботу] скаже», — говорить Ейсмонт і додає, що він їй не телефонує вже третій день «на тлі всього цього».
Імовірно, тут йдеться про інший запис розмови, який 19 листопада поширив Nexta. На ньому Ейсмонт обговорювала з Дмитром Басковим, главою білоруської Федерації хокею й особистим хокейним тренером молодшого сина Лукашенка, як будуть зрізати біло-червонлі стрічки у дворах Мінська. Ейсмонт називає це «прогулянкою».
- 20 жовтня суд Білорусі визнав Telegram-канал Nexta-Live, який висвітлює події у країні після президентських виборів, і його логотип «екстремістськими матеріалами»
- Згодом Комітет держбезпеки Білорусі вніс у «список терористів» засновника Telegram-каналів Nexta і Nexta-Live Степана Путила і колишнього головного редактора цих проєктів Романа Протасевича.
- На каналі раніше опублікували особисті дані співробітників Міністерства внутрішніх справ Білорусі, серед яких — члени ОМОНу та підрозділу «Алмаз». У списку — дані понад двох тисяч силовиків, які, за словами авторів, причетні до силового розгону протестів і побиття громадян.