Пакистанські, єгипетські та турецькі посередники продовжать переговори зі США та Іраном найближчими днями. Черговий раунд хочуть провести до завершення перемир’я 21 квітня.
Про це пише Politico з посиланням на джерела.
Президент США Дональд Трамп розглядає можливість відновлення ударів, якщо морська блокада США не змусить Іран змінити курс. Серед можливих цілей — інфраструктура, яку він погрожував атакувати ще до оголошення перемир’я.
Блокада, як і рішення США вийти з переговорів у Пакистані, є частиною переговорного процесу, зазначив американський посадовець. За його словами, Трамп хоче не допустити, щоб Іран використовував Ормузьку протоку як важіль впливу під час перемовин.
«Ми не в повному глухому куті. Двері ще не зачинені. Обидві сторони торгуються. Це базар», — сказало джерело.
Американський посадовець погодився і додав, що угоди можна досягти, якщо Іран проявить більше гнучкості та визнає, що пропозиція з Ісламабаду — це найкраще, на що він може розраховувати.
Посол Ірану в Пакистані Реза Амірі Могадам, який брав участь у переговорах, написав у X, що перемовини в Ісламабаді не провалилися, а заклали основу для дипломатичного процесу.
Що пішло не так під час переговорів
Головні розбіжності під час 21-годинних переговорів між США та Іраном у Пакистані стосувалися ядерної програми, кажуть джерела. Зокрема, США вимагають, щоб Іран заморозив збагачення урану та відмовився від запасів високозбагаченого урану.
Інша суперечка — обсяг заморожених коштів, які Іран хоче отримати від США в обмін на ядерні поступки.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що сторони були «за крок від угоди», перш ніж США «змінили правила гри» — це твердження американські посадовці прямо не підтверджують, але визнають, що прогрес був.
Війна на Близькому Сході та переговори між Іраном і США
Зранку 28 лютого США та Ізраїль почали атакувати Іран. Тоді загинув верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї та майже все військове керівництво країни — близько 40 ключових високопосадовців.
Іран у відповідь на атаки США та Ізраїлю почав обстрілювати арабські країни та Ізраїль. Також через війну зупинився рух танкерів Ормузькою протокою, через яку проходила майже пʼята частина світового експорту нафти. Це призвело до різкого росту цін на нафту і газ.
Вночі 8 квітня Трамп написав, що погодився на два тижні припинити вогонь з Іраном. Пізніше Іран опублікував 10-пунктний мирний план: за ним сторони припиняють бойові дії, США виводять війська з Близького Сходу і більше не нападатимуть на іранські бази, два тижні судна матимуть обмежену можливість проходити через Ормузьку протоку. Також з Ірану мають зняти первинні й вторинні санкції та компенсувати збитки. Іран зобовʼязується не створювати ядерну зброю, а США визнають право Ірану збагачувати уран.
Але вже вдень 8 квітня премʼєр Пакистану заявив, що в кількох місцях у зоні конфлікту на Близькому Сході зафіксували порушення режиму припинення вогню. Джерела Reuters повідомили, що Іран вдарив по нафтопроводу в Саудівській Аравії «Схід — Захід», який зараз є єдиним каналом експорту сирої нафти з країни, і по інших обʼєктах. Перед цим в Ірані заявили про американську атаку на НПЗ на острові Лаван і пригрозили відповіддю.
Тоді ж Ізраїль здійснив найбільшу атаку по Лівану від початку нової війни: за 10 хвилин ізраїльська армія атакувала понад 100 обʼєктів проіранської «Хезболли» — загинули більш ніж 350 людей. Ізраїль заявляє, що рішення про припинення не поширюється на Ліван, при цьому пакистанські посередники писали, що зупинка бойових дій поширюється і на Ліван.