Вибори президента
Наші партнери говорять про це публічно не вперше. Я не хочу, щоб хтось міг використовувати відсутність виборів як аргумент проти України. Найголовніше — щоб вибори пройшли легітимно. Якщо можливо з боку партнерів допомогти нам організувати сам процес виборів безпечно, в адекватні терміни — я буду підтримувати. І щоб це не було просто медійним сигналом від мене, я попросив народних депутатів України підготувати законодавчі зміни щодо можливості проведення виборів під час воєнного стану. Був сигнал від Сполучених Штатів щодо виборів — я відреагував, і готовий до цього. Є дві важливі речі, які потрібно пропрацювати: безпека і законодавство. Моє прохання і до ключових партнерів України, і до українських парламентарів — покажіть, як можуть бути пропрацьовані обидві ці речі.
Мирні перемовини
Ми передали нашу реакцію на план, який США редагували і обговорювали в Росії. До роботи над цією версією ми долучили європейців. Це не остаточний план. Вже був відредагований перший план — з 28 пунктів план зменшився до 20 пунктів. Що важливо: цей план є не одним документом, це комплекс документів. І багатьох документів ще фіналізованих немає, тому що вони залежать від того, в якому вигляді буде прийнятий базовий 20-пунктний план. У ньому є кілька речей, як-от: післявоєнна економіка та відновлення, гарантії безпеки та інші речі, які задаються рамкою в базовому документі, і потім на основі того чи іншого пункту, який потребує деталізації, буде ще окремий документ.
Над цим економічним планом заходів з нашого боку будуть працювати прем’єр-міністерка Свириденко, міністр економіки Соболев, думаю, що також віцепремʼєр-міністр Качка і, напевно, ще кілька людей, які працювали над Mineral Deal.
Територіальні питання
Щодо 20 пунктів: є позиції, по яких залишаються питання. Зокрема, по тематиці територій — це дуже сенситивно. Руські хочуть весь Донбас, але ми, зрозуміло, це не сприймаємо. І американці шукають якийсь формат. Вони обговорювали питання щодо «вільної економічної зони». Американці називають це так, а руські – «демілітаризованою зоною». Наша позиція в плані: справедливо — коли стоїмо там, де стоїмо, тобто на контактній лінії. Між цими позиціями триває зараз дискусія.
Американська сторона бачить це так: українські війська виходять з території Донеччини і компроміс начебто в тому, що російські війська не заходять на цю територію Донеччини. Хто керуватиме цією територією, яку вони називають вже «вільною економічною зоною» або «демілітаризованою зоною», — вони не знають. Коли ми говоримо про «вільну економічну зону» і що там не може бути військ, то справедливо спитати: а якщо хтось кудись відходить з одного боку, як хочуть це від українців, то чому інша сторона війни не відходить на ту саму відстань в інший бік? І є питання щодо менеджменту на цих територіях, по обидва боки контактної лінії, якщо хтось кудись начебто відійде.
Якщо ви вважаєте, що «вільна економічна зона» чи так звана демілітаризована зона має існувати, жити, розвиватися, і якщо там мають бути присутні лише цивільні люди, також поліція тощо, тоді виникає питання: якщо одні війська мають відходити, а інші війська залишаються стояти, де стоять, то що саме стримає ці інші війська, тобто російські війська, від того, що вони підуть далі? Або від того, щоб вони під виглядом «цивільних» інфільтрувалися у «вільну економічну зону» і взяли її під контроль?
[На територіальні] питання буде відповідати народ України. У форматі виборів чи у форматі референдуму. Зараз багато чого залежить від нашого війська. Що українські військові можуть стримувати, як вони можуть стояти, де можуть знищувати окупанта. Це впливає на всю дипломатичну конструкцію.
Доля ЗАЕС, Харківської і Дніпропетровської областей
В документі пропонувався вихід руських з деяких шматочків наших областей. — Харківської, Сумської, Дніпропетровщини. Херсон, Запоріжжя — не відходять, стоїмо, де стоїмо.
На сьогодні ЗАЕС окупована руськими. Вони хочуть залишати собі станцію. Ми сказали: якщо так буде, станція не буде працювати. Американці хочуть спільний формат для управління станцією. Тут наша позиція дуже проста. Якщо американці можуть забрати станцію під себе, якимось чином демілітаризують цю зону, тобто російські війська повинні вийти зі станції на якусь відстань, тоді буде можливість, щоб був доступ до станції в України. А потім вже треба шукати можливість, як усім цим керувати. Якщо американці можуть станцію під себе забрати, це означає їхня частка в станції, це їхній вплив, це їхні гроші, а наше — це наше. Що це за консорціум може бути, як це реалізувати, як далі запустити роботу, як менеджерити — поки складно сказати. Все в обговореннях.
