Ексглава НСЗУ Петренко пояснив, як формувалися тарифи на медичні послуги

Автор:
Вікторія Мартинюк
Дата:

Facebook / Oleg Petrenko

Колишній голова Національної служби здоровʼя Олег Петренко пояснив, як у рамках реформи формувалися тарифи на медичні послуги, за якими НСЗУ сплачуватиме медзакладам.

Про це він розповів в інтерв’ю «Буквам».

Петренко наголосив, що усі тарифи на пріоритетні послуги в лікарнях рахували за принципом ризик-тарифу, який передбачає розрахунок певного слоту послуг, певної їх кількості.

«Лікування інсульту за тарифом коштує приблизно 20 тисяч гривень. Ризик-тариф передбачає слот: НСЗУ купує в лікарні сто інсультів, які вона вилікує в цьому закладі. На сто інсультів припадає близько 75% ішемічних. Серед ішемічних інсультів робити тромболізис треба лише 10%, якщо людину привезли в межах терапевтичного вікна до трьох годин від моменту початку симптомів. В українських реаліях це 1—2%. Відповідно, зі 100 людей лише одному треба зробити тромболізис», — розповів Петренко.

Також ексглава НСЗУ навів приклад щодо тарифів на пологи. «Кровотеча при пологах. Ефективний препарат коштує 35 тисяч гривень, а тариф на пологи – 8 тисяч. Але цей препарат входить у тариф. Та ж сама ситуація: кількість пологів, під час яких виникає критична кровотеча, що вимагає застосування такого препарату, ще менша — приблизно один випадок на 250. Ризик-тариф розрахований, скажімо, на 500 пологів. За кожні пологи — природні чи шляхом кесарського розтину — лікарня отримає 8 тисяч гривень. І сюди закладена необхідність використання дорогого препарату при кровотечах один раз на 250 випадків», — пояснив він.

Петренко наголосив, що такий ризик-тариф розрахований для всіх пріоритетних послуг. Розрахунки робили за складною математичною моделлю на основі аналізу сотень тисяч випадків лікування подібних захворювань у різних лікарнях та обліку витрат, потім всі дані узгоджували з робочими групами лікарів-спеціалістів.

«Це класика економіки охорони здоров’я. 99% опонентів змін, людей, з якими я спілкувався, уявлення не мають про економіку охорони здоров’я і про те, як рахують тарифи. Є велика різниця, коли я чую «нам не пояснили» і «ми не зрозуміли, як розраховані тарифи» у Програмі медичних гарантій. […] Є постанова Кабінету міністрів з 2017 року, яка називається «Про методику визначення вартості послуг медичного обслуговування населення», яка передбачає розрахунок «зверху вниз», — додав він.

Водночас Петренко зазначає, що тарифи справді не відповідають собівартості в кожній лікарні. Щоб відповідали, такого нема в жодній країні, каже він, — завжди використовується середньозважений тариф з урахуванням наявного ресурсу.

«А ми бідна країна, у нас обмежені ресурси. Ми завжди обрахунок починаємо «зверху», тобто з кількості коштів, яка в нас є на Програму медичних гарантій (ПМГ). У законі написано, що на ПМГ передбачено 5% ВВП. Але в реальності маємо лише 2,8%. Якби було 5%, то ПМГ мала б не 72 млрд грн, а майже 169 млрд — чудові були б, певно, тарифи. Але ми вимушені бути реалістами і працювати з ресурсом чесно», — пояснив Петренко.

Він підкреслив, що реформа робить медзаклади автономними некомерційними підприємствами, які самі визначають свій фінансовий план, зокрема рівень зарплати.

«Візьміть середньостатистичне відділення в міській чи районній лікарні — у ньому 10 хірургів, з яких четверо на чверть ставки. І вони разом роблять 50 операцій. А є інша лікарня, де троє хірургів, які теж роблять 50 операцій. Керівник лікарні більше не має тарифної сітки і здатен самостійно підняти цим хірургам зарплати, бо так працює економіка підприємства», — додав Петренко.

  • 1 квітня розпочався другий етап реформи. Ідея реформи полягала в тому, щоб ефективніше використовувати державні кошти, які виділяють на медицину. Повинна працювати Програма медичних гарантій — перелік медичних послуг, які держава гарантує пацієнту безоплатно.
  • 5 травня міністр охорони здоровʼя Максим Степанов заявив, що Міністерство охорони здоровʼя планує змінити медреформу підвищенням фінансування лікарень і зарплат медпрацівникам. Міністр також заявив, що хоче переглянути тарифи, за якими НСЗУ сплачуватиме за послуги.
  • Степанов запевняє, що реформу не будуть згортати, але принцип фінансування лікарень буде змінено, хоча він є основою реформи.
  • Голова Національної служби здоровʼя Оксана Мовчан розповіла, як проводилися розрахунки. За її словами, на другому етапі медреформи без роботи можуть залишитися 6—7 тисяч медичних працівників. При цьому президент і Степанов називали різні цифри — від 50 до 70 тисяч. Мовчан каже, що не розуміє, звідки президент і міністр взяли ці цифри.
  • Колишня глава МОЗ Уляна Супрун розкритикувала спроби змінити медичну реформу і сказала, що це «боязкий крок у минуле».