Суддя Конституційного суду Сергій Сас звернувся до ЗМІ та передав їм проєкт рішення суду щодо земельної реформи, а також власне звернення до влади та українців.
Відповідні документи суддя передав виданню «Дзеркало тижня».
КСУ розглядав це питання 2 листопада у закритому режимі, але поки остаточно рішення не ухвалив. Водночас суддя Сас вже показав медіа проєкт рішення, який планується взяти за основу.
У цьому рішенні КСУ нагадує, що згідно з Конституцією надра України є «основним багатством українського народу». Відповідно судді вважають, що право власності на землю мають винятково українські громадяни. Таким чином ані іноземці, ані особи без громадянства, ані юридичні особи, які засновані іноземцями або зареєстровані за кордоном, не мають права володіти землею.
«Як суб’єкт права власності на землю український народ здійснює розпорядження землею безпосередньо через всеукраїнський референдум відповідно до статті 73 Конституції України щодо зміни території України. Інших випадків безпосереднього здійснення українським народом права власності на землю через всеукраїнський референдум у Конституції України не закріплено», — пояснюють судді.
Також судді вважають, що право власності на землю не може бути обмежене будь-якими законами України або рішеннями державних органів. Водночас держава зобов’язана забезпечити кожному українцю рівні права та можливості на використання цієї землі.
Окремо КСУ встановлює, що правом власності не землю не можуть володіти ані держава, ані об’єднані територіальні громади. Вони можуть лише здійснювати права власника на землю від імені громадян України, які уповноважили їх представляти свої інтереси.
Окремо Сас додав і своє власне звернення. За його словами, роботу Конституційного суду намагаються заблокувати, а саму установу – дискредитувати.
«Упродовж останніх трьох місяців почався безпрецедентний тиск з боку представників Президента України та Верховної Ради України у Конституційному Суді України «руками» НАЗК, НАБУ, деяких засобів масової інформації на Суд в цілому з метою його дискредитації, та окремих суддів, щоб дестабілізувати роботу Суду, зробити його недієздатним, унеможливити прийняття важливих рішень, у тому числі, рішення щодо офіційного тлумачення окремих положень статей 13, 14 Конституції України», — вважає суддя.
Він зазначив, що нещодавно владі повідомили про те, що КСУ готує рішення щодо неконституційності земельної реформи, і саме тому розпочався тиск на суддів.
- 27 жовтня Велика палата КСУ визнала неконституційною кримінальну відповідальність за недостовірне декларування та приховування майна. Пізніше стало відомо, що КС визнав неконституційними повноваження НАЗК моніторити спосіб життя чиновників.
- 29 жовтня відбулися термінові засідання Кабінету міністрів і Ради національної безпеки та оборони. Після цього за розпорядженням уряду НАЗК з 00:00 30 жовтня відкрило доступ до реєстру електронних декларацій, який не працював із вечора 28 жовтня.
- Згодом президент Зеленський подав у Раду законопроєкт, яким пропонує звільнити весь склад Конституційного суду, а рішення суду вважати нікчемним і таким, що не має юридичних наслідків. Глава КС заявив, що цей документ має ознаки конституційного перевороту.
- Увечері 2 листопада понад 100 нардепів на чолі зі спікером Ради Дмитром Разумковим зареєстрували в Раді альтернативний проєкт закону про відновлення електронного декларування.
- Крім того, 3 листопада 47 народних депутатів від фракцій «Слуга народу», «Голос» і «Довіра» зареєстрували законопроєкт, яким пропонується підвищити кворум Конституційного суду до 17 суддів.