Припинення вогню і гарантії безпеки
Сполучені Штати Америки після перемовин з російською стороною вважають, що повний сізфаєр може наступити тільки після підписання рамкової угоди.
Українська безпекова група буде працювати з американською групою безпеки. Це буде один документ або більше, але гарантії безпеки мають бути дійсно ефективними і спрацювати, щоб не було третього російського вторгнення.
Робота над мирною угодою
Вважаю, ми з Америкою підпишемо угоду щодо економіки та відбудови. Далі — розробимо дієві гарантії безпеки і зможемо підписати. Це буде підписуватися одночасно. Але їм потрібна рамкова угода, де є головні принципи закінчення війни.
Економічна угода тільки розробляється. І це не між нами і росіянами, а це між нами і США. В рамковій угоді також є економічний блок, який залежить від Європи, і тому ми сказали, що в рамковій угоді це повинно бути дуже узагальнено, тому що в нас із Європою є свої відносини, і будуть також свої домовленості. Наприклад, коли ми беремо заморожені російські активи. Як би це в рамковій угоді це не було, руські зруйнували нашу країну, і це великі збитки, великі втрати, і відповідно — це справедливо, коли російські заморожені активи — це наші гроші. Якщо війна буде продовжуватись, ми будемо використовувати ці гроші, щоб посилити нашу армію. Якщо війна закінчиться, ми будемо використовувати ці гроші на відновлення України.
Про підвищення зарплат військовим
Є питання щодо державного бюджету. Люди на першій лінії фронту отримують більше грошей. Але збільшення виплат тій чи іншій частині військових залежить передусім від додаткового бюджету, який Україна може залучити. Сьогодні ми боремося за $45—50 мільярдів на наступний рік. Вони йдуть на деякі речі, не заробітні плати. Якщо немає цих грошей, це означає, що ти на наявну зарплату військовому будеш знаходити гроші десь ще всередині цього бюджету. Коли ви кажете: давайте ще збільшимо, — я тільки за. Але це плюс ще до цього дефіциту. Це надзвичайно складна задача, яку не вирішиш просто перекиданням коштів. В наступному році будемо боротись за відповідні рішення з партнерами.
Чисельність ЗСУ
Були різні цифри в документах. У 2022 році хотіли обмеження в 40 чи 50 тисяч. На сьогодні в документі є реальна чисельність сьогоднішньої армії, це погоджено з військовими, – 800 тисяч військових. На сьогодні ми достатньо доопрацювали цей пункт.
Програма PURL і розвіддані від США
Ми рухаємося в межах цієї програми. Нам слід розраховувати на пакети через PURL на $15—16 мільярдів на наступний рік. І в нас є розвідувальні дані від Сполучених Штатів. Але це на сьогодні. Ми не знаємо, як закінчаться ці всі переговори.
Позиція щодо російської мови і УПЦ МП
У нас у проєкті рамкової угоди все написано згідно з міжнародним правом. Ми формували підхід до деяких пунктів згідно з тим, що Україна в майбутньому буде членом Євросоюзу. Тому ставлення до таких питань буде відповідним до європейського законодавства.
Про обміни полоненими
Руські почали гальмувати ці процеси, тому що хочуть загальних домовленостей. У Рустема Умєрова була зустріч про обміни. Сторони погодили, що буде такий достатньо великий обмін до нового року і що треба проговорювати списки. Але зараз саме з руської сторони є гальмування.
Кадрові рішення в регіонах
Щодо керівників обласних адміністрацій — мені повинні показати список тих, до кого є ті чи інші питання. Треба, щоб в одній колонці був список цих прізвищ, а в іншій, бажано, – хто прийде на заміну. У цей момент без деяких керівників буде непросто, особливо у прифронтових областях. Списку я ще не бачив. Днями такий список має підготувати премʼєр-міністерка, віцепремʼєр з відновлення, профільний заступник керівника Офісу. Також було завдання для СБУ. Щодо військових адміністрацій — я більше розмовляю з Генеральним штабом. Я запитую, які є питання щодо, наприклад, Донецької області, що у нас відбувається з ВЦА, які є питання щодо Одеси.