Генеральна прокуратура Росії заявила про заочний арешт колишньої лідерки партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко.
Про це стало відомо з російських медіа.
Тимошенко фігурує у справі про так звані військові фейки. За версією російського слідства, вона опублікувала в одній із соціальних мереж «свідомо неправдиві відомості» про причетність російських військових до вбивств мирних жителів у Бучі та Ірпені.
У прокуратурі РФ заявляють, що ці дії були скоєні з мотивів політичної та ідеологічної ненависті. У липні 2024 року російська влада вже оголосила Юлію Тимошенко в міжнародний розшук.
Наступаючи на Київ на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, російські війська намагалися контролювати Бучу, Ірпінь і Гостомель, щоб оточити та взяти в облогу Київ із заходу. ЗСУ відновили контроль над Бучею 31 березня 2022 року.
Загалом під час окупації російські загарбники скоїли в Бучанському районі Київської області понад 9 тисяч воєнних злочинів і убили понад 1 700 цивільних.
Справа Юлії Тимошенко
13 січня НАБУ і САП заявили, що керівник однієї з фракцій у Верховній Раді пропонував «купити» голоси нардепів з інших фракцій. Як згодом зʼясувалось, ішлося про голову фракції «Батьківщина» Юлію Тимошенко.
Тимошенко підтвердила, що всю ніч з 13 на 14 січня в партійному офісі «Батьківщини» тривали обшуки. Усі звинувачення нардепка відкинула. Вона додала, що у неї забрали телефони, парламентські документи та особисті заощадження.
14 січня Юлії Тимошенко повідомили про підозру за ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України — пропонування хабаря службовій особі. Це карається позбавленням волі від 5 до 10 років з можливою конфіскацією майна.
НАБУ і САП також оприлюднили записи прослуховування розмови нібито Тимошенко з нардепом, де вона російською мовою пошепки пояснює, як і за що голосувати. Також слідство зафіксувало, що Тимошенко з нардепами обговорювала передачу коштів у месенджері Signal, там же вона давала інструкції про голосування. Вони стосувалися не лише законопроєктів, але й кадрових рішень парламенту.