В Офісі президента України заперечили повідомлення французького видання Le Monde, яке написало, що Україна нібито готова погодитися на створення буферної зони у східних регіонах у межах мирних переговорів.
У своєму матеріалі Le Monde посилається на слова радника голови ОП Михайла Подоляка і пише, що Київ погоджується на створення демілітаризованої зони по обидва боки від лінії розмежування, що є одним із ключових пунктів переговорів зі США.
Проте в пресслужбі ОП кажуть, що видання навело «некоректний переклад і подачу» слів Подоляка.
У коментарі журналістам радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин пояснив, що насправді радник голови ОП казав загалом про те, що обговорювати можна різні речі, але питання завжди в деталях, як це може працювати.
«Чи погодилась Україна, чи не погодилась — може вирішуватися тільки на найвищому політичному рівні чи народом України», — заявив Литвин.
Таку думку висловив і президент України Володимир Зеленський на зустрічі з журналістами 11 грудня, на якій побував «Бабель». Зокрема, Зеленський сказав, що питання територій буде вирішувати народ України на виборах чи референдумі.
Він додав, що росіяни хочуть весь Донбас, але Україна це відкидає. Американці шукають формат, який називають «вільною економічною зоною», а росіяни «демілітаризованою зоною» — українські війська відходять з усіх територій Донеччини, а російські війська не заходять на неї. Україна наполягає або на заморожуванні по нинішній лінії розмежування, або на обопільному відведенні військ.
Мирний план для України
Перший варіант плану миру, запропонований США, складався з 28 пунктів. У ньому передбачалося, що Крим, а також Луганську і Донецьку області визнають де-факто російськими.
Після серії перемовин України, США та європейських партнерів у Женеві з 23 листопада американський план скоротили з 28 пунктів до 19, врахувавши українську позицію.
Президент Володимир Зеленський казав, що в документі зберегли пункти про необхідність звільнити цивільних і військовополонених за формулою «всіх на всіх» і повернути викрадених Росією українських дітей.
Також США погодились не обмежувати чисельність ЗСУ, а питання територій винесли «за дужки».
Чергова зустріч американської та української делегацій пройшла 30 листопада у Флориді. США представляли держсекретар Марко Рубіо, спецпосланець Трампа Стів Віткофф і зять Трампа Джаред Кушнер.
Після зустрічі Сергій Кислиця написав, що початок переговорів у Флориді був «хорошим», і додав, що «тепла атмосфера сприяє прогресу».
Пізніше, 2 грудня, Віткофф і Кушнер поїхали до Москви на переговори з російською стороною про мирний план для України. Конкретних рішень на них не ухвалювали, хоча в РФ зустріч назвали «успішною».
Телеканал NBC з посиланням на російське джерело повідомляв, що Кремль не піде на поступки в трьох питаннях: території Донеччини, обмеження чисельності ЗСУ та міжнародне визнання захоплених Росією територій. Але Росія готова бути гнучкою в питанні заморожених в ЄС російських активів.
Після цього, 6 грудня, Зеленський провів підсумкову двогодинну телефонну розмову з представниками Трампа Віткоффом і Кушнером. За даними джерел Axios, під час розмови найскладнішими були теми територій та гарантій безпеки США для України.
На пресконференціях 8 і 9 грудня Зеленський прокоментував стан «мирного плану». Він повідомив, що американський «мирний план» скоротився з 28 до 20 пунктів — зникли «відверто не проукраїнські пункти». Залишаються питання територій, де не знайдено компромісу, питання, де потрібно залучати європейські кошти, і питання гарантій безпеки.
Наразі є три документи щодо миру. Рамковий документ з 20 пунктів — він постійно змінюється. Другий документ — про гарантії безпеки, між Україною і США та Україною і європейцями. Третій документ стосується відновлення після припинення вогню.
9 грудня Axios із посиланням на джерела писало, що остання пропозиція Трампа містила більш жорсткі умови, ніж попередні, зокрема стосовно територій та контролю над Запорізькою АЕС.