Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості з колишнім головою Верховного суду та призначив йому п’ять років позбавлення волі з конфіскацією майна. Правоохоронці не уточнюють імені, але з деталей справи зрозуміло, що йдеться про Всеволода Князєва.
Про це повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП).
Князєва викрили в травні 2023 року на одержанні хабаря в особливо великому розмірі — $2,7 мільйона. На засіданні 8 червня, яке проходило в закритому форматі, він повністю визнав свою провину, погодився свідчити проти співучасників і отримати реальний строк.
Окрім пʼяти років увʼязнення, він отримав такі покарання:
- заборона обіймати посади в судових і правоохоронних органах наступні три роки;
- конфіскація квартири та будинку;
- конфіскація понад $200 тисяч особистих грошей;
- спецконфіскація $1 248 700 (гроші з хабаря).
Крім того, він спрямує на підтримку ЗСУ через фонд «Повернись живим» $1 104 600. У САП додають, що завдяки угоді державний бюджет України поповнився на $2 554 300 — це понад 113 млн гривень.
За інформацією «Бабеля», Князєв погодився на угоду, назвавши прокурорам прізвища суддів, яким нещодавно оголосили підозри. Також він назвав ще низку прізвищ фігурантів, які не оприлюднюють.
За словами джерел в оточенні Князєва, він погодився співпрацювати, бо «не очікував на справедливе рішення в кримінальній справі».
Справа про корупцію у Верховному суді
У травні 2023 року НАБУ та САП заявили, що викрили корупційну схему у Верховному суді. Серед фігурантів — тодішній голова Верховного суду Всеволод Князєв, якого спіймали на рекордному хабарі в $2,7 мільйони.
У НАБУ розповіли, що справа повʼязана з рішеннями на користь бізнесмена Костянтина Жеваго у справі про Полтавський гірничозбагачувальний комбінат. Жеваго купив комбінат у 2002 році, однак колишні акціонери підприємства вирішили оскаржити договір купівлі-продажу 40,19% акцій.
Спершу суд відмовив у задоволенні позову, але у 2022 році апеляція скасувала це рішення та визнала договір недійсним. Далі справа пішла у Верховний суд, який у квітні 2023 року вирішив залишити Жеваго 40% Полтавського ГЗК. Слідство стверджує, що бізнесмен підкупив суддів, щоб отримати це рішення.
У пресслужбі Костянтина Жеваго «Бабелю» повідомляли, що акціонер Ferrexpo не має стосунку до цієї ситуації, а інформація про те, що хабар могли давати люди, які діяли в інтересах бізнесмена, неправдива. Там заявляють, що Велика палата ВС ухвалою від 19 квітня 2023 року визнала законним придбання компанією Ferrexpo Полтавського ГЗК у 2002 році не в інтересах Жеваго, а «в інтересах великої, публічної компанії з поважними акціонерами, яка торгується на основному майданчику Лондонської фондової біржі».
19 травня НАБУ і САП оголосили нові підозри у справі про масштабну корупцію у Верховному суді: трьом чинним суддям та одному судді у відставці. Джерела «Бабеля» розповіли, що йдеться про про суддів Великої палати Ігоря Желєзного, Ірину Григорʼєву і Жанну Єленіну, а також про Олександра Прокопенка, який у відставці з 2024 року.
Уже 21 травня стало відомо, що Прокопенко 16 травня переоформив квартиру на сина — детектива НАБУ Богдана Прокопенка. У НАБУ відповіли, що цей детектив не входив до складу слідчої групи, яка розслідує справу, і не мав доступу до матеріалів справи. Бюро проводить службове розслідування.