Відмова Бельгії підтримати багатомільярдну «репараційну позику» ЄС для України може спонукати Міжнародний валютний фонд заблокувати фінансову допомогу Києву.
Про це пише Politico з посиланням на джерела.
Україна стикається зі значним бюджетним дефіцитом і гостро потребує фінансування від МВФ. Фонд розглядає можливість надати Києву $8 мільярдів упродовж наступних трьох років.
Однак надії отримати фінансову підтримку МВФ залежать від того, чи зможе ЄС затвердити «репараційну позику» Україні на €140 мільярдів, використовуючи заморожені російські державні активи, більшість із яких зберігаються в Бельгії.
Один представник Європейської комісії та дипломати з трьох країн-членів зазначили, що досягнення такої угоди переконає МВФ у фінансовій життєздатності України на найближчі роки — а це необхідна умова для того, щоб вашингтонська інституція надавала кошти будь-якій державі.
Але минулого місяця Бельгія виступила проти цього кредиту під час зустрічі лідерів ЄС, посилаючись на фінансові та юридичні ризики, що зменшило шанси укласти угоду вчасно для ключового засідання МВФ, яке заплановане на грудень.
«Ми стикаємося з проблемою строків», — сказав один із посадовців ЄС. Він звернув увагу, що наступна зустріч лідерів ЄС запланована лише на 18—19 грудня.
Оскільки США суттєво скоротили свою підтримку Україні, МВФ очікує, що саме ЄС візьме на себе основний фінансовий тягар у найближчі роки.
Хоча обсяг програми МВФ для України є відносно невеликим, її схвалення сигналізує інвесторам, що країна фінансово стабільна і продовжує реформи.
Що за «репараційний кредит»
Про можливість надати Україні кредит на €140 мільярдів коштом заморожених російських активів говорять з початку жовтня. Тоді лідери ЄС не змогли домовитись про кредит — проти виступала Бельгія, а Франція і Люксембург непокоїлися через правові наслідки.
Єврокомісія запропонувала надати Україні кредит коштом державних активів РФ, що зберігаються в Euroclear — бельгійській фінансовій установі. За планом, якщо Росія відмовиться виплачувати репарації Україні після війни, вона втратить права на ці активи.
Бельгія виступала проти через занепокоєння, що Росія подасть позов проти неї, якщо план втілять у життя. Бельгійський прем’єр Барт де Вевер просив інші 26 країн ЄС гарантувати покриття юридичних і фінансових ризиків.
Politico 21 жовтня писало, що посли країн ЄС попередньо погодили план надання «репараційного кредиту» для України. Однак на засіданні 23 жовтня лідери ЄС не погодили виділення кредиту і відклали це питання до грудня.
Тим часом Росія, за даними Bloomberg, приготувала відповідь Заходу на можливу «репараційну позику» Україні — буде націоналізовувати іноземні активи.