Президент США Дональд Трамп заявив своїм помічникам, що готовий припинити військову операцію проти Ірану, навіть якщо Ормузька протока й далі залишатиметься здебільшого закритою.
Про це пише The Wall Street Journal із посиланням на представників адміністрації.
Останніми днями президент США і його помічники дійшли висновку, що спроба знову відкрити цей вузький морський коридор затягне конфлікт за межі його плану, розрахованого на 4—6 тижнів.
Тому Трамп вирішив, що США повинні зосередитися на своїх головних цілях — послабити іранський флот і зменшити арсенал ракет, а тоді згорнути поточні бойові дії, паралельно чинячи дипломатичний тиск на Тегеран, щоб той відновив вільне судноплавство.
Якщо ж цього не вдасться, за словами чиновників, Вашингтон наполягатиме, аби союзники в Європі та країнах Перської затоки взяли на себе ініціативу у відкритті протоки.
Також джерела кажуть, що Трамп може розглянути військові варіанти, але вони не є для нього першочерговим завданням.
WSJ додає, що якщо війна закінчиться без відкриття Ормузької протоки, то, ймовірно, Іран зміцнить контроль над цим водним шляхом, а складну операцію з його розблокування відкладуть на потім.
Війна на Близькому Сході
Зранку 28 лютого США та Ізраїль почали атакувати Іран. У цих атаках загинув верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї та майже все військове керівництво країни — близько 40 ключових високопосадовців. Нового аятолу обрали 8 березня, ним став Моджтаба Хаменеї — син загиблого Алі Хаменеї.
Іран у відповідь на атаки США та Ізраїлю почав обстрілювати американські бази в Бахрейні, Катарі, Кувейті та ОАЕ й бити ракетами по Ізраїлю. Деякі іранські дрони й ракети влучають по обʼєктах інфраструктури та житлових кварталах арабських країн.
Через війну зупинився рух танкерів Ормузькою протокою. Це вузький морський коридор між Іраном та Оманом, який з’єднує Перську затоку з Індійським океаном. Саме через неї проходить близько п’ятої частини світового експорту нафти — десятки мільйонів барелів щодня. Ринки відреагували на це миттєво: нафта, газ і дорогоцінні метали зросли в ціні.
Зокрема, 9 березня світові ціни на нафту перевищили $100 за барель уперше майже за чотири роки. 30 березня вартість нафти марки Brent становила вже понад $115 за барель, а WTI — $101,4.
Щоб стримати ціни, Міжнародне енергетичне агентство вирішило вивільнити 400 мільйонів барелів нафти, а США планують випустити 172 мільйони барелів нафти зі свого стратегічного резерву. 12 березня США на 30 днів скасували санкції на купівлю російської нафти, яка застрягла в морі, а за тиждень дозвіл дали й для іранської нафти.