На місці колишнього села Пужники Тернопільської області 6 вересня відбулася церемонія перепоховання останків, які віднайшли під час пошукових робіт. У заході взяли участь представники влади України та Польщі та близько 40 нащадків жителів села.
Про це пишуть Polska Agencja Prasowa та Укрінформ.
Віднайдені останки перепоховали там же, де проводили ексгумаційні роботи — на старому цвинтарі Пужників.
Україну представляли тимчасова виконувачка обов’язків міністра культури та стратегічних комунікацій Тетяна Бережна, заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк, заступник міністра закордонних справ Олександр Міщенко і голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.
Польську делегацію очолила маршалок Сенату Польщі Малгожата Кідава-Блонська. Також до неї увійшли міністр культури та національної спадщини Марта Ценковська, тимчасовий повірений у справах в Україні Пйотр Лукасевич і генеральний консул у Луцьку Анна Новаковська.
«Через три роки ми відзначатимемо 370-ту річницю однієї з найважливіших подій в історії польсько-українських відносин — Гадяцької унії. Унії, яка сотні років тому забезпечила постійне членство України в європейській цивілізації», — написав у листі польський президент Кароль Навроцький.
Він підкреслив, що сподівається, «що до того часу назавжди розпочнеться процес справжнього польсько-українського примирення, а все ще кровоточива рана геноциду, вчиненого на Волині, Поділлі та Галичині, почне гоїтися».
Під час церемонії відбулася римо-католийька меса. Наразі памʼятні знаки будуть безіменними, оскільки ДНК-дослідження останків ще не завершені. Перші результати ідентифікації мають надійти наприкінці цього року.
Відносини Польщі та України в контексті ексгумацій
Після того як Україна здобула незалежність, питання Волинської трагедії неодноразово порушували політики обох країн. Україна та Польща проводили спільні заходи для вшанування жертв і намагалися знайти точки порозуміння. Однак після того як Польща у 2016 році визнала Волинську трагедію геноцидом, дискусії загострилися.
У відповідь на масове нищення українських пам’ятників у Польщі у 2015—2017 роках і через неналежне розслідування цих злочинів Україна ввела так звані мораторії на проведення пошукових робіт та ексгумацій останків поляків, які були вбиті у 1943—1945 роках бійцями УПА.
У грудні 2020 року очільники Українського інституту національної пам’яті та Інституту національної памʼяті Республіки Польща домовились провести консультації, щоб врегулювати проблемні питання. Так напрацювали проєкт регламенту групи з їхнього вирішення, але Польща його досі не погодила.
У червні 2022 року міністерства культури України та Польщі підписали Меморандум про співробітництво у сфері національної памʼяті. Він передбачав розшук, ексгумацію і поховання жертв. Меморандум мав набути чинності після припинення воєнного стану на території України. Але Польща під час повномасштабного вторгнення Росії постійно порушує питання пошуку та ексгумації поховань поляків на території України.
У 2023 році Україна пішла назустріч Польщі й на території колишнього сільського цвинтаря села Садове Чортківського району Тернопільської області (колишнє село Пужники) провела спільні з поляками дослідження.
Водночас Польща не виконала запиту України на відновлення меморіальної таблички на похованні воїнів УПА на горі Монастир. Питання про її відновлення в первинному вигляді, із зазначенням імен похованих у цій братській могилі, порушували на найвищому рівні — президентів України та Польщі.
- У січні 2025 року Україна вперше дозволила ексгумувати тіла польських жертв Волинської трагедії. А вже в травні на Тернопільщині закінчили ексгумацію жертв 1945 року — у Польщі це назвали проривом.
- Президент Польщі Кароль Навроцький чекає на продовження партнерства між Києвом і Варшавою. Однак для цього, за його словами, потрібно вирішити деякі історичні питання — найімовірніше, він мав на увазі Волинську трагедію.