Президент США Дональд Трамп ухвалив остаточне рішення щодо військової операції проти Ірану після розмови з прем’єром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу.
Про це пише Reuters із посиланням на джерела.
За даними співрозмовників, на момент телефонної розмови з Нетаньягу Трамп загалом схвалив ідею військової операції США проти Ірану, однак ще не визначився з конкретними термінами та форматом участі американських сил.
Американські військові протягом кількох тижнів нарощували присутність у регіоні, а в адміністрації США очікували, що рішення про початок операції — лише питання часу.
Під час розмови Нетаньягу навів аргументи на користь негайного удару. Зокрема, за даними розвідки, верховний лідер Ірану Алі Хаменеї та його найближче оточення мали зібратися в резиденції в Тегерані, що створювало можливість для чіткого удару.
За словами співрозмовників Reuters, саме ця розмова разом із розвідданими про «вікно можливостей», яке швидко закривалося, стали ключовими факторами для остаточного рішення Трампа. Уже 27 лютого він віддав наказ розпочати операцію.
Нетаньягу переконував, що ліквідація іранського керівництва може змінити хід історії та навіть спровокувати внутрішні протести в Ірані проти чинного режиму, який перебуває при владі з 1979 року.
Війна на Близькому Сході
Зранку 28 лютого США та Ізраїль почали атакувати Іран. У цих атаках загинув верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї та майже все військове керівництво країни — близько 40 ключових високопосадовців. Нового аятолу обрали 8 березня, ним став Моджтаба Хаменеї — син загиблого Алі Хаменеї.
Іран у відповідь на атаки США та Ізраїлю почав обстрілювати американські бази в Бахрейні, Катарі, Кувейті та ОАЕ й бити ракетами по Ізраїлю. Деякі іранські дрони й ракети влучають по обʼєктах інфраструктури та житлових кварталах арабських країн.
Через війну зупинився рух танкерів через Ормузьку протоку. Це вузький морський коридор між Іраном та Оманом, який з’єднує Перську затоку з Індійським океаном. Саме через неї проходить близько п’ятої частини світового експорту нафти — десятки мільйонів барелів щодня. Ринки відреагували на це миттєво: нафта, газ і дорогоцінні метали зросли в ціні.
Зокрема, 9 березня світові ціни на нафту перевищили $100 за барель уперше майже за чотири роки.
Щоб стримати ціни, Міжнародне енергетичне агентство вирішило вивільнити 400 мільйонів барелів нафти, а США планують випустити 172 мільйони барелів нафти зі свого стратегічного резерву. 12 березня США на 30 днів скасували санкції на купівлю російської нафти, яка застрягла в морі, а за тиждень дозвіл дали і для іранської нафти.